Реформи в Україні

Зародки громадянського суспільства в Україні вже є, але не всі то помічають, чи краще сказати "не хочуть бачити"...

Спойлер

прикладом можуть бути такі організації:
http://roadcontrol.org.ua/
http://www.spilnasprava.com/wp/?cat=7
http://www.trotuar.lviv.ua/

Головним завданням - координація всіх зусиль громадян в боротьбі за власні права

:girl_hysteric::girl_mad:

 

Та ви що? На відміну від вас я вмію аналізувати прочитане, бо те, що за крапками звичайне словоблудство від Кравчука.

Це ви своїх родичів можете так лікувати - лиш гладити по голівці та казати, що все добре. А свої реформи ви вірно в лапки взяли, бо це доводить їх сурогатність.

Яка в вас освіта? Європейська культура базується на двох китах - християнство та римське право.

Це хуторянство спрацьовувало на території Польщі в 30-х роках. Ви б краще підняли якість "свого" автобуса, який є на даний час срамом для України.

 

Я ті "зародки" бачив в числі пару сотень в день захисту мови коло ВР.

І ви таких багато скоординували?
Пані, я вам рекомендую згрупувати всі свої ідеї про "реформи" та викласти їх якось впорядковано.

 

ПРОПОНОВАНІ РЕФОРМИ

ВЕРХОВНА РАДА

повинна стати також генератором та аналізатором вказаних вище реформ. На даний час цей орган влади повністю дискредитований та зруйнований донецькою братвою. Для доказу я приведу такий приклад. Є зараз такий депутат під призвіщем Р.Ахметов, який майже ніколи не з’являється на роботі в Верховній Раді. Йому ця держава потрібна лиш як важель збереження та примноження своїх крадених багатств. Є також інший паразит на призвіще Ю.Мірошніченко, який поєднує посаду депутата Верховної Ради та Представника Президента в цьому органі. Навіть для юридично малоосвіченої людини тут можна виявити конфлікт інтересів при задекларованому Конституцією «поділу влади», в якому він повинен з однієї сторони нести по даній виборцю програмі нести свою діяльність депутата, а з іншої – бути звичайним адвокатом Президента. А наш сурогатний юрист Мірошниченко навіть не хоче помічати цю незаконну роздвоєність і продовжує стригти своє «бабло» на цій безвідповідальності перед законом та народом. Ще маса пройдисвітів через недосконалу виборчу систему заховалася в ВР для страхування своєї злодійської особи через недоторканість депутата, яку необхідно анулювати.
Найкращий варіант виборів для України на даний час, це коли в окрузі голосують за конкретну людину. Цей претендент на депутата може представляти себе з конкретною програмою та конкретною біографією, а також може представляти якусь партію з відповідною програмою. Виборець делегує йому свої повноваження «головного носія влади» лише при умові виконання представлених і сподобавшихся програм та хороших характеристик по «паспорту держслужбовця» відносно особистих якостей. Вказаний «паспорт» повинен регіструвати відповідність дій депутата відносно задекларованої на виборах програми. При порушенні цих програм, невиконанні своїх обов’язків та якусь аморальність виборець має право по певних технологіях відкликати цього свого представника і заміняти його на іншого. В радах депутати можуть групуватися по цих програмах. Так до партійних фракцій можуть примикати мажоритарники, в яких програми відповідні, але які не згідні зі структурою самої партії та її діяльністю.
Верховну раду повинен заповнити державотворець, а не шукач дармових прибутків. Депутат від неї може служити лиш державі, розраховуючи за достойне виконання своїх обов’язків від неї певних дивідендів. В ролі цих дивідендів повинна бути повернена й повага суспільства в вигляді певних нагород, ознаки яких повинні бути реанімовано після девальвації їх попередніми керівниками, які роздавали ці нагороди наліво й направо. А від сучасних феодалів та жлобської буржуазії ми повинні очистити ряди дежслужбовців.
Таким чином при відновленні залежності депутата від виборця всі успіхи і невдачі вони повинні ділити навпіл. Один за невдалу програму, інший за невдало вибраного депутата і програму. Ось тоді дійсно можна буде сказати «Маємо те, що маємо» або «Бачили очі, що купували».

 

Та я бачу, що не звернули жодної уваги на другу цитату в тому дописі...

Поясніть, яким чином, в соте повторений негатив "сам собою усунеться"???

Я якраз пропоную, щоб зайвий раз не обговорювати "новину", яка вже можливо і втратила актуальність, а обговорювати, що було зроблено, і чи достатньо для подолання негативу...

До чого тут моя освіта??? У Вас що, якісь особливі здобутки/заслуги в сфері державної розбудови, і тільки Ваші пропозиції правильні і досконалі?

ЛАЗ своє віджив...
на сьогоднішній день Львів славиться як один з центрів ІТ-технологій навіть на світовому рівні...

Наразі виходить - як відповідь Вам...[CENZ]далі буде, але іншим разом...[/CENZ]

 

ПРОПОНОВАНІ РЕФОРМИ

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

Як я вже згадував, цю проблему варто поставити навіть на перше місце. Ці «засоби» повинні по суті цивілізаційного задуму стати оком громадянського суспільства, а ми в силу сурогатності наших залишаємося сліпими. А зараз наше суспільство, як ті тільки народжені кошенята, абсолютно не орієнтуємося в навколишньому світі, тому й робимо помилку за помилкою. В цій сліпоті ми й залишилися дезорієнтованими, пограбованими пройдисвітами, в ній ми вибираємо в поводирі цих пройдисвітів, в ній ми роз’єднані для унеможливлення захисту наших прав. А все тому, що інформаційний простір захопили ті ж пройдисвіти з нацменів та наших манкуртів, яким не вигідне оздоровлення українства, бо на здоровому тілі важче було б їм паразитувати.
Вирішувати цю проблему варто з вивчення світового досвіду. У США ця проблема розробляється комплексно ще з початку 90-х років минулого століття. А 1995 року Пентагон прийняв так звану ”доктрину інформаційних воєн”, в основу якої покладено положення футурологічної концепції А.Тофлера про інформаційний етап у розвитку суспільства, згідно з якою головним ресурсом сучасного суспільства є інформація. Власне, інформація як засіб впливу на суспільну свідомість використовується давно у різних країнах. Яскравим зразком її такого використання була пропагандистська машина Гебельса у фашистській Німеччині чи система ідеологічної обробки населення комуністичною пропагандою в СРСР. Але на початок 90-х років у багатьох країнах (більш ніж у 30-ти, за твердженням ”Нової політики”) провадяться наукові дослідження з проблематики інформаційної зброї.
Зрештою, про значення інформації та інформаційної боротьби свідчать і факти створення у багатьох країнах спеціальних служб: у США - Агентство національної безпеки (NSA), у Великобританії - Штаб-квартира урядового зв‘язку (HGC), у ФРН - Німецька служба інформаційної безпеки (BCI) та Агентство національної безпеки Бундесверу, у Канаді - Управління безпеки зв‘язку (ASC), у Росії - Федеральне агентство урядового зв‘язку та інформації при президентові РФ (ФАПСИ).
Як бачимо, інформаційна зброя, інформаційна агресія не є проблемою суто теоретичною - вона є справою цілком практичною. Недарма бюджет Агентства національної безпеки США, за даними на кінець 90-х років минулого століття, в декілька разів перевищував бюджет ЦРУ і становив близько $5 млрд., а штат його працівників нараховував до 24 тисяч осіб у центральному апараті та 40-50 тисяч у периферійних органах.
І тут нам потрібно відійти від ліберального «по потребі народу», тому що народ ще перебуває в такому дитячому віці, що всілякі його забаганки, які видають за ці «потреби», можуть інколи йти йому лиш на шкоду. Справжня потреба народу є в вивченні основ європейської культури, на рейки якої нам потрібно перейти з постколоніальної культури «рашен». А наші сурогатні ЗМІ хвилин десять на добу говорять про «європейський вибір», а потім годинами нас мочать через московське телевізійне мило в згадуваній культурі цієї варварської столиці, яка є геть не європейською. І після цього ми дивуємося, чому нами гидують в Європі.
Отже, головна задача цих ЗМІ закладена в тому, що вони повинні відродити нашу проєвропейську національну культуру. Тільки неліберальними методами ми реанімуємо те, що століттями варварськи знищувалося в нас загарбником. По цій причині в першу чергу ми мусимо поставити на службу народу так званий "Перший національний", який поки що своєю неприкритою малоінтелектуальністю, лінню та продажністю владі ганьбить нашу націю. На базі цього каналу (розігнати потрібно всіх, тому що справжній профі не витримав би це болото) необхідно робити новий, який би почав працювати на дійсні потреби суспільства. Взірець - Бі.Бі.Сі. Ми повинні державну ТРК перетворити в громадську, залишивши за нею певний стабільний відсоток від держбюджету, а ось керівника її повинен вибирати сам народ з можливостями його відкликання з цієї посади при незадоволенні його діяльністю. Тим самим ми анулюємо залежність хоч якоїсь частини так званої «4-ї влади» від інших її гілок.
Відносно комерційних ЗМІ, то за наданий народом простір заробляння на рекламі цей інформаційний агент теж повинен в певній мірі служити цьому народові, а не тільки своєму власникові. Все це повинно бути відображено в законі «Про ЗМІ» та контролюватися відповідним держорганом. А то декларована у нас «свобода ЗМІ» вилилася в повну свободу від волі народу, а «свобода слова» замала якийсь односторонній характер. Це видно навіть по відповідній по назві телепрограмі, де ця свобода дана лиш владі та ЗМІ, а ось народові залишили лиш малопомітну кнопку для натискання без всяких слів. В вказаному законі повинна бути відображена обов’язковість наявності публічного зворотнього каналу від споживача інформації до надавача її, де б відображалися позитивна та негативна реакції на діяльність цього органу ЗМІ. Для цього кожен ЗМІ повинен мати відповідний інтернетресурс з доступом до нього кожного бажаючого. По змісту цього зворотнього зв’язку не тільки сам надавач інформації, а й відповідний держорган нагляду за ЗМІ міг би якось реагувати на погляди «головного носія влади». Отже, любий агент ЗМІ повинен бути підконтрольним певним правилам держави, простір якої він використовує, та споживачеві цієї продукції. І йдеться не тільки про етику. Для цього потрібно встановити більш жорсткі правила. Шлях такої очистки досить простий. Наші комерційні ЗМІ не тільки не зробили наш простір суверенним, а й часто являються провідником чужих ЗМІ, часто ворожих до України. Ось тому вони повинні мати позитивний баланс в своїй міжнародній діяльності. Закупляти іноземний продукт вони повинні менше ніж продавати туди свій. До того ж в цей баланс повинна входити і реклама з її поділом на обслуговування закордонних клієнтів (-) та своїх (+). Цим ми повинні припинити деструктивну діяльність «Інтерів», які заполонили наш ефір милом про Кіркорових та російських ментів на гроші, які заробили на проштовхуванні через рекламу іншої іноземної продукції. Тільки це примусить Ряшіних вкладувати гроші, зароблені на нашому просторі, в наші конкурентноздатні кіно чи телепрограми. Ефір ми повинні віддати своєму виробникові якісної національної продукції, витіснивши з нього малоінтелектуального паразита, який напихуючи нас сумішшю з закордонного мила та реклами, живе по принципах торгівця наркотиками – «не хочеш, не вживай». Тільки таким чином ми отримаємо інформаційний суверенітет.
Та проблема не тільки в грошах, а і в дефіциті достойних кадрів. Постсовкові ВУЗи штампують напівфабрикат з малоінтелектуального та аморального жлоба в ролі журналіста. В доказ цього дивіться господарювання на нашому просторі посередніх чужих Кісєльових та Шустерів, які навіть ігнорують мовою корінного народу. Тому й тут потрібно починати не з кількості випущеного журфаком непотрібу, а з його якості. Для цього необхідно добряче почистити штат викладачів журфаків та інститутів культури, які нам поставляють малоінтелектуальних слуг влади та цілі батальйони Поплавських та Сердючок в ефір. Ця якість поступово повинна витісняти масову "поп сірість». «Перший» дійсно мусить стати першим по інтелекту, професіоналізму та моралі. Він зобов'язаний бути тим черв'яком, який прориває всі ділянки ґрунту нашого життя поперед навіть МВС чи СБУ.
ЗМІ в поданні інформації повинні перенести акцент зі слів особи, яка є в центрі уваги суспільства, на її дії та справи. Журналіст повинен відчувати потребу суспільства, працювати на це, і не йти на стежку жлобської (жовтої) кон’юнктури ради дешевого ефекту. Він повинен бігати за інформацією, потрібною споживачеві, а не за тією, яка підсовується владою чи грошовим мішком. Ще цей професіонал (в цивілізованих країнах медійний інтелект стоїть часто вище подібного у політика) мусить бути аналітиком, який би не допускав на вуші споживача дезінформаційну "локшину". І це все стосується не тільки державно-громадських ЗМІ, а і суто комерційних, бо не тільки показ історій з життя Пугачової, а й інтелект соціального дослідника повинні привертати увагу споживача інформації і, відповідно, рекламні гроші.
Ще інформаційний простір повинен стати базою відновлення діяльності на наших теренах силою витісненої окупантами мови корінного народу. Окупаційна мова бувшої метрополії в силу своєї агресивності повинна бути обмежена в нашому інформаційному просторі. Це повинен в жорсткій формі відображати закон «Про ЗМІ» задля пошани пришлим поколінням та для побудови фундаменту майбутньої України.
Майдан повинен поставити й представникам «4-ї влади» ультиматум, по якому їх існування на нашому інформаційному просторі буде залежати від підняття їх інтелекту та культури, яка в свою чергу повинна підняти відповідні характеристики й народу, який погруз в болоті жлобства. Час замилювання наших очей невідповідними назвами «Перший національний» та «Україна» минув. Ці назви потрібно анулювати і їх вживання ще потрібно заслужити.

 

Дійсно.

Дурень думкою багатіє. Навчіться сидіння для автобусів робити хоча би на рівні часів Добрика, а потім мрійте про IP-технології в достойних масштабах. Якщо Львів був в 60-х зразком якості праці в Союзі, то зараз ви в цій культурній царині на рівні Донбасу, а може навіть гірше. А ЛАЗ рекомендую не "ховати" доки не побудуєте щось достойніше. В вас філософія руйнівника 90-х, який знищив здобутки попередніх поколінь.

 

Зрозуміло...
Бачу Ви і тільки Ви зможете відновити роботу ЛАЗу,:rolleyes: то й приїжджайте і творіть, а тоді можливо вдячні робітники заводу, члени їх родин, та навіть небайдужі львів'яни делегують Вам повноваження реформувати державу... На жаль, чи на щастя відмовитеся під якимось приводом...

Про достойні масштаби в сфері ІТ-технологій

http://www.itukraine.org.ua/object.php?id_object=286

 

Это просто шедевр Интересно, автор представляет, сколько мажет заработать газете на рекламе, сколько рекламы может публиковать газета, если она не является рекламной?

А как же быть со свободой слова? )

Автор когда нибудь слышал о такой схеме, как спрос-предложение???

Это как? СМИ не закупают, а свободно используют этот продукт со ссылкой на источник. Покупкой и распространением продукции СМИ другие государств наши СМИ не занимаются - не их профиль.

Так все СМИ, которые на плаву и не под властью ВЫНУЖДЕНЫ учитывать потребности читателей иначе банкротство.

Який?

А деньги майдан на этот ультиматум выделит?

Мне тоже не нравится современное телевидение - я его не смотрю. Но кому-то же нравится. А при наличии спутников и интернета все запреты обходятся на раз.

 

Протріть очі. Ще в вас був КРАЩИЙ в Союзі танкоремонтний завод, який ви теж довели "до ручки", як і Червоноградський завод "Зміна", бездарам якого я з австраліцями привозив проекти та гроші до них.

Невже ці спеціалісти підняли вже перечислені мною підприємства та зменшили катастрофічний рівень безробіття в краї? Пані, не варто зі мною тут сперечатися в тій сфері, в якій я пробовтався з 1961 року. Я краще за вас знаю проблеми вашого краю.

 

Спочатку варто вивчити суть цього, а потім лізти в дискусію.

Знов про "рибу гроші". Ці постсовки не знають, що "гроші йдуть на професіоналізм", а бездара йде "на гроші".

Я впевнений, що на ваше "прєдложєніє" спросу ніде немає.

А ви хоч про нього уявляєте? Для прикладу, про шведське чи мальтійське? Вона наш жлобський сурогат сприймає за "соврємєнноє тєлєвідєніє", яке відкрито

Хто і де вас вчив?

 

кстати да. (не добрался я таки до анализа, но надеюсь завтра будет время...)
кол-во выпусников-специалистов никак не связано с безработицей.
можно выпускать токарей по металлу которые будут прекрасно растачивать головки цилиндров на станках 1961г., но любое предприятие имеющее Робуры, в 5 раз уменьшит себестоимость продукции, и увеличит производственные человеко-часы. такие спецы не будут востребованы. каждый 5й выпускник из-за этого - потенциально безработный.
первое что необходимо - связать востребованность рынка и обучение.
собственно для этого ввели аккредитацию специальностей как первый шаг.
рынок труда за последние 10 лет сильно изменился, а образование как было совковым так и осталось. на кой хрен нужен 1 и половина второго курса любого вуза в котором повторяют школьную программу? мой сын весь год учился по школьным учебникам для 9-11кл.
не лучше ли уменьшить в 2 раза кол-во часов школьных предметов, и за счет освободившихся, изучать то что ему нужно для работы? тот же английский например?

 

:rolleyes:Ви переоцінюєте мої прагнення до руйнування...
На заводах, про які Ви говорите, ще за союзу одне обладнання виробило свій ресурс, а інше застаріло морально; будівлі знищилися... Щоб то довести до ладу, потрібні шалені кошти, дешевше збудувати з нуля нове!

Можливо, та не маєте уявлення, про яких саме спеціалістів я писала в попередньому дописі.

 

Вы, как я посмотрю, выучили все )
Но ответ понятен - кроме бла-бла-бла или ответа в стиле "Прокоп самый умный, хоть и не способен объяснить свою же писанину, все равно самый умный"

Вы куда больший совок, чем я, ибо прожили в том времени побольше - отсюда и стиль общения: Прокоп умный - все дураки

На Ваше однозначно нет спроса, вот вы и кипишуете на форумах.

Как жеж ж я могу хоть что-то уявлять, я ж не Прокоп

Он и по украински с трудом и русский не понимает.
Пан Прокоп, не приписываете мне свои фантазии на разные темы.

Меня учили очень достойные люди.

 

Повторення шкільних дисциплін так довго - самоуправство вузу. і в таких вузів треба відбирати ліцензію на навчання.
В нормальних вузах такого немає!!![CENZ]точно знаю, бо син закінчив 2 курс, і з перших днів, вчили на вищому рівні дисципліни (це навіть зважаючи, що вчився не у школі, а у ліцеї з поглибленим вивченням фізики математики), та відразу вступні дисципліни до фаху[/CENZ]

 

Доя особы особо одаренной:

Комментарии - это, собственно, и есть необходимые обоснования под постулаты.

Инга, судя по всему, объяснений не дождется, ибо пан Прокоп писатель, его писанину надо принимать, аки догму. Кто задает "умняку" Прокопу вопросу по поводу его "идей" тот неук и всякое такое )

 

Не тикайте незнайомій людині. Ви ж німець? Чи все ж таки жидок?


Значить це я штовхаю Україну до громадянської війни?
А може ось вони штовхають?




Табачник обозвал Украину "папуасской страной" http://ukranews.com/ru/news/ukraine/2010/04/15/16724


Про всяких там Фореїв та Елік з Баярдами та Мінні говорити не буду. Це пасивні пішачки. Пасіпаки.
Ось вони і штовхають.

 

вы будете удивлены но во всех харьковских вузах на первом курсе изучают 11класс школы

 

харьковские вузы для умственноосталых?
в одесских с 1-го курса учат высшую математику, а это никак не 11 класс.

 

во всех вузах?) вы знаете, на самом деле, что считается высшим учебным заведением? что их около 800 в Украине? или опять плаваем в вопросе?
да в колледже изучают 11класс по всем предметам.
в таких вузах как КПИ, ХПИ, Юракадемия конечно изучают несколько иную математику. отличную от школьной
но таких 5-7 заведений на 22