Річниця Переяславської Ради

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Это Вы сами так решили.

 

Пушкин – поэт, гений, и для великороссов – святое, «неприкасаемое».
Хотя о нем среди великороссов «ходили» и анекдоты.
И вот, очередной. Скверный.:n:

А теперь по существу.
Пушкин был человек совестливый и патриот. Как собственник крепостных душ нашел именно такой способ «оправдаться». И заодно – за всю «немытую Россию, страну рабов, страну господ» (слова другого, истинно высокого поэта).
С талантом прозаика, а так же - принимать желаемое за действительное, это ему ничего не стоило.
Любая ложь во «благо» России для великоросса норма, всегда им приветствуется, в нее верит. С другой стороны, это объясняется и тем, что состояние несвободы для него естественно.

Для многих, объективно оценивающих его личность и творчество, Пушкин есть крепостник – собственник живых христианских душ своих соплеменников, таких же великороссов, как и он сам. Эта данность определяет как его ментальность, так - и всей великорусской элиты, «барства дикого».
Приведенный пассаж есть циничное этому подтверждение. И саморазоблачение крепостника, как «поборника» свободы.

Пушкин был небогат, жил не по средствам, вследствие этого материально нуждался. Такое положение угнетало, хотелось больше благ, крепостных рабов.
Именно в этом истоки его «маленькой трагедии» - «Скупой рыцарь». Ее персонаж – юный нищий рыцарь Альбер в одночасье, получив наследство, стал богачом.
«Альбера» Пушкин писал в 1830 году в Болдино перед женитьбой как с себя. В качестве подарка к свадьбе он получил деревеньку Кистенево всего лишь с 200 крепостными душами (мужскими). Это было несоразмеримо мало в сравнении с аппетитом поэта, отсюда в драме столько скрытой зависти.

В публицистике, СМИ РФ время от времени (можно считать - это организованная кампания) появляется нечто похожее на данный пассаж - скверный анекдот поэта: крепостное право, мол, для народа не было тяжким бременем.
Так «облагораживают», «отмывают» Россию.

Пушкин отталкивает и как царедворец, хотя и номинальный, и как великодержавный шовинист. Он поклонник идеологии Ивана Грозного: «Москва- Третий Рим». И апологет «своей» России - «жандарма Европы». И - «буревестник» грядущей идеологии «панславизма».
В этом качестве в полную силу проявилась его сущность великоросса-шовиниста: лгать в оправдание неблаговидных, мягко сказано, дел России по порабощению других народов, в первую очередь соседей - славян.
Составившие счастье поэта 1830-31 годы приходятся на очередное польское восстание. Возможно, и поэтому оно ему так сильно досаждало.
В настоящее время особо востребовано великороссами стихотворение «Клеветникам России», написанное в 1831 году. В нем поэт грозит Европе, осудившей Россию за порабощение славян Польши, Беларуси, Украины, жестокое подавление их восстания.
Для поэта горькая правда о России есть клевета. Налицо аномалия.

Влияние Пушкина на современных великороссов возрастает. Множатся поборники его мировоззрения, как и, впрочем, имперского идеологии великороссов 18 – 19 веков в целом. Смотрят назад, поворачивают вспять, а там - ранее проторенная колея.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

"Москва-Третий Рим", это не Грозный, а его дед, Иван Великий 3. С источниками поаккуратнее будьте.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Тому що Толочко є одним із сумновідомих на всю Україну хохлів, що спотворював історичні факти, та дослідження., в т.ч. у мовному аспекті в угоду брехні про нашу історію з боку КПSS, що так мріяла зробити з єдиновірців білих людей та тим кацапам, що ще й досі називають себе папуасами.,

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Леоніде, Христос Народився!
Чи в Києві не святкують?

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Сп"яніння має різні етапи, різні форми...

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Будете виводити? чи закодуєте?

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Ні. Саме пройде.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

............................................................................................

Ваше «возражение» и по форме и по существу неправильно.
В данных обстоятельствах речь идет не о конкретном историческом событии, а о судьбоносном историческом явлении, протяженном во времени. Иван- 3 является автором, как хан Московского улуса Золотой Орды, великодержавной ИДЕИ: «Москва третий Рим». А великодержавная ИДЕОЛОГИЯ клона- наследницы Золотой Орды- Московии: «Москва третий Рим» есть детище Ивана-4. Ее «выпестовали», с «православных» высот «обосновали» и благословили холопы - клевреты.

Ваше «возражение» объяснимо.
В настоящее время, в основном через СМИ РФ, в сознание великороссов «внедряется» ложное представление об Иване-4 (Грозном), как о гуманном, просвещенном государе, строящем правовое царства - Московию, и являющимся чуть ли не правозащитником.
«Такой» государь, естественно, никак не может быть автором великодержавной имперской идеологии, цель которой «покорить мир и править в нем».

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Неправда. В России идет дискуссия о роли Ивана Грозного в истории России. Никакого заведомого заказа на обеление деятельности Грозного нет.
А вот в Украине на государственном уровне в сознание украинцев внедряется ложное представление о Мазепе, Бандере, Петлюре, Шухевиче и иже с ними, как о великих гуманистах и страдальцах за дело Великой Украины.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

"Ложноє" нам вбивали совєцькі псевдоісторики в усіх підручниках "Історії срср" і у всіх історичних працях.У нас,на ЗУ народ мав найбільшу змогу пересвідчитись у брехливості отої совєцької псевдоісторії,якраз на прикладі Шухевича,Бандери,УПА,а також усієї історії срср.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

О "брехливости" советской истории не только вы, об этом уже все давно знают. Но у вас "на ЗУ" уже давно пышным цветом цветет новая мифологизированная история, где Шухевич, Бандера и УПА представляются национальными героями украинского народа. Причем, вы "на ЗУ", говорите об этом от имени всего украинского народа.
Вы героизируете фашистов. Нет, не фашистов даже, а их прихвостней, которые служили им, пренебрегая интересами своего же собственного народа, терроризируя свой собственный народ.
Скажи мне кто твой герой, и я скажу кто ты.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

А нашо їх представляти героями українського народу, вони ними і так є. А про героїзацію фашистів - це з тої самої опери, що і ...дцять нагород Шухевича, які йому особисто Гітлер вручав. Мо, нагадаєте, хто там спільні паради з німецькими нацистами в Бресті проводив?

 

Вибачте будь-ласка Ви хоча б знаєте коли почався вживатися термін Малоросия????
З повагою

 

Галицкий князь Юрий II Болеслав в грамоте к великому магистру немецкого ордена Дитриху, от 20 октября 1335 года называл себя «dux totius Rusiæ Minoris» («Божией милостью прирожденный князь всея Малыя Руси»), хотя и он, и его предшественники именовали себя «Rex Russiæ», «Dux totius terræ Russiæ», «Dux et Dominus Russiæ». В конечном итоге названия «Великая Русь» и «Малая Русь» вышли на официальный уровень — в 1361 г. константинопольский патриарх учредил две митрополии, одну — в «Малой Руси» («Микра Росиа»), с центром в Новгородке и Галиче, другую в «Великой Руси», с центром во Владимире и Киеве.

Польского короля Казимира называли «королём Ляхии и Малой Руси», так как он распространил свою власть на значительную часть владений Юрия-Болеслава [2]. Согласно схеме Михаила Грушевского «Малая Русь» — это Галицко-Волынская держава, а с её гибелью, вхождением её земель в состав Польши, данное название «выходит из употребления» [3].

http://ru.wikipedia.org/wiki/Малороссия

Из конституции П. Орлика

Кожна держава постає й існує завдяки непорушності кордонів. Так і територія нашої Вітчизни, Малої Русі, нехай на постраждає ані від нападу, ані внаслідок неправомірного рішення у своїх кордонах, що закріплені договорами з Річчю Посполитою, з найяснішою Портою Оттоманською та з Московською імперією.
http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1710.html

 

Хотів би додати щодо Переяславської Ради:

У правовому відношенні договір 1654 року був не ївсім ясно сформульований, що дало змогу кожній зі сторін трактувати його зміст з трактуванням власних інтересів. У різні часи істоти висловлювали різні погляди на проблему українсько-осковського договору:
1. договір є персональною унією, яка об'єднувала дві держави під владою одного царя;
2. договір закріплював протекторат Росії над Україною, перетворюючи її на васальну, залежну від Москви територію;
3. договір зумовив інкорпорацію (входження) українських земель до складу Московської держави;
4. договір утворив військово-політичний союз Росії та України;
5. договір утворив конфедерацію Московської держави та української Гетьманщини;
6. договір зумовив возз'єднання України з історичними землями Росії.

Попри суперечності, більшість істориків надається надати українсько-російському до-вору об'єктивну значимість, який дав змогу Ураїні:
1. зберегти власну державність, військовий, адміністративний та судовий устрій, українські традиції;
2. успішно вести військові дії проти Польщі;
3. одержати сильного союзника для протистояння зовнішньому тискові з боку Туреччини та Речі Посполитої;
4. позбавити від релігійних переслідувань православну церкву.


Новий договір був вигідний Росії:
1. під впливом Москви опинилися боєздатні українські війська (піхота, кіннота, артилерія), за допомогою яких пізніше буде завойований Смоленськ та інші міста, які належали Білорусі та Литві;
2. родючі землі та сировинні родовища, які мали неабияке значення для подальшого економічного розвитку Росії;
3. на півдні Україна захищала Росію від турецько-татарських набігів;
4. царська скарбниця постійно поповнювалася за рахунок податків з України.
З часом царська Росія приєднала до себе інші українські території, які посіли важливе місце в зовнішній та внутрішній політиці імперії, а також відіграли провідну роль у формуванні загальноросійського ринку.



Прочитали? А тепер зробимо висновок хто більше виграв від укладання цього договору і чим це обернулося для України - тоді і сьогодні.
З повагою

 

На жаль, текст самого договору ВІТСУТНІЙ...Про пункти Договору ми знаємо лише з переказів. На мою думку, ТАКИЙ документ не міг зникнути мимоволі. Мимо чієїсь волі. А втім, про це я вже писав, обговорюючи постать Хмельницького.

 

Як у Віні-Пуха- я нікак нє пойму -єслі он єсть, то єго сразу нєт...:cool:


З повагою Соломон

 

Прочитал.
ОДНОЗНАЧНО, что більше виграва від укладання цього договору именно УКРАИНА!
Ибо ОНА решила СТРАТЕГИЧЕСКИЕ задачи.
Россия решила несколько ТАКТИЧЕСКИХ задач, которые, со временем, решила бы и без Украины, т.к. Украины ПРОСТО бы не было.
Еще раз внимательно прочитайте 4 пункта Попри суперечності, більшість істориків надається надати українсько-російському до-вору об'єктивну значимість, який дав змогу Ураїні.


ИМХО.

 

Тоді - втратили все що можна було втратити, особливо будь-яку перспективу на незалежність. Якимось чудом ще щось лишилось від українства.
До речі, слава Богу, залишився заповідник українства на ЗУ. Завдяки Австрії і тій самій Польщі. Прирівняйте стан українця на ЗУ і СУ. Для останньої навіть назва "українці" для людей які ненавидять все українське звучить трохи ґротескно.
Сьогодні - маємо те що маємо... І ніякої перспективи на краще.