Разорение Киева

Відповідь: Разорение Киева

и Боплан продолжает, про жителей Украины::

Bсе они хорошо умеют возделывать землю, сеять, жать, печь хлеб, приготовлять различные сорта мяса, варить пиво, делать медь, брагу, курить водку и пр. Нет ни одного человека между ними, к какому бы полу, возрасту или состоянию он не принадлежал, который бы не старался превзойти друг друга в пьянстве и бражничестве, и нет в мире другого христианского народа, который бы усвоил так, как они, привычку не иметь заботы о завтрашнем дне.

Плодородие почвы доставляет жителям хлеб в таком изобилии, что нередко они не знают, что с ним делать, тем более, что у них нет судоходных рек, впадающих в море, за исключением Днепра, который в 50 милях ниже Киева прегражден тринадцатью порогами, последний из которых отстоит от первого на добрых семь миль, что составляет целый день пути, как это видно на карте. Это преграда препятствует им сплавлять свой хлеб в Константинополь; отсюда происходит их леность и то, что они не хотят вовсе работать, разве только вследствие крайней необходимости, когда у них не достает средств купить то, в чем нуждаются; они предпочитают заимствовать все, что нужно для их удобства, от турок, их добрых соседей, чем самим трудиться для его приобретения. Они довольствуются немногим, лишь бы было что есть да пить.


============

ГИЛЬОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН
ОПИСАНИЕ УКРАИНЫ
LA DESCRIPTION D'UKRANIE

Зы: короче ментальности чиста русская

 

Відповідь: Разорение Киева

И я про то-же.

 

Відповідь: Разорение Киева

Ну батєнька тоді тримайте Трохи про ментальність орди.
Васька Буслаєв зібрав хоробру дружину - з тих, «кто хочет пить и есть из готового», всі - відчайдухи та шибайголови. А така сила завжди повинна прагнути виходу й утвердження. Ця сила ось так і утверджується в Новгороді: «Какой зайдет, убьют его, за ворота бросят». І все це без будь-якої мотивації, бо коли молодецтво домагатиметься мотивації, то автоматично перестане бути молодецтвом, себто - «удалью». Після нападу на царський шинок хоробра дружина вдається до традиційної забави.
Начали уж ребята боротися,
А в ином кругу в кулаки битися:
От тое борьбы от ребячия
Началась драка великая.
Прибили уже много до смерти.
Вдвое, втрое перековеркали,
Руки, ноги переломали...
И дерутся они день до вечера.
Молоди Василий син Буслаевич
Со своей дружиною хороброю,
Прибили они во Новеграде,
Прибили уже много до смерти.
Ось така буйна вдача у Васьки, ось такі масштаби і велич народного характеру, який не є чи нетиповим, чи винятковим, зовсім ні, він - плоть від плоті народної, і ця плоть народжує саме таких значних героїв, і Васька Буслаєв уособлює їх найяскравіше і найдостойніше. Духовні побратими відзначаються тими самими діяннями: «которого заденет за ногу, то из гузна ногу выломит». О, бійка-драка на Русі, цей апофеоз народного молодецтва, чи не найколоритніше й найзагадковіше в «загадковій» російській душі, оспіване багатократно як у фольклорі, так і в художній літературі, і як тут не згадати «Песню про царя Ивана Васильевича, молодого опричника й удалого купца Калашникова» М. Лєрмонтова.
Как сходилися, собиралися
Удалые бойцы московские
На Москву-реку, на кулачный бой,
Розгуляться для праздника, потешиться.

Буслаєв - не просто герой фольклору, а й особа цілком конкретна. Заводіяка поміж буйного парубоцтва, що зажило слави походами на північні народи. Пісенне джерело доносить, що пиячив з п'яницями, злодійствував із злодіями, розбійничав з розбійниками, кривдячи невинних. А що вже любитель усіляких бійок, які були буденною потіхою-забавою не тільки новгородців, коли - стінка на стінку, коли - морду в кров, а зуби виплюнуто на землю. Інше пісенне джерело доносить, як Васька Буслаєв зі своєю дружиною відчайдушно надумав іти в Єрусалим. Пливучи до Єрусалиму, розказує купцям:
«Гой еси, вы, гости-корабельщики! А мое-то ведь гулянье неохотное: смолоду бито много, граблено, под старость надо душу спасати». У народнопісенній пам'яті ватажка новгородських ушкуйників бачимо в пантеоні витязів.

 

Відповідь: Разорение Киева

Билини - віддзеркалення історії; звичайно, дуже специфічне віддзеркалення, тож і донесена до нас у такий спосіб історія може видатися специфічною, хоча то вже, очевидно, більше залежить від самої історії, ніж від дзеркала. Ось популярна билина «Братья-разбойники и сестра», один з варіантів якої записав і О. С. Пушкін. У багатої вдови було десятеро дітей: четверо загинуло,
А пять-то сыновей да все в разбой пошли,
Все в разбой пошли, стали разбойничати,
Стали разбойничати да подорожничати.
Десяту дитину, дочку Марфушку, багата вдова віддала заміж за багатого поморина, ось вони їдуть у гості до матері-тещі:
Отколь, отколь взялись воры-разбойнички;
Убили, убили поморина;
Малого младенца в море сбросили;
Молоду молодушку во плен взяли.
Неважко здогадатися, що п'ять братів-розбійників напали таки на рідну сестру з її дитиною та чоловіком. Чи випадково?
Може, й випадково. Але водночас - і закономірно, бо ж було в традиціях розбійничати не тільки поміж чужих народів-племен, сусідніх, а й у гущі свого ж таки - рідного! - народу, а тут уже було й не такою випадковістю порішити матір гострою сокирою чи сестру проворним ножичком. Розбій був промислом, як і всі інші промисли, мав свої легенди та свій розбійний фольклор і, як усякий промисел, мав свої віковічні традиції, свою етику й свою філософію: таки так, і в розбої не обходилося без народної етики і народної філософії.

 

Відповідь: Разорение Киева

А у Донецьку прикладом такої поведінки можна вважати зняття шапок в жінок, нє?
Весь текст тут

 

Відповідь: Разорение Киева

Ну, з Бопланом розмова окрема

Зверніть увагу на "зненацька" всі славетні перемоги козаки добували "зненацька" А чим ті перемоги закінчувалися - троха далі:

 

Відповідь: Разорение Киева

ого - доки я писав - скільки всього накидали!

 

Відповідь: Разорение Киева

А какая жизнь у казаков была? Воевать и пить, других развлечений не было

Где то читал, как гайдамаки взяли город на Зап. Украине, вырезали жидов и поляков, ограбили город, а затем сели прямо у стен города. Две недели пьянствования и только потом двинулись к следующему городу.

Ну чем не русские ушкуйники

 

Відповідь: Разорение Киева

Ну і врешті по темі дискусії:

 

Відповідь: Разорение Киева

Лучше погадать, отчего среди украинцев былин "Киевского цикла" не сохранилось.

 

Відповідь: Разорение Киева

Гы-Гы, вам дать "летопись иудейского очевидца", о зверствах казаков на Западной Украине?

 

Відповідь: Разорение Киева

Немножко осталось, но только на Западной Украине. Антропологи говорят, что после тат.монг. нашествия, население уходило в двух направлениях, одно на Запад, аж то Кракова, другая на Северо-Восток, до Олонца и Архангельска

 

Відповідь: Разорение Киева

Это тоже интересно, можно чуть конкретизировать?

 

Відповідь: Разорение Киева

Цит.:

 

Відповідь: Разорение Киева

Залежить що вважати Західною Україною - аж сюди гайдамацький рух не дійшов Та і Богдану Хмельницькому не по зубам було - аж таку територію відгризти Крім того - коліївщина - троха інше явище, ніж козаччина. Козаки, безперечно, ангелами не були - "сухий закон" діяв лише в морському поході. Але все награбоване в поході - беззаперечно пропивалося

непогано було б Хоча Львів козаки не рухали - Львів як завжди дав хабара і відкупився

 

Відповідь: Разорение Киева

Спасибо, Бранко, по этому поводу я довольно много читал, меня заинтересовало именно Ваше упоминание о былинах на ЗУ.

 

Відповідь: Разорение Киева

Биліни, та чому ми проце, коли гроші монети збереглися з часів Володимира срібні, те за чим "собссно пріходілі" що скажете у відповідь господа биліннікі?

Срібні монети з іменем Володимира, з його портретом і гербовим знаком на другім боці (написи: "Володимиръ на столъ, а се єго серебро). Х-ХІ ст.​

 

Відповідь: Разорение Киева

http://www.chassidus.ru/library/history/kandel/10.htm