...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Приймаєте до своєї компанії???

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Приймаємо...
Думаєте, разом буде веселіше плакати?
А ви про причини сліз розповісти не хочете?

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

:D :D :D

Знала шо ви про це запитаєте...
Боюсь трохи шо дехто скаже що усі мої переживання даремні та наївні, але така я вже є, занадто за все переживаю...
-отже почну з того що мій чоловічок міняє роботу. Звичайно тішусь, що там має великі перспективи розвитку, але дуже переживаю за його зарплату(немає ставки, а тільки бонуси!), тому що тепер вона буде не стабільною.А я люблю стабільність аби знати на що мені розраховувати...
-далі чоловік не дозволяє мені сидіти на форумі, тому що я нібито нічим не цікавлюсь а тільки інтернетом(сьогодні цю халепу вирішили):radist:
-а тепер трохи про мене. Запуталась в тому, що мені майже 21, а я і далі не знаю чим хочу займатись в цьому житті. Ну закінчила коледж, вийшла заміж, народила дитину а шо робити далі? За освітою я програміст, але це далеко не те... Чоловік постійно змушує мене програмувати, але мене вже нудить від тої 1С... Хочу цього року поступати, але не знаю куди і чи взагалі складу незалежне оцінювання. Розумієте, трохи важкувато згадувати дроби за 5 клас, а про інтеграли, похідні я взагалі мовчу (шось не дуже в мене з математикою склалось ) Перечитую усю українську літературу(шкільну програму) і заново вивчаю українську мову.
От вже третій тиждень задумуюсь шо робити мені далі...

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Ну, я в 21 такі рішення не приймала. Дуже добре вас розумію. Бо після закінчення університету в мені оселився хробачок сумнівів.
У мене все було гарно поскладано. Знала, куди поступаю, чим займатися буду. Обожнювала цю справу. Але одного дня зрозуміла, що мені того замало. Видно, Бог тому мене закинув до Канади, аби я побачила та зуміла оцінити свої можливості.

Ви лиш не перейматеся, чи поступите цього року, чи ні. Якщо цього не поступите, значить, вам ще зашвидко, бо ваші рішення ще сирі дуже. І як чогось вам справді дуже треба в житті, то впевнена, що воно вас, а ви його не оминете.

А от щодо форуму, то чудово вас розумію. У мене вдома теж часто скандали, що задовго чи зачасто на ЛФ сиджу. Але в мене завжди контраргумент є, бо і мій чоловік має свої форуми. Так що просто типова боротьба за компутер. :D

І до речі, у вас не депресія, а розгубленість.
Так що давайте будемо разом плакати, але в депресію себе заганяти не варто.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

А Ви подумайте де і ким би хотіли працювати після декрету і вчіться того..
Я от теж троха програміст за професією, але не вмію і не люблю програмувати. Працюю там, де мені подобається, вчу те, чим хочу займатись в майбутньому..
Головне, щоб заняття чи робота приносили задоволення.
І не обов'язково для цього кудись поступати.. Хоча якщо таки поступите не заради диплому, а заради знань для майбутньої роботи, то буде добре
Бажаю Вам успіхів!

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

От якби я знала чого я хочу, то напевно і проблеми не було...
Знаю єдине, що хочу бути незалежною від свого чоловіка і могти забезпечити себе і свою дитину (ну то про всяк випадок!) А от шо робити далі - все тупий кут... Буду думати далі, але вже виганяють мене від компа, тому всім па-па...

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

знати чого хочеш-це найпрекрасніше що може бути...
це всі хочуть збагнути...мати мрію...бажання...мету...це класно! і важливо...
о-то треба в найзаповітніші мрії помістити
але збагнути...оце дається найважче...завжди!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

З таких міркувань краще не виходити.
Треба думати про себе, про те, що подобається, що пасує, що цікавить. Адже йдеться про те, аби ви могли себе реалізувати в житті, а не аби були незалежною від чоловіка.
Вашій донечці іншого татка не треба, бо вона вже має найкращого татка в світі. Переконана, що вона саме так думає. То і ви повинні так думати і думати про те, що дасть вам можливість до самореалізації, а не до самостійності. У подружжі фемінізм неможливий, повірте.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

зате у Вас ще все життя попереду...

Додано через 57 секунд

а чоловіка?

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Як що? Народити братика (а чи сестричку) для Вікторії!!! :naci: :radist:

Надійко, ви не заплутались, ви --в роздумах, в пошуку свого "я". Рішення обов*язково визріє, дайте собі трохи часу...
Зовсім нещодавно ви перейшли через фантастичні досягнення--виносили в свому лоні дитятко і подарували світові донечку! Неймовірні зусилля тіла і душі ... Думаю, зараз, коли маленька вже поступово стає "самостійною", і вам легше і все впевненіше за неї, то у вас усе більше виникатиме потреба зосереджувати свій погляд і на собі. У вас ніяка не депресія-ви в стані тимчасової невизначенности, ви прагнете до повноти, до нових звершень. Так і має бути! Поступово зорієнтуєтесь у своїх уподобаннях, потребах і вимогах. Може трапитись, що за деякий час вас підхопить гормональна хвиля (як зазвичай це буває) і ви ні про що інше, як про другу дитинку, не зможете думати...
Та життя само спрямує вас на потрібний вам шлях розвитку...А за складности занового навчання не турбуйтеся, все опануєте, бо зусилля при сильному бажанні закумулюються. І Бог допоможе.
Я розпочинала університет (стаціонар) в 28 років--з трьома тоді ще зовсім малими дітьми на руках... Захистила диплом, викладала за першим фахом, а тепер насолоджуюся товариством маленького синочка. Знаю, пройде час і я знову прагнутиму нових просторів, нових вершин... І освідомлюю-- все, що трапилось зі мною в житті, саме так мало бути, і не інакше... А моє навчання в університеті було необхідне для власного становлення, самореалізації на чужині, хоч була свідома того, що тим дипломом навряд чи скористаюсь...
Надійко! Дихайте на повні груди, сформульовуйте свою мрію і...гайда!!!

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Правильно. Треба думати не лише про дитинку а й про те, що можливо ваш чоловік вас дуже потребує і що б ви зробили аби і його утримати.

Надійка, але якщо ви не любите власне цю програму це не означає що ви маєте бути програмістом власне в С програмі. Адже є повно інших програм які жінкам більше до вподоби. Може он SQL наприклад, і база даних. Мені наприклад проектування баз більше подобається а ніж писати програми в С# або С++

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

самостійність у подружжі якраз дуже необхідна річ. і є багато таких кобіт, подібних мені , скажімо, котрі не можуть бути залежними фінансово від когось. бо вони аж захворіти можуть від такого хвилювання . Надійка пише, що їй майже 21 рік. Прєлєсть ! якщо ще нема, то в Штатах Вам навіть пляшку вина не продали б... бо Ви ще недоросла людина. тому насолоджуйтесь віком й часом - пробуйте всякі різні справи. Влаштуйтесь кудись на роботу на кілька годин, - головне, не засиджуйтесь вдома. Це чудовий час у Вас. А сумувати будете , коли Вам стукне 98 років.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Та ми татка і нехочемо міняти!!! Нізащо! Навіть якщо він надумає іти, то не дамо! Просто коли казала незалежність, то розуміла під тим що хочу мати гроші,які зможу тратити на задоволення для себе і донечки і звичайно чоловіка. Тому що зараз гроші які маємо тратимо не на задоволення, а на потреби! Але розумієте в житті треба готуватись до найгіршого, і хто його знає шо буде через років 5. Можливо чоловічок буде заробляти море грошей,а може вдвічі менше ніж зараз.Саме тому хочеться незалежності...

Додано через 2 хвилини

Марусю під час навчання перепробувала все! Результат - 0!!! Маю вдома море книжок і по C# і SQL і навіть по С++. Перечитала, але коли немає ніякого захвату і простого бажання, то всі ті читання до одного місця...

Додано через 6 хвилин

Дуже багато над цим думаю!!! Чоловік хоче дуже, а я... Ну просто не уявляю себе ще з однією дитинкою. Але якщо Бог подарує, то прийму. А так шоб планувати, то покищо ні... можливо колись...

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Надійко, Ви мені здається не з того боку починаєте. Треба шукати роботу! завдання яке перед собою ставите? ДОдаткові кошти, так? Ну то скажу Вам, освіта зараз у Вас забиратиме навіть те що є. Спробуйте влаштуватись будь-куди. а там на місці приглядайтесь які є посади і які обов"язки були б до душі. Як визначитесь - піднімайте то питання у керівника - що так і так - хочу перевестись у інший відділ - рости. І повірте керівникам цікавіше вже існуючого працівника втримати - навіть оплатити йому навчання. Мало того бути серед людей - це вже дуже важливо (саме відкриту до спілкування посаду шукайте), бо тоді чутимете і про вакансії в інших фірмах і б.п. Я змінювала щороку роботу, і напрямки - від збуту та маркетингу до тренінгів та кадрого відбору Весело. цікаво. але зупинитись не могла багато років на жодній професії - бо ставало нецікаво з часом.. Магістратуру закінчувала заочно - повірте паралельне навчання дає набагато більше ніж денна форма. Та і роботодавці не хочуть сьогдні студентів-хочуть досвід і крапка. Тому хоч десять освіт для них значитимуть менше ніж рік досвіду принаймні.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

А я також читанням ще нічого не навчилась. Після першого розділу засну над книжкою, тоді закрию і скажу - фіґвам. Самі то читайте.
Але коли починаєш працювати і бачиш результат, тоді стає набагато цікавіше. Ніби азарт розвивається, бо он в книжці почитав на практиці використав і вав... Як то кажуть є контакт.

Тому не спішіть відмовлятись від ідеї але кажіть чоловікові нехай більше книжок не носить, кажіть чукча нє чітатєль - чукча пісатєль! Нехай краще практичні заняття проводить.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Думаю, ви чудово розумієте, що я мала на увазі трохи іншу самостійність.

То я вас не дуже добре зрозуміла.
Мавка має рацію, у вас ще купа часу.
Хоча я в 20 теж утримувала нашу маленьку сім"ю. Десь 1,5 року. Потім була черга мого чоловіка. Тепер знову моя. А я все сподіваюся, що коли ми повернемося додому, то вже будемо обоє працювати нарешті.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Nadijka, зараз у вас так


підете на роботу і будете ось таке щодня мати :



Краще ось таке зробіть і юж



Посміхніться і не депресуйте з таких речей, а радше віддайте це все Богові і ви побачите як легко і просто ви приймете правильне рішення для вас і вашої сім*ї.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Марусю, Вам ніхто не говоив, що Ви унікальна жінка?Ваш оптимізм, гумор нікого не залишить байдужим.Читати Ваші дописи - одне задоволення.Щось у Вас є від моєї бабусі.Вона така прикольна!

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Дайте мені патИчок, бим си було чим старі кості підперти. Можна троха сємушок (правда я їх не люблю, то візьму бульку-галю в руки аби мати що дзьобати), кавалок пенька або старої лавки, поставте мені десь на ашвальті при дорозі, то я вам буду байки повідати і всі ся будут зачинати таково:
«Та хіба це ..., во в наше время були ...»

:D:D:D:D

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

А я вчора після розмови з чоловіком про те що ми робитимемо з нашими дітками літом, коли нема школи, зовсім розстроїлась. Ми порахували що на два місяці аби їх всіх віддати в садочок це коштуватиме $8000 - вісім тисяч дольців.

Де мені знайти бабу і село щоб відправити тамкі дітей