Росія переживає за Україну

Відповідь: Росія переживає за Україну

Бабку свою я вам процитувала, бо дуже вже вона влучно в свій час сказала про таких людей, які свого не бачать під носом, а чуже бачать під лісом.
Бога теж нема причини згадувати. Я Його не згадувала. Та і не свята я. Просто віруюча.

А я Вас звинуватила, що не по темі?
Хоча, якщо взяти, то хіба гілка про СПІД? А якщо вже й Ви, як росіянин, переживаєте за СПІД, то чому Ви не переживаєте, яка ситуація з цим в Росії і в Москві, конкретніше? Дивно мені це стало. Тої біди більше у вас самих, а ви так за Україну переживаєте. Нестиковка якась.

Ні я, ні ніхто тут ні з чого не злорадстує. Особливо по тій всій статистиці. А про Росію факти Вам навести мусіла, бо інакше якби всі промовчали, то так би і подумали всі, що Ваші факти найправедніші. А виявляється, що таки у вас там ще гірше. То мені не зрозумілі Ваші переживання. Я їх, правда, злорадствуванням називати не буду...

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

А от повторюватись не тре.

Взагалі лишіть полковника в спокої він свою вину за хамство на річницю голодомору вже викупив.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Борисе, таки є у Московії добрі люди, не москалі. Вчора була передача про Куклачева, мовляв в нього на довольствії 120 котів!

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Все! Пропадуть кролики з полиць базарів!:D

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Хотів пожартувати - мовляв "він їх готувати не вміє".
Куклачова знаю, якось наприкінці 80-х навіть руку йому потиснув. А він побачив подряпини на мїй руці та посміхнувся із розумінням.

 

Новий рік. У всесвітній мережі просто тиша. В тому сенсі, що «коні п’яні, але хлопці запряжені». Деінде у форумах в’яло перегукуються втомлені юзери. Воно й не дивно, всі святкують, поки є можливість забути про свої проблеми, або просто забутися.
На мій погляд росіяни втомлені дещо більше. Нещодавно читав таке дивне повідомлення на їхніх форумах (урл видалено). Автору – «Сенкевичу» видно потрапив дуже калорійний алкоголь – так поперло – аж на сторінку. Але варто прочитати, хоч й великий обсяг. Зрозуміло – людина «зустріла старого друга». Щоправда, друг виявився падлюкою.
На мою, може теж втомлену, думку сенс написаного полягає в тому, що знайшовся дехто Сергій Килєєв, який виявився трошки дисидентом, трошки «стукачком-козачком КГБ». «За заслуги перед Отечеством», або комусь дуже закортіло щось довести «товаришу» не тільки за допомогою інтелектуальних дискусій (можливі інші варіанти), його відправили на курорти Германії, де він отримав політичний притулок. Там, він напевно у такий ж казковий новорічний час став Артуром Штерном. І, як не дивно може здатися, очолив релігійну структуру, яка вже німцям промиває мізки про Величезну місію Російської імперії. Може для того, щоб їм не здавалися надто великими ціни на газ.
Як на мене, тема ролі спецслужб, особливо російських, у розвитку ситуації в Україні стає актуальною. Їм, росіянам щось потрібно придумати такого новенького, щоб наслідки «кольорових» революцій обходили їх, хоча б на час поки у надрах є нафта та газ.
До ворожки ходити не треба – тут у нас достатньо «тренованих людей». Таких як Медведчук (до речі, кум того самого їхнього Медвєдєва) та й колишніх СБУшників, які повтікали до Москви, а тепер можуть донесхочу консультувати «кого треба» на тему «що нам робити тепер з Юлею?»
Прикольними, у сенсі характерними є коментарі російських юзерів. Одним з першим відгукнувся Аркадій Мамонтов (по гуглу – відомий журналіст, який не тільки висвітлював теми, пов’язані з мітингами місцевої демократії, але й засвітився як дружок ФСБ). Цікаво, навіщо йому електронна адреса цього Сенкевича? (в сенсі, а хто вас, шановний, чемно прохав її узнати?). А далі, інші, виглядають геть втомленими – напевно спирт попадає на дуже запорошені пропагандою мізки.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Российские теле- и радиоканалы свободно вещают в Украине, крупные газеты делают представительства. Ни разу не слышал ни об одном украинском теле- или радиоканале, газете, которые в России так же активно вещали бы и собирали рекламу. Противопоставить "российским ценностям" нечего. В результате – я уже не говорю о безаппеляционных ярлыках "фашистских прихвостней" на героях ОУН и УПА! Только Верку Сердючку можно тихо запретить к показу на всех российских телеканалах после того, как артист со словами "Рашен, гудбай!" опередил на "Евровидении" смазливых российских девчонок, неизвестно откуда взявшихся и так же неизвестно куда пропавших.

Только над украинскими президентом и премьер-министром пародист Максим Галкин мог шутить за 1 час до наступления нового 2008 года на 1-м российском телеканале. Видеокамера широким планом показывала заливающихся хохотом "звёзд" российской эстрады при очередных шутках артиста про "раненую чайку", "вечную спутницу Шрека". С экрана лился смех, а в нашей семье молчали и вспомнили почему-то о другом, совсем недавнем прошлом. Помните, политическую сатиру из советских журналов с подлыми "американскими империалистами", запрет на "разлагающую" западную культуру, настойчивые призывы к пресечению попыток проникновения идеологических ценностей "загнивающего капитализма". А ныне что видим? Маховик антиукраинской пропаганды, раскручиваемый после "оранжевой революции", похоже, ищет новые рубежи приложения сил и хватает в свой оборот всё, что связано со словом "украинский". И окрашивает в политические тона, не гнушаясь использовать всю силу фантазии. К сожалению, некоторые российские политики до сих пор полагают, что Украина – это что-то временное, и вскоре носители "южнарусскаго диалекта" вернутся в лоно России."
Вчора весь день чесалися руки відреагувати на чергові брутальні випади їмперської російської "дипломатії" проти України, на їхнє чергове та як завжди нахабне втручання в наше минуле, сьогодення та майбутнє. В якому б часі ми не перебували, старший брат значно молодшого за наш віку стежить за нами.

Йдеться про заяву МЗС Росії щодо дублювання фільмів в Україні – виявляється, і тут ми без царя-батюшки Путіна не маємо прав нічого робити. І про розлогі "разглагольствования" зам. міністра Карасіна про героїзацію "фашистів", якими Карасін через свій обмежений ще радянською пропагандою кругозір вважає вояків УПА.
Москва сує до нас свого носа.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Россия за Восточную Украину переживает. Поскольку мы все-таки соседи, то Россия заинтересована в нормальном, политически и экономически стабильном развитии Украины. Поскольку народ России и Восточной Украины близок, то нам обидно, что восточные (и не только) украинцы из за политики украинских властей не могут жить и работать на своей Родине, а вынуждены уезжать в Россию.
Почему Белоруссия сумела достичь достойного уровня жизни и политической стабильности, а Украина не может? Думаю, дело всё в единстве народа, которого на Украине нет. Все больше склоняюсь к выводу, что Восток и Юг Украины не должны страдать от оранжевой демократии, уезжая на заработки в Россию, а давно пора строить свое, независимое государство с сильной властью. Или, как минимум, получить автономию.... Хотя все равно с Ющенко каши не сваришь....

Додано через 37 хвилин

Не брат Вы мне, уважаемый. Не думайте, что большинство русских считает Вас за братьев. Да и нужны Вы нам - у России своих проблем хватает... Вот только в Москве уже не протолкнуться - а все равно едут, едут, едут в ненавистную Россию. Внутренние проблемы Украины касаются и России и наоборот, соответсвенно, так как мы - соседи. Россия, например, через Украину ресурсы гонит - а какое тут может быть нормальное сотрудничество, когда на Украине такое творится?
Конечно, Москва вынуждена способствовать политической стабильности и экономическому благополучию Украины.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Сталкєр, я так зрозумів, що ви сюда прибули з нємітай расії. Ось думаю і буде завтра можливість в банє папарітся за заклики до сеператизму і громадянської війни. Я тільки не розумію, а для чого вам до нас сунути свого носа, нас вчити що робити? Вам що, своєї країни мало? Немає проблем? Вже алкоголізм чи вошей побороли? Ні? То займайтесь своїми проблемами а ми свої якось вже вирішимо без чужинецької допомоги.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

А что такое "немытая Россия"? А Украина мытая? )))
Насчет сепаратизма и гражданской войны - я, знаете, вообще не сторонник революций и социальных потрясений. Страна должна развиваться эволюционно. Кстати, как Вы относитесь к независимости Косова? )
А насчет единоличного разрешения проблем - не получается, я же говорил почему. Все-таки соседи...

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

А яке відношення до цих всіх проблем маєте особисто Ви? Як до українських так і косовських. Чому росіяни і Росія привикли пхати свого носа туда куда їх не просять?
Не подобаються Вам іноземні робітники в Росії? Ставте питання перед вашим парламентом чи підніміть кампанію в пресі.
А вмішуватися в внутрішні справи іноземних держав завжди було ознакою поганого тону.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Дешевая рабочая сила, да которая еще и не имеет никаких прав - всегда "нравится"

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Ви, часом, не маєте власної думки щодо Західного Тімору? Що він повинен, а що ні?

Це канібалізм, сусіде, схаменіться!

А звідси докладніше, будьте ласкаві! Що ж у нас твориться? Бо нам звідси, зсередини не видко, тож Вам, там, назовні, всьо зрозуміло! Буду вдячний за розвинуту відповідь.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Вибачайте, що вліз у діалог.
Особисто я ставлюся до незалежності Косова вкрай негативно, бо це створить небезпечний прецедент в європейському міжнародному праві.
Також негативно ставлюся до так званого "Придністровcької Молдавської республіки".

Є визнані міжнародною спільнотою кордони і крапка !

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Нагадалася сцена з к/ф "Ширлі-мирлі" (недавно показували знову), у якій зійшлися брати-трійняжки (єврей, циган і росіянин).
Усі троє - націоналісти. Зійшлися на спільній думці, що негри....

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Здається дотично до теми:
Московщина вжила поради китайського стратега і після Полтави почала зміцнювати свої залоги по всій Україні та оточувати Січову Республіку колоніями москвинів, німців, сербів. Найбільшою була Новосербія. Туреччина і Мадярщина гнобили слов’ян на Балканах, і ті шукали нових земель поселення. Гурт австрійських сербів на чолі з Іваном Хорватом просив московський уряд дозволу оселитися в Україні. Московщина дуже радо віддала їм землі Січової Республіки. За московським планом сербська колонія мала бути на взірець українського козацтва, себто серби могли обробляти землю, водночас охороняючи кордон від Туреччини, заснувати свій полк.
І. Хорват зобов’язався привести люду на два полки по 4 тисячі в кожному. Московський уряд платив усі видатки на переселення і облаштування, видавши 50 тисяч рублів, а також звільнив сербів від податків назавжди, навіть від мита в торгівлі з закордоном. Землю одержували задарма. Аби ще більше заохотити переселенців, московський уряд надав кожному, хто їх привів, військові звання з усіма правами, в тому числі і на кріпаків. Хто привіз 100 людей, одержував звання капітана, за 75 – поручника, за 50 – прапорщика і команду над своїми людьми. І. Хорват одразу став полковником і командувачем майбутніх сербських полків.
Крім подарованої української землі, грошової допомоги на облаштування московський уряд платив кожному сербському полкові 35 тисяч руб. за мирного часу і 155 тисяч руб. за воєнного щороку. Кожна піхотна сотня одержувала 175 квадратних кілометрів землі, кінна – аж 365 км2. Капітан одержував 100 десятин, поручник – 80, прапорщик – 50, солдат – 25 десятин. Фактично ж діставали вчетверо більше, бо одержали землі на два полки (8 тисяч люду), а приїхало лише 1800. Подаровані сербам землі сам московський уряд колись визнав (у наказі цариці Єлизавети) власністю запорожців. Запорожці мали грамоти правовласності на ці землі від польських королів, від українських гетьманів. На протести запорожців московський уряд відповів, що юридично ті землі вважаються незаселені, бо 3 тисячі козацьких господарств там заснували без дозволу московської влади. Отож, козаків уряд наказав виселити, а землю передати сербам. Проти того наказу запротестували ... серби. Чому? Серби вважали себе вищими за місцеву людність, панами, і не збиралися самі обробляти землю, а віддавали в оренду українцям, які донедавна були її власниками. І коли уряд наказав українців виганяти, серби просили залишити їм робітників. Серби лише випасали худобу, гнали горілку та торгували. Торгівля приносила їм великі прибутки (не платили податків, мита). Серби багатіли, ставали новими панами в Україні, грабували українців, забирали їхні воли і вози, викрадали навіть людей. Озброєні сербські ватаги йшли до сусідніх полків (земель), хапали там людей і гнали до Новосербії, де записували як сербів чи джурів.
Загарбництво москвина http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1670&read=true

Додано через 4 хвилини

Що маєте на увазі під словом "достойний", гідний чого, у порівнянні з чим? Весь світ знає у яких країнах диктатура...

Додано через 10 хвилин

Про що йдеться. Порівняйте кількість заробітчан українців у Росії та робітників котрі працюють в Україні, нікуди не їдучи. А тоді, коли усвідомите що це не є аж такою проблемою для України, усвідомте що ми вже маємо "независимое государство" і навіть новий уряд врешті маємо.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

Даниле, він не про то. То наш північний гість агітував за ПіСУАР (Південно-Східну Українську Автономну Республіку).
Та й без того зрозуміло, що "уболівальники" за долю саме Східної України нічо' крім сепаратистських гасел не напишуть. Або уболівай за всю Україну, або вона тобі до гузна. Або поводься як гість не в себе вдома, або ти - ворог.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

До того ми кашу з іншими варили, але чогось не зварили, то по-перше.
По-друге, більшість політиків і так не із заходу, а зі сходу.
А по-третє, непотірбно на всіх вішати клеймо - помаранчеві.

От вона і старається з імбарго на молочну продукцію, з цінами на пальне(газ, нафту, бензин), на металеві труби.

 

Відповідь: Росія переживає за Україну

А що одразу "тавро", перепрошую "клеймо"? Чи це вже ганьба якась?