...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

І годі стриматись....

Тому й кажу

 

Згоден з паном Василем (VasMT). Це :cesored::cesored::cesored:
Не треба таких.
Це клініка.
За борт на(цвірінь).
Без іронії.
Чесно, так мені думається.

 

Вішатись,не збираюсь.І спалюватись теж. За мене мого не двигне ніхто.А ваш харк на мене,переадресовую і Ліні Костенко.Бо це її роздуми З якими я повністю погоджуюсь...Таки вона маєш рацію.Деградація повна.

 

Пластмасову хіба...

---------- Додано в 02:48 ---------- Попередній допис був написаний в 02:46 ----------

І таких не треба... Туди ж їх... на (цвірінь) за борт...

 

Е...
Щиро перепрошую Вас.
Я зовсім не хотів Вас образити чи якось виказати зневагу.
Я не не прослідкував до кінця бесіду.
Якщо виявилось, шо мій смердячий допис нібито був адресований вАМ, то це помилка.
Прикро.
От і все.
Все, шо хочеться сказати.
(Насправді краще мовчати).

 

А перш,ніж харкати на Ліну Костенко і на її БІЛЬ,раджу прочитати хоч деякі її твори.

 

Нє, дякую.
Краще почитати про радість без болю.

 

Радість?
Так і проситься сказати

 

вот ну и цены! у на анализы на гормоны щетовидки 500р-1500р

 

ніколи не думала, що мені доведеться колись писати в цій темі...
але мені таки гірше всіх сьогодні...
річ у тім, що в нашої подруги родини помер син, йому було всього 35 років! сказали лікарі - раптова смерть... ось тобі і все...
то друзі зі сторони мого чоловіка, я їх не дуже добре знаю, але мій чоловік буквально ріс з ним разом... не можу дивитися на коханого.. мовчить, весь в думках, а мені аж серце крається.. ось зараз поїхав прощатися, бо ховати везуть аж на Полтавщину... приїде, не знаю як з ним розмовляти, як його підтримати... може його взагалі не рухати?
що скажете, люди?

 

Краще не рухати. Захоче виговоритись - то сам почне. А від Тебе достатньо буде простих обіймів.

 

ех..
дякую.. так і зробила...

 

шкода , люди так рано йдуть

 

і знову мені гірше всіх. Збиралась до свого хлопця на день народження (1300км звідси), а його мама сказала щоб я не приїжджала. Жити разом з нею в квартирі нема де, а в іншу квартиру (має можливість пожити зі своєю мамою) вона не піде. Я тепла від того всього. Сил змагатись просто нема. І бажання вже нема. Може хто хоч дорим словом підтримає, то буду дуже вдячна.

 

А чого не взяти хлопця і не пііти на зйомну квартиру?

 

А він що каже? Хай би пошукав якусь квартиру..

Коли до мене тоді хлопець, зараз чоловік приїжджав, то ми жили ті пару днів в готелі, або в студ. гуртожитку. Одного разу були свята і ми могли 10 днів побути разом. То моя мама навпаки сказала, щоб ми вдома були, щоб не тратити таких грошей на оренду квартири, хоч і в квартирі мало місця і народу багато. Ну але в мене дуже розуміюча мама..

А Ви з нею самі спілкувались чи хлопець переказав її слова? Якби він хотів, щоб Ви приїхали, то б знайшов місце для ночівлі. От в таких ситуаціях і пізнаються "мамині синочки".. І поки його не заберете від неї в буквальному розумінні, поки він від неї не виїде, то буде таке все життя.
Хоча я ж не знаю деталей Вашої ситуації, все можливо..
Просто останнім часом кілька разів зустрілась із самолюбними мамочками, які думають тільки про себе, а на дітей, а тим більше невісток-зятів їм начхати.

 

Невже йому 10 років, що за нього все мама вирішує?

Якщо б Ваш молодий чоловік був би справжнім чоловіком, він би придумав, де Вас поселити. В даний час це не проблема. (Зняти квартиру подобово, готель або з друзями домовитися, щоб дали притулок на декілька днів).

Кидати треба матусиних синочків.

 

Якщо чоловік, не в змозі вирішити таку мааааленьку проблему, а це дійсно не проблема, то легко здогадатись що він буде робити, коли виникнуть великі проблеми. І він має до Вас їхати, бо Він чоловік, ну це особисто моя думка. Но скажу щиро, з слабкодухими чоловіками, що не в змозі винайняти житло на свій день народження, жінка не може бути щасливою.
Навіть якщо є кохання, то воно може пройти і тільки залишиться неприємний осад "я все зробила,що змогла, а він..." Ви молода, вродлива дівчина, озерніться, може в межах 1 км. є хлопець, в якого Ви закохаєтесь і він буде носити Вас на руках, бо Ви того варті, ніж якийсь тюхтій, який підпорядковується мамі, немає свого чоловічого "Я" та й ще й мешкає у 1300 км.....