не я придумал приведенное, но даже ваши явно кастрированные цифры не пугают? что 15 лет независимости не привели к обещанному подъему, звЫтяге, европе ?
А 74 роки бла-бла-бла привели до комунізму? В даному випадку я маю той комунізм, яким він повинен бути в ідеалі, а не ту лапшу, яка у всіх на вухах вісіла і аж до п’ят...
Бесплатно лечат? Почти бесплатно деток в пионертабор отправляете? Можете строить финансовые планы семейства на 5 лет вперёд? Уверены в получении пенсии, позволяющей существовать?
Дякую за безкоштовне лікування. Налікували так свого часу, що до 20-ти років ледь вичухався. І то якимось дивом. Лікували і не знали від чого. Іноді думав що руки на себе накладу.
Полковнику, ви що про що? Дефіцит був завжди на все закордонне, а значить якісне. Югославські зимові чоботи можна було тільки дістати з бази на Персенківці. 1979 рік. За чоботи мені, студентці, батьки заплатили 150 р. Цілу батькову зарплату. А взуття з "Прогресу" можна було тільки "покрасить и вьібросить". Осіннє і весняне якісне взуття возили з Польщі. Пальта, плащі і костюми шили ательє, плаття в приватних кравчинь. Мамина сестра була саме такою, тому моєму гардеропові завидували всі студенти Миколаївського педінституту. А до того Львів кишів поляками, фарсовщиками, тому може і так, ваші москвичі і говорили, що у Львові є всього більше. Та навіть і не може так, а точно так. Виїжджали на мостиський напрямок, де поляки проїжджали своїми машинами, часто з причепами, напакованими лахами, взуттям, косметикою. А поляки ще такий гешефт робили, що їхали через Львів на Венгрію, Югославію, Турцію, а тоді назад верталися і знову всім торгували. Так і називалося - поїхати "на поляки". А ще поляки ходили по всіх установах по місті двері в двері і торгували самі. І ніхто нікого не чіпав, бо всі хотіли одягнутися - від уборщиці до судового виконавця. А ще був Краківський, де все продавалося з -під поли.А ще були комісійні, де теж здавалося багато всього. Мої однокурсники до Львова приїжджали якраз по комісійних і скупитися. А магазини були майже пусті, або таке там г.... продавалося, що не знаю, хто там що купував. Хіба халати, сімейні труси і нічні ситцеві сорочки. ---------- Додано в 01:40 ---------- Попередній допис був написаний в 01:32 ---------- Все воно може і де було, але все "діставалося", за все переплачувалося. Меблі навіть вітчизняні, не кажучи вже про імпортні. Машину нікого не знала, хто би купив за держціною. І то простого "Жигуля". Закордонних машин не було. Перші японські старі почали возити вкінці 80-х. Десь з Росії, з Далекого Сходу. А ще везли вживані "Волги" з Чехії, з Югославії. Вони їх там продавали за дуже дешево.
э какой коммунизм? да еще в идеале? лапши нет на ушах? гы, не слишком для Конотопа? или там посольство Бельгии и вы в нем живете? ---------- Додано в 06:35 ---------- Попередній допис був написаний в 06:34 ---------- ну теперь все тоже самое только гораздо дороже ...
кому як. Після таких лікувань я зарікся ходити по лікарнях. Віддаю перевагу здохнути вдома безкоштовно, ніж комусь ще за це гроші платити. Не знаю - не цікавився. Але що комуняки - то факт...
Подытожим. Кто не входит в категорию москалей и жидов, то те комуняки. Бедные, бедные профессиональные украинцы.
Мимо кассы, я проходил, когда бывал в Луганске в начале 80-х. Незабываемые впечатления. А талонов там действительно не было. Ни талонов, ни продуктов....
Ги-ги То одну циферку сплутали А от через 22 роки під чутким руководством: Безкоштовно розстрілювали?! Почті безкоштовно відправляли в лагєря, але трохи не в піонерські. Нє?! Строілі плани на 5 лєт впєрьод, лише не зовсім сімейні Увєрєнньі, що треба відробляти трудодні, або в іншому випадку будуть увєрєнньі, що вночі позбирає "воронок" і відправлять в не зовсім піонерські лагєря, де до пенсії нє увєрєнньі, що можна дожити. Нє?
Лечиться даром - даром лечиться... Зато взрослых перестали абсолютно бесплатно отправлять в непионерские лагеря ... Это так теперь называется "отдолжить пятёрку до получки"? Существовать, как при Совке? А Вы не слишком спешите угодить жидам, Полковник. Вас пожалеть?:empathy:
Поступово. Референдум 91-го не береться до уваги, люди тоді вже звикли роками голосувати ЗА, от і проголосували спочатку 90% за збереження союзу, потім 90% за вихід з союзу. Реально люди які були за проукраїнський, прозахідний курс розвитку це ті хто проголосували за Чорновола.. 25%. Зараз вже таких стало процентів 60 серед політичноактивних.
Не были вы тут - как говорит ваш соплеменник Жириновский - "однозначно". К родителям ездили друзья из Ростова-на Дону - за продуктами, поскольку там - не было ни масла. ни кур. ни сыра. ни рыбы (!!!). ТАК что - снова мимо кассы. шановний! Что-то много вы стали промахиваться...Может - снова глаза подустали? Может - отдохнуть надо?
Вы видели, как я не был? А так же Губерман и Ваши израильские работодатели... Обращает внимание то, что друзья ездили за продуктами не в магазины, а к родителям Дальневосточника, (у которых было всё, влючая рыбу из Дона), что лишний раз подтверждает мои слова, о том, что в луганских магазинах было пусто. Кстати, Дальневосточник, а кем же были Ваши уважаемые родители? Обкомовскими работниками или флагманами советской торговли. А может просто скромно "сидели на кассе"?... Это писк на тему "Аккела промахнулся!"? Не волнуйтесь, на Ваш век хватит.
Простие - вы сами напросились - есть нормальные люди - как Губерман - или "мои работодатели" (кстати - работодатели - не из Израиля - фирма в Израиле работает на иностранных инвесторов, но это ТАК - для сведения) - а есть Вы. Спокойнее - не надо так волноваться, давление повысится, глазки откажут... И не хватит их на мой век. Все проще - на время выходных из магазинов все это исчезало. Закупалось заранее - а приезжали за уже купленным. Лучше не пытайтесь шутить. Душераздирающее зрелище....
Мне не за что Вас прощать. Можно только, посочувствовать, человеку, пытающемуся усидеть на всех стульях.. Спокойнее надо Вам, а то у Вас уже ошибка на ошибке. За меня не переживайте. Израильская медицина не луганская. Так, что на Ваш век хватит. Ну теперь я понимаю, почему всё это исчезало из магазинов... Ну конечно. С Вашим -то чувством юмора. Я никогда не думал, что у Вас такой длинный язык, дружище...