Хочу поділитись однією сумною історією. Вона розпочалась у далекому 1986 р. Чоловік співмешкав із жінкою. У них народився хлопчик. Чоловік покинув жінку. Таких історій сотні тисяч. Жінка, як могла виховувала дитину, хоча у тої були вади із здоровьям (рахітизм, порушена легенева функція). Був період, коли дитина сильно бідувала, жила у жахливих умовах (відсутність вигод, клопи, таргани). Однак дитина зуміла перебороти це, закінчила школу, здобула вищу освіту. Та біда не ходить одна. Бажаючи воззєднатись із родичами з Півдня України, син та матір пролетіли з останньою квартирою. 9 років орендують житло. усе на плечах чоловіка із скаліченою долею. Родина батька так і ніколи не допомогла, ніколи не поцікавилась його долею. Хоча родина з благополучних, квартира, будинок. Чоловік, про якого йде мова хоче стати донором, аби хоч якось здобути житло. Працював і на будовах, і розумово (статті, студентські роботи, інше). Чоловік ніколи не звертався по допомогу до своєї родини, як не було важко. Невже родина його батька й надалі лишатиместься байдужою. Невже квартири і добробут важливіші за життя? Пишу цей пост, як крик душі. Можливо знайдеться хтось, що поговорить з родиною. Адже на все Воля Божа. Має перемогти милосердя, добро у ці важкі часи. Родина мешкає - вул. Б.Котика 2/67 (Купчак)
Про родичів навіть не варто говорити. Знаю чоловіка. доля тяжка. вади зі здоровьям, чула що у дошкільному віці згвалтували, страшні злидні у яких ріс. Господь тримає ще на цьому світі... жаль. А за родичів не варто вони його ніколи не визнавали. Сестра двоюрідна викладала у його школі (16) і ніколи не признавалась. що й казати. Господь усе бачить
Чула, що цей підарюга Михайло Купчак, що загнувся, ще у 1988 р. у Тюмені зробив близнюків, які зараз у війську орків. Не родина, а позор міста
Теж чула. Якщо вони служать у війську орків і знають хто їх папаша, а папаша був наркоторговцев та зозулею, кліпав дітей і тікав, то ці п..ри добре познущаються над українцями. А таке породила така родина не люди, а родина гнид.
Та це відома родина покидьків та тварів. те, що той Михайло Купчак натрахав дитину-рахіта та награв двох орків у Московії це ще пів біди. Ця зволота займалась наркоторгівлею, покалічила не одну людську долю. Моя сестра старша працювала лікарем, жила в одному будинку з тими Купчаками. Так цей Михайло брав з друзями наркоманок-малоліток та за дозу пускали їх по колу, трахали як хотіли. Мразота, я б йому член відірвала і в сраку запхала. а мати, сестра, брат такі пурядні, та ви шо. голову вверх. Їх синочок ангелик... суки....
Там немає про що говорити. Цю родину знаю добре. ниці люди. За ту Галину Лазуркевич говорити тим більше нема про що. Вона вже багато років в Португалії (прізвище по чоловікові Барна). Вона у ого хлопця в школі викладала географію і навіть не признавалась хто вона. Мама того Михайла, знаючи що коїв її син - співала у церковному хорі, а пліткарка ще та була. Бумеранг всіх наздогнав. Михайло загнувся у 2017, Роман його брат повісився. на все Воля Божа. Нема про кого говорити!!!
