...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

інколи вибираюсь ввечері на вулицю і брожу пустим Львовом у самотності...і в цей час стільки думок дурних до голови лізе..
і ні краплі позитиву вони не навіюють...
хочу сховатись під ковдру...і пити гарячий шоколад.

 

З томиком Е.По!

 

Навіть не знаю куди саме писати - найгірше чи найкраще... За останні місяці багато чого сталося - я розлучилась з чоловіком, то є погано... Але зустріла людину, яка мене кохає - то є добре... Але досі кохаю чоловіка Дуже кохаю Але повертатись не хочу, бо досі дуже боляче...

 

у мене інколи теж таке враження, що люблю свого бувшого хлопця, але потім переконую, що я привикла..3,5 роки то ж не є короткий термін...але ні з ким не можу бути..хоча мене люблять..а я не можу..і не розумію чому...і мучаюсь з того капець..

 

Бо не любиш.. Нормально. Я теж так мала. При чому хлопець знав, що люблю іншого. І сам тягнув стосунки. Але довго не змогла і розійшлись.
З минулим треба або попрощатись, або спробувати повернутись. Жити в минулому - не вихід.

 

Ффух.. ехх...знов хочу на карантин... канікул не буде... через карантин, після сесії знов навчання.... знову все харить, вірніше впадло... довго триматися після відпочинку не можу... от би зараз середина вересня і погуляти парком... завжди як напряжно, уявляю собі таку картину))) переступати калюжки, вже прохолодний вітерець, листя опадає, блін, а ше ціла зима... мені останнім часом як наче зиму вже прожив і скор квітень....ото брєду понаписав....але тема така, нічо не зробиш..

 

але то ж тяжко..)
ну я стараюсь. працюю над цим

 

А кому зараз легко?
Але то пройде.. Треба трошки часу, купу занять, щоб відволікатись, ну і бажано нові позитивні емоції, пригоди.. А головне - бажання відпустити минуле! Поки його не буде, то все буде марно.. Я вважаю, що якщо нема шансів повернути колишнє, то варто вже його відпустити, бо жити в тузі за минулим - це лише марна страта часу.

 

Найгірше,коли втрачені останні сподівання,коли усвідомлюєш,що всі сили,нерви пішли намарно,коли попереду лиш тупик і...безперервна напруга...і біль,якого вже не позбутись. Найгірше - відчуття повного безсилля... І ще - відчуття самотності...всюди...і в натовпі...і в лісі. І усвідомлення того,що змінити вже нічого не дано...нема сил...просто нема ні на що... І це тоді,коли ще,ніби здоровий,ніби...ще.... Але в душі пекло,біль,пустка,попіл....от,що найстрашніше...

 

... згадай про перстень царя Соломона...

 

А в мене зубна біль в серці

 

Кажуть,в притчі є продовження....
Був ще й третій раз,коли два написи майже стерлись і роздратований Соломон кинув перстень ..
А на ребрі блиснуло - НІЩО НЕ ПРОХОДИТЬ.

 

просто позитив є. купа занять..і ніколи вільного часу нема. навіть на ЛФ часу зайти нема)))
от, але як тільки я лишаюсь сама, лягаю спати, читаю книгу, чи ще щось, то зразу згадую.

 

Мила Nastinka... Це цілком по-людськи... Так і повинно бути... Колись, і це напевно, Вас захлисне нове, Велике почуття, і все забудеться, розтане, зникне... Поки, на жаль і таке буває, (бажаю щоби Ви того не дочекались) Велике почуття не померкне, стане бліклим і чорнобілим, навіть сірим... І тоді, як північне сяйво, в пам"яті спалахне відлуння, міраж, ідилія минулих почуттів, минулого щастя... Холодне світло згадки за минулим... Чому холодне?... Бо буде тільки світити... згріти вже не зможе...
"Я так думаю" Ф.Мкртчан

 

ну що... ми не зходимось з Маринкою. вже тепер остаточно. кінець. аж не віриться, що все намарно. просто опускаються руки. нічого не хочеться. . і не знаеш, куди подітись. і насамоті бути нестерпно.
хто куди, а я мабуть завтра в міні-запойчик схожу. знаю, що легше від того не стане. але не можу я в тверезому стані перекреслювати і забувати кілька років життя.
а потім почну жити спочатку.
є ще варіант-відразу поринути в роботу. це може більше допоможе.
ось так.

 

Стоп-стоп-стоп!!! Ребята и девчата, вы чего?!!! Ну зима, ну темно, ну денег мало. Все равно прорвемся!! Украинці мы, мы шутить можем даже в полной дупе!)) А если кому совсем муторно на дуще - пишите хотя бы и мне в личку, я ж психиатр все таки. Вместе справимся!!

Думайте об одном - весна будет, лето будет. Друзья есть. Семья, у кого она есть. А у кого нет - будет. Люди у нас очень хорошие, а систему наладим потихоньку с Божьей и прочей помощью! Все будет хорошо, правда.

 

спасибі......

---------- Додано в 22:28 ---------- Попередній допис був написаний в 21:09 ----------

ні. це не вихід, а слабкість. переживу без цього. я сильний

 

Сходите лучше лишний раз на ЛФ. Здесь друзья. Здесь помогут в трудную минуту...

В хорошую, правда, и по шее могут дать! Жизнь!!

 

Хоч ці слова і не були до мене, але дякую Вам.. Зігріли.. Сиджу, плачу.. Розчулилась..
Скоро Різдво.. Але ніхто не подзвонить в двері і не заколядує.. Я не спробую домашніх пампушків і буду ляп-тяп робити кривенькі пародії на бабині вареники.. На вулицях буде пусто, не буде вертепів, колядників, рідних, знайомих.. Не буде Різдва.. Знову
Але ж всьо буде добре?.. Я рада, що жива-здорова, що в моїх рідних все гаразд, що маю дах над головою і повністю функціоную. Я рада, що маю родину. Нехай далеко, але вони в мене є. Зберуться всі за різдвяним столом і зателефонують мені по скайпу, наввипередки викрикуючи привітання.. .. .. (не можу більше писати..)

 

як це не буде Різдва?Воно буде,буде у Вашій Душі і Серці!Воно поєднає Вас з Рідними,обдарує навіть на відстані Любов*ю!І дасть надію на Диво