...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

...а я всеще про вчорашню аварію:той хлопчина, Ромчик,бу за кермом фури,а його батько збоку,їхали з Городка на Львів,біля Бартатова із зустрічної смуги занесло поляка на фурі,і вони йому кабіною у прицеп.....я бачила фото,що з їхньої машини залишилось-якась гармошка....нині був парастас,а завтра Ромчика поховають...з моїх вікон видно вікна кімнати,де він зараз лежить,всі мої домашні там....завтра похорон...його батько в комі в Городоцькій лікарні.......взагалі ні про що інше не можу думати ..хоча,здавалось би-чужі люди.....
__________________

 

Так красиво может звучать только украiньська мова.

 

IRUSKA*8 Ви певне хороша людина!!!!!!

А от є такі люди,мені нажаль сьогодні вранці з такими довелось спілкуватись,які думають ,шо будуть жити вічно в своєму нагло-поверхневому світі і шо люди слабкіші від них ,то вже не люди,шо неповносправним діткам не місце серед здорових.Ну точно попала м до союзу невмирущого,де немає інвалідів,сексу і.т.д.
Така їх мораль тупа безмозгла,я б сказала безбожна, вибила мене з колії ,незнаю як надовго.....Мене зараз варто бачити.Прибили ,наплювали в очі і поза очі посміялись.
Зустріла сестру вона й каже:Я б на твоєму місці.................поробила розгони.
Я мовчу,бо невмію робити розгони,та й детам, з тою системою хіба справишся?
От і сиджу в очах вже пересохло..........Доки ше буду рюмсати ненаю.

 

poetka,нажаль, таких людей багато.І моя мама часто плаче через нерозуміння, наглість, бездушність.Тільки нічого не зробиш з тим.Просто треба старатися не зважати на них.Бо вони як енергетичні вампіри, тільки з Вас сили викачають.Але буде і їм відплата.
Дуже шкода Вас, не плачте, Вам треба бути сильною.

 

Привіт

Дяяяяякую!!!!!!!!!!!!!
Передайте величезне вітання своїй мамі.

 

Передала.Мама плаче...

 

хмм....надіялась, що в цій темі буду тільки давати поради,але...
Якось так все ускладнилось всього за один день, через вчинок однієї людини (яким я би мала пишатись), через одні слова, через один спогад і асоціацію.... Гррр..як я не люблю перебувати в такому стані... стані роздумів і вічного травлення подій. Це ніколи ще не закінчувалось добре. (Маю надію, що виговорюсь тут і стане легше, хоч і пишу незрозуміло).
Чому так складно залишатись наодинці з думками? Чому так складно зрозуміти як буде правильніше? Боюсь, що завдам болю дорогій людині. Боюсь, шо це добром не закінчиться... Чому коли добре має бути погано?

 

хммм...дякую за файні відгуки, але було б добре, якби ви шось троха писали з приводу мого допису....Розумію, що складно, бо не все зрозуміло, але попробуйте, будь ласка. В мене голова кипить, 1000 думок/секунду... НАПИШІТЬ ХОТЬ ШОСЬ... Потрібні свіжі думки...

 

Якщо такий швидкий потік інформації в голові, то спершу його трохи пригальмуйте - зробіть собі ванну з лавандовим маслом, це рослабить і налаштує на спокійне обдумування подій, які з Вами стались.
а якщо то ще й були приємні події,

тоді цього:

не треба боятись, бо хто Вам таке сказав:

не факт, що так має бути
Уявіть собі, що Ви вводите в аут таке запитання, файно "набуксуйте" його в уяві і пошліть куди подалі. І ще можете собі чайочок, наприклад, з м'яти cобі зробити і спокійно йти спати. Може правильне рішення проблеми присниться!

 

це все негативно вплинуло.... дякую. спробую

 

От шляк, комусь би зараз вуха намнути за такі бзіки на компі................

 

Тобто? Це Ви про мене? Вибачте.

 

Ні, зовсім не про Вас. Вибачте, коли не так зрозуміли мій допис і сприйняли його до себе.

 

фух....просто голова не варить...нічого))

 

А як та Ваша "ускладнена ситуація", про яку Ви писали? Налагоджується на краще?

 

ще ні.....і не скоро ще справа піде в сторону позитиву... але на це даний час,я так думаю.Головне не затягнути, бо думки з'їдять живцем.

 

А отого не треба - щоб Вас хтось їв, як тоді буде існувати гілка "Поезія форумлян" без Ваших віршів?

 

дякую)) буду відбиватись кохлею)

 

Може і треба інколи відбиватись від поганих думок ,не тільки кохлею,але й правдою.Правда має величезну силу не загнати в шалений потік блуду і брехні,з яких так важко викарабкуватись.Іноді краще зважитись на рішучий крок,аніж потім дуууууже довго з брехнею жити......Вибачте!!!!це я не хочу видатись невихованою,бо ж не знаю Вашої ситуації,але коли виникають такі собі двоякі обставини я беру аркуш паперу,ручку,вмощуюсь зручно,розділюю аркуш на дві половини по вертикалі де перший стовпець всі плюси ситуації і відповідно дру ий мінуси.............
І починаю задавати собі провокативні запитання так би мовити по темі.............І зрештою підраховую,чого більше.............і зважуюсь після цього відповідно діяти.
Успіхів Вам і непереймайтесь бо все в житті минуче і час і мить і стихійна вічність.......

 

усе через кляті асоціації... В кожної людини свої спогади, своє бачення, своє життя. Важко залізти людині в душу, а розібратись там і взагалі неможливо. Думаю правильним є сказати правду, або прямо запитати - особливо коли людина вам дорога. А далі най Бог - суддя. Коли мені важко, а достукатись до людини неможливо - зціплюю зуби і намагаюсь протриматись до ранку. А світанок дає нові надії. Хоч вечір їх знову відбирає і стає гірше ніж вчора, я згадую Остапа Вишню - "якось воно буде...", а там дивись і ранок. Можу лише побажати Вам, щоб Вас розуміли з пів слова.