...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Де кохання там і страждання...

 

лучше познать любовь и потерять ёё, чем вообще не узнать любви А.Теннисон

 

Як же мені сьогодні погано, та і не тільки сьогодні! Не витримую, зриває кришу, розумію, що так далі не можу, треба з тим щось робити, бо зберу свої речі і сама добровільно поїду на Кульпарківську!!! Хочу жити сама!!!! З чоловіком і дитиною, ну коли вже воно все закінчиться?

 

Ви там говорите як мій чоловік сказав, що пора переїжджати в інший штат

А я он мучусь думками і не певна чи я права чи помиляюсь.
Ми так багато говорили сьогодні з чоловіком, багато пре багато, читали разом книжку Тайна Подружжя, говорили... і всеодно щось не те.
Найтяжче з мамою яка постійно питається ну що? ну як? а у нього ще нема роботи? А що каже адвокат?
Замучила вона мене на ніц... я вам кажу. Аж гаркнула на неї нині. Ітак тошно а тут щей вона зі своїми питаннями.

 

Дівчатка, не нервуйтесь. Зробіть хорошої кави і продумайте про щось хороше. Ну не все так погано. Всерівно все минеться і вирішиться на краще. Тримайтесь.

 

Ну, тут я не порадник... Але згадався один віршик.

Уходить от друга не спеши,
Ты еще успеешь хлопнуть дверью.
Подожди, обиду зачеркни
И взгляни в глаза его с доверием.

Пусть о нем плохое говорят,
Ну и что же? Ведь тебе виднее!
Ведь нетрудно друга потерять,
А найти его куда труднее.

 

Отож... У мене теж - постійно лізе, постійно накручує... Ну коли? Ну чого ви чекаєте? Не буде з цих відношень толку і все таке... А бабуся їй підспівує... Не можу вже

 

Я своїй мамі сказала, аби робила вигляд що нічого не сталось, якби ніґди ніц. Я їй сказала, що я сама зі всім розберусь. То є моє життя і лише я можу або направити або розірвати свої відносини.

А ви свою маму запитайтесь, а ти/ви що хочеш/те щоб я ціле життя потім на тебе/вас плакала що зробила щось не так. МАМА ПЕРЕСТАНЬ/ТЕ!!!

Мої також бачать лише погане у всьому. Ти не така, він не такий... і пішло поїхало. А я їм кажу - МІЙ ВИБІР!!!

 

От і я так само

 

А бабцю і маму нема чого слухати. Мої цьотка он також лишень погане шукає всюди. Лишень аби когось обговорити і комусь кісточки перемити.

Але он сьогодні мені всеодно до всіх хто що скаже і зробить. Я буду робити те що добре для мене.

 

Досить себе жаліти! Вистарчить накручувати себе! Кохання це радість, це спокій і рівновага, це не горе і не страждання. От зустрінете своє кохання і переконаєтесь. А зараз не витрачайте стільки душевних сил на того, хто не вартує таких затрат. Візьміть себе в руки, наплюйте і забудьте. Треба себе поважати і шанувати, бо хто як не ви?

 

не знаю що зі мною.... що день то гірше.... якщо получається настрій то на перу секунд згадками про хороше.... а потім... знов сльози
сил моїх більше нема....
нічо не клеїться, абсолютно. та ше й батьки своїми звінками кожні 15хв. і завжди одне і те саме питання: що нового?
не можу я їй всього розказати, тому дурю... від цього такий осадок не приємний(((((
дістало, не можу і не хочу
з кожним днем пропадає бажання жити, ще більше
думки дурні....
а може то в стовб заїхати?
а може дорогу перейти необачно?

 

Точно всі подуріли...Осінь так на вас впливає, чи що? Та схаменіться, та займіть себе чимось! Як так? Якщо ви самі себе не любите, то як тоді хтось інший любитиме вас? Увагу притягують ті, у променях життєрадісності яких хочеться грітись, а такі суїцидні настрої явно не йдуть на користь. Люди шарахатись почнуть.
Швиденько згреблись в охапку і показали світові свою кращу сторону - свій оптимізм, тепло і посмішку, щиру, а не натягнуту, вимучену, яка говорить : "Якби
ви тільки знали як мені зле..."!Коротше, дами, баста себе жаліти - нехай жаліють тих, хто лишився без вас.

 

сужу на роботі, слухаю ТІК "Апрель" мене рве на шматки.... слів нема... мокра клава, а вдруг замкне.... мені тоді стане так добре.....

 

А Ви думаєте, від цього Вам реально покращає?
Навіть думати про таке не смійте!:girl_devil:

Зі мною теж трапилася подібна ситуація. Давненько трохи, років 10-12 тому. Було дуже важко. Деколи хотілося лізти на стінку. Але я витримала... з часом. Бо він - найкращий лікар, повірте. А ще кажуть, що для того, щоб піднятися високо на вершину, спочатку мусиш впасти - низько-низько, на саме дно... Випити чашу до дна. А потім поволі почне розвиднюватися. У мене саме так і сталося. Тепер, коли я оглядаюся назад і згадую все те, в мене з"являються якась гордість і якась повага до самої себе, що я тоді не заїхала у стовп, обачно переходила дорогу, не пустилася "во всє тяжкіє"...
Тримайтеся! Бог з Вами! Повірте, все у Вас буде добре! Даю установку

 

згідна мої дописи не з чудових, але я просто пишу про те що думаю, чого хочу....
на даний момент це стан моєї душі...
ви можете мене осуджувати, говорити що я не права, не можна так думати, це все того не варта....
але я така яка є мені дуже жле, знаю що мушу це пережити і все буду добре(мабуть).
повинна хоча б тому, що я єдина дитина в сімї, я повинна жити раді моїх батьків, це єдине що тримає мене тут

 

От власне ж! Оце я розумію!

 

То вам просто не везло з стоматологами)))
А якщо серйозно,то співчуваю....малу вже другий тиждень воджу до тих, блін, стоматологів...

 

Особисто я вже цілком запутався, де Малесенька, а де Мавпусик. І хто за яким хлопом страждає.
Ясно одне - дівчатам не просто погано, а просто ХРЕНОВО.