Річниця Переяславської Ради

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Да.

http://www.laborunion.lt/memorandum/ru/modules/myarticles/article.php?storyid=83

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Що значить немає? Є!

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

це не переяславський договір

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

"Договір Б. Хмельницького з Московщиною (так тоді називалася Росія) 1654 року був складений так неясно, що обидві сторони, відразу ж після його підписання, ще за життя Б. Хмельницького, вкладали в нього, кожний по-своєму, різний зміст. Б. Хмельницький трактував Переяславський акт як звичайний союз, звернений проти Польщі. Це був військовий союз, подібний до тих, що їх Хмельницький укладав раніше з татарами Криму, з Туреччиною, а пізніше, після Переяславського договору, з Швецією.

Переяславський договір був написаний в одинадцяти пунктах. Оригінал його не зберігся чи навмисно був знищений росіянами. Довший час за оригінальний текст договору уважали статті в чотирнадцяти пунктах, які при переговорах у 1659 році, після смерти Богдана Хмельницького, передав московський князь Трубецькой Юрієві Хмельницькому як “Статті Богдана Хмельницького з 1654 року”. Але пізніше виявилося, що ті 14 пунктів були фальсифікатом, сфабрикованим у московських канцеляріях"
.ЧИ ВАРТО ВІДЗНАЧАТИ РІЧНИЦЮ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ДОГОВОРУ?

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Не было никакого договора и никакой "Московщины", было прошение Хмельницкого к царю Вся Руссии, принять его в подданство. Это прошение было удовлетворено на Земском Соборе:

И они у царского величества запорожские черкасы милости
просят со многим слезным челобитьем, чтоб он, великий государь,
православные християнские веры искоренить в святых божиих церквей
разорить гонителем их и клятвопреступником не дал и над ними
умилосердился, велел гетмана Богдана Хмельнитцкого и все Войско
Запорожское принять под свою государеву высокую руку. А будет
государь их не пожалует, под свою государеву высокую руку приняти
не изволит, и великий бы государь его царское величество для
православные христианские веры и святых божиих церквей в них
вступился, велел их помирити через своих государевых великих
послов, чтоб им тот мир был надежен. А собою они с поляки миритца
отнюдь не хотят, потому что поляки в правде своей не стоят.

А гетмана Богдана Хмельницкого для православные християнские
веры и святых божиих церквей пожаловал бы великий государь царь и
великий князь Алексей Михайлович всеа Русии по их челобитью,
велел их приняти под свою государскую высокую руку.

http://www.pereplet.ru/hist-mgu/Etext/1653.htm

И это не было каким то уж неординарным событием. Русские земли бежали из под Польши постоянно, объединяясь вокруг Москвы:

-правление Ивана 3:

Иван Васильевич Московский принял на московскую службу Бельского и немедленно послал извещение Александру Литовскому, мотивируя свой поступок так: "В наших договорных актах записано, чтобы нам состоящих на службе с их вотчинами не принимать на обе стороны. Но когда всем православным в Литве пришла такая нужда о греческом законе, которой раньше при твоем отце и предках не бывало, то мы, ради той нужды, приняли Семена на службу с вотчиной. То бы тебе было ведомо и ты бы в отчину нашего слуги не вступался и людям его обиды и силы не делал". По примеру Бельского тогда же били челом Московскому государю и были им приняты князья Семен Иванович Можайский и Василий Иванович Шемяка с богатыми волостями. Первый — с Черниговом, Стародубом, Гомелем, Любичем. Другой — с Рыльском и Новгородом-Северском. Перешли к Москве и князья Трубчевские, Мосальские, Хотетовские и др. — все мотивируя "нуждой о греческом законе".

Князь Литовский послал в Москву посольство с протестом:
"Бельский тебе не умел правды поведать. Он лихой человек и наш изменник. Мы его уже три года и в глаза не видали. У нас, по милости Божией, в Литовском великом княжестве много князей и панов греческого закона, получше того изменника. А никого и никогда силой и нуждой ни предки наши, ни отец, ни мы к римскому закону не приводили и не приводим. Так ты бы, брат наш, держал крестное целование, данное нам, а Бельского и других наших изменников нам выдал".

Иван III отвечал:

"как же он не нудит к римскому закону, когда к нашей дочери, да и к князьям и панам русским и ко всей Руси посылает, чтобы приступили к римскому закону? А ныне учинил еще новое насилие Руси, какого прежде при его отце и предках не бывало: сколько повелел он поставить божниц римского закона в русских городах — Полоцке и других! Да жен от мужей отнимают, детей от родителей и силой окрещивают в римский закон. Так то ли он не нудит Руси к римскому закону?.. Про Бельского же ведомо дополнительно про то дело, что он, не желая быть отступником от греческого закона и потерять свою голову, перешел служить к нам с своей вотчиной. В чем же тут его измена"?

http://www.lib.eparhia-saratov.ru/books/10k/kartashev/russianchurch1/110.html

Додано через 4 хвилини

Ну если, Киев, изначально бывший Великой Руссией-колония, тогда я не знаю...

Малой Руссией, Киев стали лишь по завоеванию его литовцами.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Вживати на державному рівні Російської імперії термін "Малоросія" почала Катерина ІІ замість терміну Гетьманщина

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Вчіть історію.
"Умова з Москвою. Переяславська Рада 1654 року
На підставі того уложено було так звані „статі Богдана Хмельницького", що потім ціле століття брали їх за підставу українського житя: які зміни потім не виходили, як не відмінялися відносини до Москви, то все покликувалися на ті „статі Богдана Хмельницького", що по ним має все бути, і по ним ніби то все ведеться.
Всіх статей було 23. Важніщі з них такі:

Права й вільности козацького й духовного стану людей потверджуються.
Всякі виборні уряди і суди мають одбуватися вільно, і ніхто до них не може мішатися.
Гетьмана вибирає військо свобідно.
Війська козацького має бути 60 тисяч.
Гетьман має право вести зносини з иншими державами.
Що сказати про сі „статті"? Писали їх козаки і думали про самих козаків. Вони вважали за Україну не всю землю, де живе український народ, а тільки ту землю, де по давнім умовам козаків з Поляками, мусили жити козаки: не всю землю по Сян в Галичині і по гірний Дунаєць і гірські Тисси в Карпатах, а тільки по Случ: воєводства Чернигівське, Київське та Браславське. Переяславські статті вмовлялись з царем тільки про волю козацьку, а „пашенного крестянина" зоставляли „должность обыклую отдавать его царскому величеству, какъ и прежде сего", значить, як було се за часів Польщі, проти якої уставали і „пашенні крестяне" вкупі з козаками. Ті шляхтичі, що верховодили канцелярією Хмельницького (тай й сам батько козацький був шляхтич!) не забули осібно написати в статтях переяславських про шляхту, що б вона „при своїх шляхетських волостях пробувала, як при королях польських бувало, і що-б на уряди судові, земські і городські, як і за Польщі було, вибирали шляхтичі, а не пашенні люде. Тільки козаки мали-б свій власний суд, – по сій умові!
„Москва – мовляв – не стерпить свобідного народу українського і скорше, чи пізнійше позаводить там свої невільничі порядки". Хмельницькому того навіть не треба було казати, він сам добре бачив, яким то духом від Москалів віє. Як за його жизні та за такий короткий час вони так широко розгосподарювалися на Україні, то щож пізніще буде? Він добре знав, що Швеция одинокий корисний союзник Україні, бо й далеко вона настільки, що на Українські землі рукою не посягне і ані Польщі, ані Москві приятелькою не буде, бо всі троє вони деруться о Балтийське море. До тогож король шведський обіцяв Україні свою поміч, як вона пічне борбу з Польщею та Москвою і казав, що українських вольностий ніколи не нарушить, що Україна, значиться, буде собі цілком осібною вільною державою. Тому то Хмельницький пристав до такої згоди і коли король шведський літом 1655 року почав воювати Польщу. Хмельньницький вибрався походом на Галичину. Познаньщина, Мазовщина і вся Велика Польща піддалася Шведам. Варшава оддалася без бою. Король Ян Казімир утік в Шлеск і 7 жовтня Шведи заняли Краків.
Микола Аркас
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСІ

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

При Екатерине, Киев был присоединен к Малороссийской коллегии, всего-лишь.

Додано через 59 секунд

Летописец Всея Руси.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Ну... ТАК, в Росії не аккредитований... Біда...

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Можливо... Але при чому тут Росія? Як кажуть в Львові, цо ма пєрнік до вятрака???

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

'
Звичайно не було. Була столиця Гуннів з мавзолеєм Аттілі. Атландида одним словом. Московщини ніколи не було, тільки Етрусія.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Я и говорю: самозванецЪ.

И не говорите. Причем тут Львов к Руси? Повесть Временных Лет:

гл. 4,12.

перечисляются племена: Варяги, Шведы, Норвежцы, Готы, Русь, Анлы (датчане),
Галичане, Волохи( Румыны), Итальянцы, Немцы, Корлязи и т.д

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

А також Грушевський,Яворницький,Крип’якевич.Ціла купа самозванців.

Данило Галицький,Галицько-Волинське князівство теж ні про що не говорить?
Ерудиція,однако!

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Верно. Они с Нестором, рядом не стояли.

Даниил Галицкий Был фино-угром, те. руским.

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Змушений погодитися з думкою Педро...

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Учитесь, как завещал "ВЕЛИКИЙ" Ленин, оба:

Y-DNA (37 markers) database including Rurikid princes and those males who are also suspecting their descent from Rurik (the 1st Russian prince, 9th century). Contains currently the following surnames : Gagarin, Gorchakov, Kosonen, Mozarowski (and variants), Ossowiecki, Rostowsky, Shahovskoi, Solomin and Tolloczko. However, in spite of their “princely” surnames, only a couple of them were found to be genetic descendants of Rurik. By all means it seems that Rurik was a historical person who was born on the Roslagen seashore (slightly north of Stockholm, Sweden). However, undoubtedly, he was of the Finno-Ugrian descent (haplogroup N3a1).

Y-DNA (37 markers) database including Rurikid princes and those males who are also suspecting their descent from Rurik (the 1st Russian prince, 9th century). Contains currently the following surnames : Gagarin, Gorchakov, Kosonen, Mozarowski (and variants), Ossowiecki, Rostowsky, Shahovskoi, Solomin and Tolloczko. However, in spite of their “princely” surnames, only a couple of them were found to be genetic descendants of Rurik. By all means it seems that Rurik was a historical person who was born on the Roslagen seashore (slightly north of Stockholm, Sweden). However, undoubtedly, he was of the Finno-Ugrian descent (haplogroup N3a1).

 

Відповідь: Річниця Переяславської Ради

Поруч з Нестором стояли Погодін, Соболевський, Трубецкой і іже з ними несть їм числа) Останнім став Бранко)