...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Захворіла(насморк. у вухах стріляє, кості ломе..температура....

 

тра відстрілюватися!
Жарт.

Засіб від стрільби у вухах. Винайдено мною і перевірено на власних і десятках чужих дітях і дорослих.

УВАГА: застосувати метод при перших же пострілах у вусі!

Беремо найсмачнішу горілку. Тобто, хімічно найчистішу, не самогонку. Найкращий варіант - медичний спирт.

Водою (кип"яченою кімнатної температури) доводимо концентрацію до 20-25 %. Не вмієте? Спитайте у тих, хто вміє. Немає у кого спитати? Тоді зробіть так:

70 градусний спирт - до 1 частини спирту додайте 2 частини води.
40 градусна горілка - до 1 частини горілки додайте 1 частину води.

Далі:
беремо чисту порожню нержавіючу столову ложку. Кілька секунд нагріваємо її на газовому полум"ї. Можна в полум"ї запальнички або газової плити. Прикладаємо її до внутрішньої сторони ліктя. Температура ложки має бути така, щоб відчувалося гаряче, але не припікало. Тобто, щоб можна було тримати на шкірі. Газ вимикаємо.

Далі:
негайно наливаємо в нагріту ложку "чудові ліки", приготовлені із горілки чи спирту по рецепту, вказаному вище.

Далі:
чекаємо 20 секунд, похитуючи ложкою. Розчин спирту нагрівається від нагрітої ложки.

Далі:
лягаємо на бік, хворим вухом догори. Відтягаємо вухо назад і вгору (відносно людини, яка стоїть). Не зрозуміли? Хм.... О! Натягуємо вухо в напрямку того місця, де євреї носять свою шапочку-кіпу!
Вливаємо ліки у вухо, прямо з ложки! Трохи вил"ється і потече по шиї чи на лице - не звертати уваги!

Далі - накриваємо вухо товстим рушником, складеним вдвоє. Лежимо 10-15 хвилин. Потім встаємо, витираємо рушником горілку, яка витекла з вуха. Все! Лікування почалося. Якщо не допомогло - повторити за 2-3 години ще раз.

після лікування на вулицю не виходити, берегтися протягів.

Якщо продовжує стріляти (такого після мого методу лікування не було НІ РАЗУ! - але раптом ви невезучі ) - бігти до лікаря отоларинголога (до ЛОРа), бо у вас гнійний процес у вусі!

 

Як і чому діє метод? Чи не може нашкодити?

По-перше, коли починає "стріляти" у вусі - це знак того, що починається запалення слухового проходу або так званого "середнього" вуха.

Якщо це у маленької дитини, то треба перевірити, чи не запхала вона у вухо що-небудь. Для цього - ніякої самодіяльності і ніякого самолікування - іти до лікаря, нехай гляне у вухо - ви самі не побачите.

Запалення може бути також від того, що у вусі копирсалися чим-небудь і дряпнули шкіру слухового проходу, куди попала інфекція, або ж запалення поширилося у вухо з горла (як не дивно, рот і вухо з"єднані між собою "трубочкою") чи почалося від дії вірусу чи бактерії, при ангіні чи вірусному захворюванні.

Якщо це старша дитина чи дорослий - лікувати можна, протикопоказань немає - впевнений, бо розчин спирту слабкий.

Якщо дитина маленька і ви не лікар - ще раз наголошую: ідіть до лікаря!

Чи можна нашкодити? Серйозно нашкодити - ні.

Тільки у випадку, якщо ви порушите методику! Тобто, забудете розвести спирт (нічого особливо поганого не станеться), або, не дай Бог, перегрієте ложку і не перевірите її температуру. Але ж ви готуєте їжу на вогні для себе і інших і не обпікаєтеся? Думаю, що і цього разу нічого страшного не буде.

Будьте обережні з вогнем і спиртом! Вогненебезпечно!

Як діє метод?
Розчин спирту дезинфікує слуховий прохід, зігріває його та євстахієву трубу (це тонесенька трубочка від вуха до горла), викликає приплив крові і чудово лікує запалення, як "внутрішній компрес".

Я не використовую борний чи камфорний спирти. Завжди вистачало чистого розчину. Не використовую ще й тому, що чистий розчин проникне глибоко в євстахієву трубу, а інші розчини - "густіші", "погано змочують" і туди практично не потрапляють. Крім того, чистий слабкий розчин спирту можна заливати у вухо кілька разів. А інші розчини - ні, бо спирт випаровується, а речовина залишатиметься, і концентрація цієї речовини у вусі з кожною процедурою зростатиме. А та сама борна кислота - не така вже й корисна. Вірніше, зовсім некорисна...

Чому використовується ложка, а не піпетка та нагріта пляшечка тощо? Тому-що це найпростіший, найшвидший і найефективніший спосіб нагріти розчин до потрібної температури!

Лікарі, прокоментуйте.

 

Мій світ мене вже накрив з головою....
Біль....в грудях...біль в душі...ацка суміш...
Весь час згадую щось...і називаю:то було тоді,як я був ще живим....то було тоді...

---------- Додано в 20:49 ---------- Попередній допис був написаний в 19:57 ----------

Мрії мають властивість збуватись...але,якось...в дуже дивний спосіб... Був час...коли я нерухомий,просив пересунути койку ближче до вікна:там було

видно краєчок лісу...і я так мріяв...хочу до лісу...ще хоч раз побувати в лісі... Мрії збуваються...

 

Ага. Тільки мріяти треба правильно.

 

Так...тепер розумію,що мої мрії...побувати в лісі...були неправильними...час все розставив по своїх місцях. Зараз намагаюсь не мріяти...

 

Почуваюся загнаним звіром...
Відчуття,що насувається щось невідворотнє...
Безконечні безсонні ночі...як вдасться на годину задрімати,то трохи відпочину...і зриваюсь від чергового кошмару....
Спазми в грудях...не припиняються...
кільце стискається...
Постійна напруга з малою....ліс..думки....думки....думки...накриває з головою...
І жодного просвітку...
Біль і сльози рідних людей...і неможливість чимось зарадити...зігріти...і почуття вини....
Не передати всього....

 

Якось я був у Вроцлаві... Допомагав одній благодійній місії поляків в Україні... Але тут мова не про це... Ми затримались на 3 дні. Ночував я в однієї родини... Тато, колишній моряк, та донька-інвалід. Я так думаю, що мене, міцного чоловіка, бабці з благодійної місії відправили до них, щоб допоміг фізично, хоча б кілька днів... А там-таки важко... Чоловікові 70 років. Чудова квартира... Дружина померла. Донька - церебральний параліч, не ходить. Їй за 40... Він щодня виносить її на вулицю, на руках... Роками... А у нього астма... Нема у нього нікогісінько з рідних...

Я виносив цю жінку.., чи дівчину..., щодня на вулицю, впродовж цих днів, возив її у візку по всьому місту, бо вона ніколи нічого не бачила... Тільки по телевізору... Навіть той чудовий міст, що за 2 км від її будинку... Прибрав там все... Важко було повірити, як її виносив на вулицю важкохворий старий чоловік, який кроку не може ступити без інгалятора...

 

Сумно. Попросили мене допомогти в одній ситуації. Я допомогла. А наприкінці дня ті ж люди підклали мені гарну "свиню". Як то воно буває в житті...

 

Свиню забирай, бо м"ясо тепер дороге.

 

Та ні, ту "свиню" не їсться - вона тільки шкробає душу.

 

їм та свиня ще не раз вернеться, ще й з поросятами Ти зробила добре діло, тож пишайся собою, а решти не бери до голови, воно минеться.

 

Тому я намагаюсь робити добрі справи так, щоб про мене ніхто не взнав. Надоїла мені ця подяка за добро...
P.S. Ромку! Бережіть своє серце, воно Вам ще згодиться...

 

маю насморк...
завтра на роботу..
хворіти права у мене нема...

 

Це не кошмар і не біда (не гнівайтесь)
Ось де біда............

 

Ні! Хворіти маєш повне право, якого в тебе ніхто не відніме!

А ось на роботу не піти - права немає...

 

Роблю для себе в житті дуже дивні,як на мене висновки,для когоь насмарк,кашель,нестача чогось матеріального то вже трагедія.А комусь доводиться жити,наче б і неживий..............мучитись.Просто немає слів.Буде колись добре,та так,шоб всім?

 

Всьо відносно. Здорова взагалі людина, яка простудилась і їй може пару тисяч до мерседеса не хватає може бути така ж нещасна як і хронічно хвора, убога людина. Рівень проблем то різний, а от сприймаються вони однаково болісно. Яка різниця від чого людина нещасна - через відсутність другого мерса, чи через відсутність грошей на нові черевики... Від поганого зору, чи від повної сліпоти. Однаково зле і баста.
Так шо нема чого дивувати.
Ви бачите зовні проблеми людини, оцінюєте поверхнево, але не знаєте який дискомфорт в неї на душі.

 

Просто в кожного інше життя і інші проблеми.. Для когось загубити 100 грн - це більша трагедія, ніж для когось тисячу гривень..
Завжди є хтось, хто в гіршому становищі, але від того не робиться краще людині, в якої своя маленька трагедія, навіть якщо це лише нежить..