...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

:shy:А якщо це буде не взаємно?ну.....потім-він мене кине.І що тоді

 

Життя продовжується!
(але тему вже здається в іншу гілку перенести треба )

 

ну і що це за настрой такий? ... геть погані думки і вперед до щасливого майбутнього!

 

дякую за підтримку.Бачите,я вже посміхаюся.правильно.Треба бути позитивною

 

вуйко Маркес Вам би відповів приблизно так:

"Не плачь потому, что это закончилось. Улыбнись потому, что это было."

 

Так в житті від цього ніхто не застрахований..адже якби знав де впадеш, то обовязково підстелив би собі....а життя-воно не передбачуване...інколи набиваєш великі гулі..а інколи просто на 7 небі від щастя...життя колоритне.....але які б ситуації в ньому не ставалися потрібно памятати, що ми живемо лише раз...

І ще одне твердження, якого я по житті дотримуюся-Лучше жалеть о том, что сделал, чем о том чего не сделал.

 

Як мені муторно було, коли я вирішувала - зустрічатись чи ні з моїм золотком, як було боляче згадувати про минуле... Але! Я відкинула всі ці думки, як тільки ще раз зазирнула у його блакитні очі... Яке те щастя бачити їх кожного дня... Може ми не будемо все життя разом, на то є воля Господня, але зараз, саме у цю мить ми разом... я рада, що тоді зробила крок вперед... всяке буває, раз на півроку ми розходимося, але тільки на кілька годин, потім знов разом... То... ну... робить як знаєте, але...

 

Ненайгірше мені сьогодні але дуже неприємно. Допоможеш людині, зовсім безкорисливо, просто можеж допомогти, то чому це не зробити, а вона тобі зробить підлість. Прикро. Давно такого зі мною не було, мабуть розслабилась, от і дістала.

 

підставте другу щоку. та ще й допоможіть більше, і та людина буде біситись у середині
не сумуйте!!) я за вас

 

Дякую! Я невоююча, я просто мовчу. Неприємно, бо майже кожний день мені треба з нею зустрічатись

 

Ненавиджу свою роботу через своїх співробітників....мені здається, що всі люди, з якими я не сходжуся характером працюють в нашій установі...Звичайно є декілька виключень-це на колектив 120 людей приблизно 5 тих, з якими можна спілкуватися..а може то я про себе надто високої думки..хтозна.....

 

.. знаєте.. колись я прочитала, що все тебе дражнить, подразнює, нервує- це ти сам!!!
Поспостерігайте за ситуацією збоку, можливо не все так страшно)))
Я так роблю, і переважно мені це помага

зайшла на цю гілку... а пожалітись.. язик не повертається... хоча такі котяри в душі шкребуть... але підсвідомо розумію, що це тимчасово, все проходить... пройде і це!!!

 

та кажіть вже...раз зайшли.Стане легше, точно кажу

 

зачастила сюди я....
щось останнім часом не фарт в мене... ні в особистому... ні з роботою... хворіти частіш стала..затянулась та чорна полоса в моєму житті... тре брати фарбу та й розмальовувати...от думаю.. мож варто місце проживання поміняти... і на новому місці все спочатку почати... га? порадьте щось?

 

Я думаю, варто поміняти світосприйняття. Дивіться на світ веселіше, оптимістичніше, менше зациклюйтесь на негараздах і їх не стане. Все буде добре!

 

Як кажуть: від себе не втечеш

 

По моєму, вам просто треба добряче відпочити з тиждень від всього. Заспокійливих попийте. Емоції вляжуться і ви зможете адекватно оцінити ситуацію.

 

А,якщо чорна з білими цятками?

 

Стрибати по цятках, нє?