Доброї ночі всім. Прошу Вашої допомоги... В мене діло йде до розлученння. Маю 2 діток яких кохаю понад усе. Син 13 років, та донька 3,5 роки. Склалося так, що з дружиною більше жити не можу. Вона до наших спільних дітей відноситься гірше ніж до чужих. По любій дрібниці починає кричати і крити їх матом, також при наймалішій дрібниці починає бити доньку (сина трохи боїться). Коли я вдома - звісно вона такого не робить. Дружина знаходиться у декретній відпустці(цей рік уже в неоплочуємій) - тому вільного часу в неї досхочу. Вдома вона тільки спить - фактично весь вільний час вона проводить із своїми подругами.Один раз в день готує їсти і пропадає на цілий день. Я фактично один займаюся своїми дітьми. Меньшу вранці веду до садочка, увечері забираю. Часом і їсти дітям сам готую - оскільки мама ще вранці х.з. куди пішла, а дітям птрібно щось їсти. Моя дружина майже кожен день приходить додому із запахом спиртного і сигарет (буває зовсім дрова).Дітям сказала - для вас я вже пожила - досить.Тепер буду жити для себе... Мене це все вкрай дістало. Я дуже люблю своїх дітей і займатися із ним і весь вільний час проводити з ними для мене не проблема. Склалося так що на данний момент оскільки в нас у місті проблема десь знайти роботу - тимчасово працюю охоронником на одній із фірм міста(Хоча сам є електронщиком).Вдома займаюся ремонтом мобільних телефонів і з товаришем займаємося установкою систем безпеки(відеонагляд та сигналізація). Не можу сказати, що заробляю дуже багато, але роблю все для того щоб мої діти були всім забезпечені. Дружина відмовляється йти на роботу - мотивує тим, що вона ще не відпочила після родів дититини... Сказала що після розлучення в нашій спільній квартирі вона буде жити з донькою, а сина вона віддає мені... Мені навіть боляче думати про те, що хтось з дітей буде жити не зі мною. Прошу допомоги усіх хто в темі. Чи може вплинути на рішення суду стосовно дітей те - хто стане ініціатором розлучення? Чи слова мого сина можуть мати вагу у суді і вплинути на результат? Якщо я звернуся в органи опіка і мій син все їм розкаже - чи зможуть вони допомогти. Мій син основний свідок - дружина на людях веде себе як повина вести справжня дружина. Я у відча. прошу всіх небайдужих допомогти....
чомусь після прочитаного хочеться пошкодувати Вашого сина...не завелику відповідальність Ви покладаєте на його дитячі плечі? Я б не вплутувала дітей у ваші, дорослі, проблеми.
Я це прекрасно розумію, але якщо не буде інших варіантів - що тоді робити. Син сам давно говорить про те, що нам краще було би жити окремо. Це при тому, що я при дітях старався не сваритися із дружиною і ніколи їм не говорив, що мама погана або щось в такому дусі. Діти самі це бачать. Донька навіть спати лягає із зомною у іншій кімнаті - каже що мама погана бо вона на неї кричить і б'є. Я взагалі не хочу впутувати дітей у це - тому й питаю поради. Про сина написав тому, що він це все бачить і чує(особливо коли я на роботі) .
Я не хочу нікого вплутувати і в мені не грає моє ЕГО, - що діти мають бути зі мною і край. Я дуже люблю своїх дітей і розумію, що з такою матір'ю їх не чекає нічого доброго. Була б вона інша - можливо все було би по інакшому. Можливо я б тоді подумав про те, що дітям буде краще з матір'. Але це не той випадок....
Об"єктивно судити можна лише вислухавши обидві сторони....але це вже справа суду. Сил Вам, мудрості і терпіння. і ще, матір своїм дітям обирали саме Ви, а не хтось.
Матір обирав я і відповідальність за дітей і їхнє майбутнє на мені. Я пробував вирішити наші проблеми "мирним" шляхом. Але вона не може пояснити навіть чого вона хоче від дітей. В усіх діти як діти, а це якісь виродки і т.д. До народження другої дитини дружина була зовсім інша. На мої пропозиції щоб нам поспілкуватися із зімейним псигологом реагує негативно. Говорить, що це мені треба псиголого і в дурдом...
В Чехії приймаються до уваги оцінки ситуації дітьми, котрі старші шести років. Також додому приходять працівники соціальних служб, щоб побачити, в яких умовах живуть діти, хто ними опікується ітд. Їхній висновок суд приймає до уваги. В Україні, наскільки я знаю, також є органи опіки, Ви можете звернутись туди ще до розлучення. Але знаєте, на ДП описуються подібні ситуації, і дуже частою радою є почати зміни з себе. Зрештою, десь будуть причини такої поведінки.
За восьмим разом вже можна почати з себе, однозначно. Хоча там уже по барабану. Де восьмий - там і дев'ятий.
А в такі моменти потрібно зробити дзвінок в поліцію (можна не самому, а домовитися про таке з кимось із своїх знайомих, які живуть десь подалі (навіть, в іншій області)) про те, що за такою адресою чути крики п"яної жінки і т.д. і т.п. В такі моменти результату не буде жодного, але, приїхавши на виклик, поліцейськими буде зафіксовано, що баба - п"яна. А така фіксація пригодиться потім в суді при розлученні.
Ну вона не поводиться як жінка, а це було б не по-чоловічому. А взагалі дивний допис. Ні слова про почуття чи відчуття.
Ну да... ну да... По чоловічому - то наставити їй нормальних фінгалів попід вочами. Так? Чи пару ребер зламати?
А як тоді? На суді вона ніколи не підтвердить, що шлялася фік зна де і забухана до дітей поверталася...
А я не знаю, як. Для мене чоловік - це шляхетність, а цей спосіб аж ніяк не шляхетний. Зрештою, можна просто соціалку викликати, тобто діяти чесно і відкрито, а не "домовитись про крики п'яної жінки".
Досить рідко, але буває трапляються такі мамаші яким діти нафіг не потрібні, якщо автор теми пише правду, то можливо ця саме така, а тоді і проблеми нема, вона сама від них відмовиться, особливо за "невелику винагороду")