Роздуми про життя-буття

Оце ти правду кажеш. І Богові дякувати!

 

Знаєте...за останні дві доби в Японії загинуло пона 5 тисяч людей.
Багато з яких теж вважали себе творцями своєї долі і вінцями природи.
Логіку вловлюєте?

 

А ніхто не тягне. У моїх дописах одне прохання: не робити людям на голови з висоти свого польоту.
Вибачте за натуралізм, але стільки пишу, а виявляється, що не читається. Ну то пишу майже прямо.

 

То ви не вловлюєте, якщо можете розписуватись хто і що вважав в Японії. На цьому просто не хочу більше продовжувати розмови.

 

кому? мені щось ніразу не наробили...
може я щось не так роблю?

наприклад, не пхаю голову де не тре?

 

Я і не розписуюсь.
Щодня,щогодини від катастроф,аварій,пожеж гине тисячі і тисячі людей.
Яким б жити,яке мали плани,мрії,бажання...
Це їх вибір?

 

Ромко, думаю що Ліля не зі зла це все пише, а просто, щоб якось тебе емоційно "стряснути"...інколи в світі проблем і т.д. і т.п. настає такий момент, що людина попадає в якусь "прострацію", де не може чітко усвідомити і зрозуміти межі...з боку все ж таки видніше...ми навіть не хотячи і неусвідомлюючи часто перегинаємо палицю і в критиці, і в самооцінці і т.д.

 

Це не вперше.
Я прекрасно розрізняю,хто пише з добра,а хто...тому,що така натура.

 

А, тобто якщо вам ні, то вже все в порядку? Бо іншим можна?

Я не про себе. Якби раптом кому здалося.

---------- Додано в 14:01 ---------- Попередній допис був написаний в 14:00 ----------

А я думаю, що не розрізняєш. Сприймаєш через уже навішаний на мене ярлик. А шкода. Зрештою, то твоє право.
Інші на мене ярликів не навішали, то й читати можуть так, як пишу. А ти вкладаєш у мої слова та дописи свої інтонації, того й реакція у тебе відповідна виходить.

 

Ромко, ви є таким, як ви є. І , впевнена, все добре розумієте.
Але лише одне до вас прохання

- ви (як чоловік в першу чергу), постарайтесь все ж таки не бути яблуком розбрату між форумлянами

---------- Додано в 18:04 ---------- Попередній допис був написаний в 18:02 ----------

як на мене все по-чесному - ви йому, а він вам. Чи він вам, а ви йому

 

Буду радий,якщо я помиляюсь...
Хоча,мабуть,що мені найкраще в житті виходило - відчувати людей.
Їх емоції...їх ставлення до мене і до інших.
Колись пройшов добру школу виживання.

 

Я ж написала, що то не про мене йшлося.
Він мені най, мені не шкода. Трохи на мене бруду викине, іншим менше дістанеться.

Вибачайте за такі жарти, але таки бачу, що дійсно мене читають якось задом наперед.

 

Впевнений? Усе читаєш через віртуал?
Як на мене, саме тут найлегше можна посваритися та дійти до непорозуміння, бо не видно ні виразу обличчя, ні не чути інтонації, нічого не видно й не чути. Всі емоції, які відчитуєш, так чи інакше пропущені через власне єство. Вже безліч разів переконалася в тому.

 

Класний анекдот.
А зрештою,все,що кажуть люди і є анекдотом.
Дитячим лепетом.
От,я знаю,що я нічого не знаю.
Особливо в питанні,Ким є Бог і в трактуванні Його Волі.

 

Ти в той висновок анекдоту справді віриш?

 

У Старому Завіті є образ потопу. Причина потопу не Божа воля й не Боже бажання карати людину, тільки власне гріх людини, яким вона не лише себе псує, а й своє довкілля.
Шкода японців, дуже шкода. І всіх інших, котрі від катаклізмів потерпають. Але коли людина безперестанку б'є природу, то мусить бути готова, що й здачі також дадуть.

 

Одне би тут лиш поправила. Бог не давав людині вибір, аби вибирати зле. Власне Він людині приготував найкраще. Вибір злого - не від Бога.

 

А нєфік за кермо сідати у нетверезому стані, нє?