Напередодні останнього Різдва у своєму житті, в січні 1941 року, Лепкий написав замітку "Під Святий вечір". Есе сповнене туги за Батьківщиною та Різдвом вдома – з дідухом, сіном під столом, 12 стравами та колядниками. Богдан Лепкий. Під Святий вечір — Локальна історія "Дзень, дзелень, дзень, дзенлень, дзень, дзень!" - Скорше, скорше, скорше! Ось уже видно наше село, ось стрибає зайчик, - щоб він тільки не перебіг дороги! Ні, не перебіг. Сів на купині й мордочку миє. Знає, що в нас нема часу ловити його. А по долині як тії лиси походили. Які дивні сліди. Багато звіря цього року. Та що нам до його? Нам, щоб скорше до дому. Ось і він. З коминів дим снується простісінько в гору, з вікон ясне світло на біле подвіря паде, на поріг виходить батько. Приїхали… Відчиняють двері, стріпуєш сніг на сходах, входиш. Мати, рідня, прислуга, - всі витають тебе. Яка радість на світі! Нема нічого, ні журби, ні тривоги, ні турботи, єсть тільки одна радість. А завтра святий вечір. дідух, і сіно під столом, і квочка й 12 страв і колядники, усе, все завтра буде. Ой буде! І *
Магія Різдва починалася зі Святвечора. Традиції різдвяного надвечір’я https://bit.ly/34aJqbq Чим частувалися та як святкували у Гетьманщині (+два давні рецепти!) https://bit.ly/3sXVSFU Дід, кутя і воли. Про найцікавіші символи та обряди зимових свят https://bit.ly/3qJqmZD Підбірка різдвяних українських листівок https://bit.ly/3ET76ha Про найпопулярнішу у світі колядку – українського “Щедрика” https://bit.ly/34aSjSk Заборонене Різдво. Спогади з ГУЛАГУ https://bit.ly/3zrpc8N Чому є дві дати Різдва. Коротка історія юліанського та григоріанського календарів https://bit.ly/3G66aHy
Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців. Сьогодні - Свято Маланки: традиції та звичаї Щедрого вечора
13 год · Чи зможете ви відрізнити церковну колядку від народної? Після цього випуску - точно! А також дізнаєтесь, де в різдвяних піснях космічне християнство і чи є там язичництво. Звідки походять народні колядки і які мають сюжети. Послухаєте Тараса Компаніченка, гурт Божичі та автентичне виконання з Полтавщини та Полісся. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. https://www.facebook.com/klymenko.iryna https://www.facebook.com/ne4it Вмикайте: YouTube – bit.ly/3HQClLS Google Podcasts – bit.ly/3K7RwCr Apple Podcasts – apple.co/3HPu7nb SoundCloud – bit.ly/3K41c0p Anchor та інші платформи – bit.ly/3HQGMX8 Колядки церковні VS народні | подкаст Українські історичні пісні про Різдво View: https://youtu.be/RXwe4FmHsnw
У фейсбуках та на ЛФ всі вміють розповідати як треба гнати МП з України. А потім приходить свято і кажуть: "А в нас найближча церква - московська, прийдеться водичку іти святити до неї" Ось що я вам скажу. Церковні голосування мають відбуватися ногами, тобто в яку церкву іду, ту і обираю. Ніяк інакше. Незабаром Богоявлення. Раджу вам зробити дві речі: 1. Не приймати участі у московсько-поганських пірнаннях до ополонки. 2. Піти освячувати воду до храмів ПЦУ. Як знайти храм ПЦУ? А дуже просто. Завантажуєте собі у телефон додаток "Моя Церква". Там є розділ "Карта". Якщо клацнути на цю карту, висвічується меню "Знайти храм", також внизу показуються найближчі храми, а при натисканні і маршрут до них. Знайдіть і з Богом рушайте до правильного храму, а не у РПЦ ФСБ. А ось розклад святкових богослужінь у Свято-Миколаївському храмі м.Полтави 18.01 Навечір'я Богоявлення Літургія о 9.00 по закінченні - освячення води Вечірнє Богослужіння 17.00 19.01 Богоявлення Літургія о 9.00 По закінченні - освячення води Для тих, хто вже зовсім ніяк не зможе добратися до православного храму, на цій сторінці буду проводити онлайн освячення. Об 11 годині. Сьогодні в нас Неділя перед Богоявленням. Згадуємо глас вопіющего у пустелі - пророка Іоана. От і я вам вопію у пустелі фейсбуку: проведіть свято правильно! Не впадайте у московське мракобєсіє!
Слово pāgus означало «територія поза межами міста», тому сполучення religia pagana («поганська релігія»), вживане християнами до IV ст., первісно значило просто «сільська віра» не треба мішати все в одну купу бо так можна добрим християнам згадати середновічну інквізицію
18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір Традиція святкування Другого Свят-вечора на Галичині В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині «Голодна кутя» святкується як Щедрий Вечір. Знову, як і на Свят-вечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує: «Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Бог назначив вік!» Перед вечерею батько «клячить» — стає на коліна перед образами і молиться Богові; за ним молиться і вся родина. Помолившись, батько сам сідає до столу і запрошує сідати всіх у хаті присутніх — як це було і на Свят-Вечір. Дівчата в цей вечір ворожать: збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками — «де пес забреше, туди заміж піду!» В цей вечір у Галичині діти щедрують. Звичай щедрувати в цей вечір тут дуже своєрідний і дуже неоднаковий. Так, у селі Висова, Сандецького повіту, хлопці років по 10-12 співають під вікном таку щедрівку: Щедрий вечір, добрий вечір, Христу, Христу, Марію! На престолі стояла, Три крижики тримала: «А ви, люди, знайте, Наше право дайте, Наше право — калача, Виженемо рогача На старий переліг, Заб'єм му правий ріг, Правим рогом трубити, Хвостом, хвостом гонити». Кожний із щедрівників носив колись з собою цілий оберемок гілок ліщини. За щедрівку — таку дивну і мало зрозумілу — ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і висипав його щедрівникові в торбу. Щедрівник же давав ґазді гілку ліщини. Зібраний щедрівником овес вважався найкращим «на розплід», а гілка ліщини мала чародійну силу берегти худобу від «усього злого». Що ж до самої щедрівки, то вона цікава тим, що робить натяк на стародавній поганський звичай наших предків — приносити в жертву волів («виженемо рогача...»). У львівському повіті в цей вечір колись ходили щедрувати дорослі дівчата. Гурток дівчат підходив до вікна, і одна з них гукала: Пане господарю, чи спите, чи чуєте, чи дома ночуєте? Чи скажете щедрувати, свій дім звеселяти? Дні діти побудити, самі веселими бути? Господарі, звичайно, дозволяли, і дівочий хор співав під вікном: Плила Касуня бистров рікою, В Дунаю! В Дунаю, море, Касуню, зоре, Серденько! За нев батенько над береженьком: «Подай, Касуню,-білую ручку! В Дунаю! і т. д. «Ручки не даю, най си пливаю». В Дунаю! і т. д. Плила Касуня бистрою рікою, В Дунаю! і т. д. За нев матенька, братенько, сестричка — і т. д. Плила Касуня бистров водою, В Дунаю! і т. д. За нев миленький до береженька: «Подай, Касуню, білую ручку!» В Дунаю! і т. д. Ручку подала, сама виплила З Дунаю! З Дунаю, море, Касуню, зоре, Серденько!
Як це "цікаво"? Друга Вечеря ж сьогодні. Все, як і шостого січня - молитва, свічка, страви, пампухи... За столом родина. /правда, сьогодні у нас дуже мала родина була - я, дружина і теща. Молодші діти вечеряють у сватів, до нас не приїдуть./ Але зараз підтягнуться старші діти з внуками - вони повечеряють дома і прийдуть щедрувати ) View: https://youtu.be/OT575lzawv8
ото ви грішник) як святкувати за столом - то ви як піонер, а як в святу воду в ополонку гріхи змити, то вас нема. Як кажуть кацапи "люблю повеселиться, особенно пожрать".