...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Мені сьогодні так зле. В середу помер батько мого чоловіка( зовсім не сподіавно). Він мені був як рідний. Ці всі дні я була як в якомусь тумані. Сьогодні сиджу вдома з малою сама і вовком хочеться вити, ні як не можу взяти себе в руки. Не хочу нікого бачи і чути. В голові такий бардак. Коли ми до них приїждали, він завжди нас зустрічав біля воріт, посміхався. І як би нам не було погано, від його посмішки так ставало на душі тепло. Я завжди почувалася там як своя. А тепер його нема.
Вибачте, що все це вам розповідаю, інакше не можу.

 

а мені...просто...зле...

 

і мені також...просто зле...

 

І мнеі зле. В нас сьогодні річниця. Одинадцять років з дня одруження. А декілька днів назад ми посварились. І мій чоловік такий зацятий, що навіть не привітав мене.

 

Окрім того він ще може діяти на зло. Знаєе що для вас ця дата дуже важлива і тому маніпулює вами, показуючи свою образу, аби ви перша уступили або ще чогось від вас добитись на свою користь.

У мене також он ютро мають прийти гості, а мені навіть не хочеться хату прибирати, ось так би сіла і ніц не робила. Але це не з жалю над собою а радше з ліні.

 

Ненавиджу людей, бо вони злі та заздрісні до чужого щастя. А я не винна, що я щаслива, а вони ні

 

Все правильно, Сергійко, двоє. Але самі ж знаєте окрім жаби ще є така річ як гординя, а як вона дусить то вже ніц не йде в рахунок.

 

А чи не жінка власне здатна її переступати заради сім'ї? Як говорять, що "три кути тримає", то най би тримала, хоч який один...
Я не вмію з рідними конфлікти затягувати. З чужими ще якось, але з рідними. Стараюся зразу поговорити, пояснити, перепросити...Дутися довго не вмію. Хіба вдавати, що дуюся.

 

Вона може і тримає кути але не у всіх випадках треба уступати.
Сказати і постаратись дати іншій людині до зрозуміння що його слова/вчинки тебе/мене зрадили - це одна річ. А уступати лише заради святого спокою, то не то.

Мій мені також завжди дувся, ну чи може вдавав що дується. І що... я зразу уступала, старалась пояснити, поговорити, перепрошувала за те що я зробила зле, і йому тільки того і треба було - ВСЕ! ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО! Я БАБІ ПОТРІБЕН!!! А те що я йому пояснила що і чому і за що вся сварка була, було пущено повз вуха.
Можна використовувати метод з людиною яка вміє думати, а з людиною яка глуха і знає лише себе, часами варто подутись не один і не два дні. Можна і вдавати, але часами має відчути що всьому є межа!

 

Я не про те. Та ти знаєш, зрештою...
Одна справа маніпуляції та те, що піддаєшся на них, а інша - зробити перший крок, поговорити та вияснити відносини.

А в нас принцип інший: у кожній сварці винні обоє. Відповідно, обоє перепрошуємо, кожен за своє.
Не знаю, дутися ризиковано, як на мене. Мало кому які думки прийдуть, поки інший дутися буде.
Просто якщо все відбувається систематично, постійно, безперервно, однаково - тоді так, якщо час від часу - варто говорити і говорити, поки не буде перепросин з обох сторін.

 

Ну це проблема того кому ті думки в голову прийдуть.

Ой скільки я не наговорилась... напросилась, надіялась достукатись хоч би на мінюточку до того серця. А воно було закрите переді мною і моїми словами. А розум то взагалі - відпочивав. І ніби розумів, і ніби перепрошував, але на другий день вставав і знову за своє.

Я казю, що говорити треба і каяття має бути з обох сторін за сварку. Важливо домовитись в малому аби потім не треба було домовлятись в великому. Тоді просто домовленість буде виходити сама собою. Дріб*язкові сварки потрібні, вони вчать уступати.

 

Рибоньки, як я Вам співчуваю! Усім і кожному. Сама знаю, як це: і смерть рідного пережити, і всілякі "фйолки" з боку чоловіка і родичів, і не родичів... Може, скажу банальщину, але - нехай усе у Вас поступово налагоджується! Все буде добре! Бо я так хочу

 

Скільки людей - стільки проблем, і у кожного вони різні...Все чим ми можемо допомогти одне одному - це вислухати, поділитися можливо гірким досвідом, поспівчувати і накінець підтримати словами - ЩО ВСЕ МУСИТЬ БУТИ ДОБРЕ!!!!...І навіть це - допомога, моральна і психологічна...

 

Дякую вам за підтримку.

 

встала розбита і змучена - всю ніч кошмари. коли це припиниться?...

 

Як завжди....до 2 ночі сон, а потім до ранку по хаті вешталася....Болить душа, болить серце....поганенько мені....

 

Заміж!!! Заміж терміново!!! Діток... І буде все ОК!

 

Може і так...Тільки ось кандидатури достойної нема...Де шукати???