Христос ся Раждає! Всім Веселих Свят! І щоб Вифлеємська зірка, яка вчора сповістила нам про велике Диво, щодня в душі світила кожному, допомагаючи вибирати правильний шлях у житті, і наповнювала серце радістю, вірою, любов"ю і надією. http://www.youtube.com/watch?v=6VM8nHjEk0I&feature=related
С рождеством Христовым поздравляя, Желаем счастья и здоровья Вам! Ближнего ничем не обижая, Служите, люди, добрым всем делам!
Нехай малий ІСУС на сіні, Що в темну ніч на світ прийшов, Дарує Вам і Всій родині Надію,Віру і Любов ! З Різдвом Христовим Вітаю усіх !!!
Десь падає сніжок тихенько Плеяда зірочок засяяла маленьких В грубці потріскують полінця Ангелики враз стали на колінця Ісусика вони вітають І чемно рученьки складають І ми спішімо привітати І найцінніші дари дати І віру, і любов свої Даруємо Дитяточко тобі. Христос народився!
11 січня Церква вшановує пам'ять 14 тисяч вбитих у Віфлеємі немовлят. У давнину в цей день було прийнято в сутінках відпочивати на печі і полу, розповідати дітям казки і загадувати загадки. Молодь проводила час на посиденьках. Наші пращури у цей день слідкували за вітром і хмарами: якщо вітер був з півночі, а небо при цьому було безхмарним, то слід очікувати морозу.
Ще декілька днів - і адвент. Чекання... Радість. Не приховую, що це для мене не тільки духовне свято, але й звичайні людські радощі - бо родина буде разом, буде сміх, буде Стрий і коляда...
Я цього року не поїду свята додому, бо недавно була. Але цього Різдва (правда польського, але то таке..) я святкуватиму вперше з товариством, в якому себе почуваю, як серед своїх, в якому мені цікаво і весело - це мої співробітники-інформатики! Нарешті цього року попала в колектив, який по стилю життя близький, до тих людей, з якими я вчилась і працювала у Львові. Тож з нетерпінням чекаю корпоративного Різдва! В магазинах вже десь 3 тижні тому почали з'являтись прикраси на вітринах, миколайки на прилавках, іграшки на ялинку тощо. Свято наближається. Хоча тутешні святкування не зрівняти з львівськими.. Треба буде наліпити вареників на наше Рідзво і запросити українців, якщо вони не поїдуть додому.
Може десь в горах корінні місцеві.. В Лодзі на столах бачила карпа, зупу з грибів, оселедець, пісні салати, куплені вареники з капустою і грибами (один раз один була в гостях на 2й день, то знайомий пригостив власноручно робленими варениками з сумішшю гриби+м'ясо+капуста - дуже смачно!!). З солодкого - пляцки. Куплені, звісно. Тут мало хто готує складні страви сам. Може просто в мого чоловіка такі знайомі, або то зараз молоць така лінива.. Хоча його мама теж ні вареників, ні пампухів не робила - все куплене.
Правильно. Так і має бути. У мого чоловіка на столі на Свят Вечір був капусняк і вареники з капустою і грибами. Його мама ніколи не робила вареників з бараболев (як вони кажуть). Доречі я також роблю пісні салати на Свят Вечір. Суть свята не в тому що жінка наробиться і вже того свята не хоче, а суть свята трошки в іншому. Щоб зібратись родиною за столом, щоб помолитись і поколядувати. Моя сестра не ліпить вареників а купує, але від того Різдво не стало інакше. Я роблю сама тільки тому що це моє бажання і талант, але якби на когось іншого навіть з моїх добрих знайомих, то вони тим не переймаються і купують все на Св’ята. При церкві спеціально ліплять БАГАТО вареників, і роблять пампухи, щоб люди собі купили. Он в США то це так, тут зовсім, ну ЗОВСІМ інакше св’яткують Різдво. У них нема такої річі як пісна вечеря. У них є все з шинкою або з індиком. Цікаво так, але якось нема нічого особливого. Тобто є своя традиція, щоб разом повечеряти, потім піти на вечірню Службу до церкви, а тоді лягати спати а зранку розбирати подарунки з під ялинки. Але ось таких традицій як у нас, то нема. Може бо американці це дуже велика суміш національностей і у кожного народу свої традиції. Дуже цікаво, що я колись на Різдво гостювала в італійській родині, то у них не було ніяких традицій. Всетаки мені здавалось що Польща в тому плані трошки інакша і там є певні традиції Віґілії і Різдва. Поляки навіть колядки співають, а американці крім джіньґо белс напевне нічого не знають.
В Чехії також нема екстра традицій. На столі тільки юшка з карпа, сам карп, смажений чи відбивні(!), котрі подаються з картопляним салатом (бідніша версія олів"є). І фертик. Після вечері всі розпаковують різдвяні подарунки, кінець Різдва. Ми святкуємо хоч і католицьке Різдво, але по-українськи. Ділимося з сестрою наполовину меню, отже, в два рази менше готувань. І, звичайно, йдемо на нічну службу. Мушу згадати, правда, vánoční cukroví - мініатюрні печенька самих різних смаків, це справді краса і гордість деяких господиньок. Я їх не печу - в мене нема терпіння на таку дрібноту. Хай живуть пляцки!
Ой, я страшенно люблю ту дріботу. Буду пекти! ---------- Додано в 18:55 ---------- Попередній допис був написаний в 18:54 ---------- Ми так само. Правда до церкви йдемо по-українському. Тобто на Різдво зранку, потім на Матінки Божої і на Степана.
Звісно, що суть не в тому чи куплене, та і взагалі що з'їсться, але для мене різдвяний стіл - це по максимуму страви зі своїх продуктів, або принаймні приготовлені власноруч. Той же узвар з сушок більш підходить до святкового столу, ніж магазинний сік. На свято одягають і їдять краще. Пару разів в рік можна ж самому щось спекти чи приготувати.. Плюс це ще й об'єднує сім'ю, яка крутиться на кухні зі спільною метою, в спільному настрої очікування свята.. Згідна, що це важко (то в нас звикли готувати зразу на цілий тиждень всього і побільше, бо ще ж гостей приймати), але це ж так по особливому смачно! Може якісь католицькі чи скаутські організації збираються на коляду, не знаю, не була, не чула. Але по хатах не ходять вертепами, заходячи в гості в дверях не колядують, про дітей-колядників взагалі мовчу - хто ж тобі тут відкриє двері незнайомій людині! В центрі тихо, все закрито, вулиці пусті.. Дуже самотньо як на свято. Знаю, що не у всіх містах України ходять вертепи, колядують, але все ж мені здається, що в Україні більше різдвяних традицій, ніж в Польщі. І більше людей, які цим переймаються, зокрема молодь. ---------- Додано в 19:49 ---------- Попередній допис був написаний в 19:47 ---------- Щось таке чула, що поляки казали, що їм "дозволили" їсти м'ясні страви на Різдво, але більшість людей згідно традиції і надалі не їдять.
А тут про пісну вечерю і не чули навіть. І в голову б, певне, не прийшло, бо чехи не постять взагалі. Як і не колядують так, як ми звикли. Щось як коляда в них є на свято Трьох царів - шостого січня, ходять маленькі вертепи, переважно збирають на благочинність. Але то переважно на Мораві, де віруючих багато і до них не відносяться так зневажливо, як в Чехії. В Чехії це як театральні сценки, без духовного вантажу.
То таки правда, так часто в українських родинах є -наварила, напекла,побілила,помила..., а на себе вже нема сили, а ще на службу прийдуть, то куняють, бо ж не коняка та й той втомлюється, не то що жінка. Думаю, то вже як у кого вистачає сили, бажання і терпіння, а решта - аби разом з родиною, весело і в щасті "смакувати" Різдво. ---------- Додано в 22:00 ---------- Попередній допис був написаний в 21:55 ---------- А мені здається , що якщо зовсім не постити перед вечерею, а потім за традицією не готувати пісної вечері , то і свята Різдва не відчуєш сповна.
Можливо їм так добре ,бо іншого не знають із тим живуть, та як на мене вони дуже обділені в радостях відчуття справжнього свята , а особливо Різдва(вечеря, ялинка, колядки,вертепи...),жодне свято не має стільки насиченості"програми", а якщо ще гарна погода (морозець невеличкий і сніжок, що аж порипує під ногами коли йдуть колядники...)
Ось це чиста правда. Все так би мовити вимирає ---------- Додано в 21:37 ---------- Попередній допис був написаний в 21:35 ---------- ТАК! Погоджуюсь, тому я власне і готую, бо хочу щоб було по свому, по домашньому. Але для більшості то якось не дуже важливо.