...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Ну от... взнала причину образи сонця... Невже можна звинувачувати людину в чомусь на день народження, тільки тому, що ти мав плани, але їх так і не озвучив, а зробив все на благо іменинниці?... Не розумію... Чекаю звінка... Сама звонити не буду... Не позвонить... значить таки шляхи різні... Що поробиш, але я не один його д.н. терпіла без нього, коли друзі були важливіші... я ж приділила увагу всім і сім*ї, і йому, і друзям... і шо?! В чому я винна?

 

Найкраща відпустка ОПЛАЧУВАНА!

 

а ви не вважайте себе винною, просто задайте пряме питання. от і все..

 

Відповідь вже знаю... Більшої дитячості не чекала... Відійшов ще в п*ятницю, коли пережили д.н. його тата, на якому в його мами стався мікро інсульт... Краще б він ще 100 років злився невідомо за що, ніж ще раз пережити біль його мами і страх всієї сім*ї. Переживши таке, на дрібниці більше звертати увагу не будем.

А нині... Нині повне розчарування в "друзях"... Позвонила кубіта, з якою колись займалась спортом і кулєгувала... Зустрілись... І от... повне розчарування... Пропонує ми галіму сетєвуху... Аж гидко... Пра надія на відновлення відносин є, а от на співпрацю точно нема, не хочу втратити подругу дитинства через гидкий вил бізнесу...

 

мудро........

 

Друзі і бізнес не сумісні!!! аксіома!!

я свого часу відмовилась від такого і ні секунди про то не пожаліла!!!

ВО!

 

Ну, про це я в курсі... От тільки про що вона думає... не дарма об*явилась через 11 років...

 

гм.... не зрозумів....

родина і бізнес - несумісні, то я згоден, а з ким робити бізнес? з ворогами?

на бізнесі добре перевіряти хто є who. Я пройшов через ті катаклізми і дорого заплатив, але "правда" інколи коштує.

візьміть її в гори, як писав Висоцький, там перевірите.

 

Ну .... я була свідком як дві добрі коліжанки після організації власного бізнесу стали просто знайомими...
г... і добре що не ворогами)))....

а родичі... це взагалі окрема тема..
мене от дивує така ситуація,( мож не втему) якщо я маю вільну хвилю і хочу собі трішки підзаробити на пошитті ( бо основна робота з тим не пов)язана) то чомусь "дорога родина" думає що в мене того часу вдосталь і я ЗОБОВ)ЯЗАНА їх обшивати безкоштовно!!!

 

ну... друзі пізнаються у біді, у грошах.... і т.д.....

Ну а це класика життя, моя дружина, яка профі у тій справі, мусіла дома то закинути, бо дорога родина просто сиділа на голові.....

 

Краще я буду класику читати і слухати, ніж випробовувати на собі!!!

 

Це звичайно на "гірше всіх" не тягне, але то просто "засада" якась: вже тиждень по-черзі хворіємо на якийсь ентеровірус. Спершу найменша, потім я, потім чоловік і от коли я вже закрила лікарняний і зібралась сьогодні на роботу - "маєш бабо пляцок" (с)Захворіла старша. Чоловік просидів біля неї всю ніч. Ще й світло вибивало періодично, а перепади напруги були просто шалені - мусіла повимикати всю "битовуху", щоб не зіпсувалась.
На роботі мене мабуть вже сильно згадують...навіть боюсь думати.

 

Ага... а ще в пропозиціях бізнесу... Сорі, але мережевий маркетинг з товаром "відновлювач аури і поглинач електро-магнітних хвиль" за 3300грн/шт сприймається як "ти взагалі за кого мене маєш?!"

 

Хм...може б собі придбати тотой "відновлювач аури"? А то мою ауру,цитуючи Миха сарделить,сосисить,дриглить і хрінить...ех...хоч і криза зараз,скажу правду ,що і ковбасить,і салямить,і шпондерить,і кров'янить(каламбур,але як влучно),і...забув назву....ну,ви пойняли... Ото,колись,як буду мати гроші(тоїсть не скоро),куп'ю тотой гапарат і буду си відновлювати....як ше буде що...

 

Дати ті нумеру? А то вже наярює... Блін ні совісті, ні мозгів... Я ж ясно вчора сказала... жи мене то не цікавить....

 

Вже півтора дня мені фігово-просто так.А на серці так тяжко,ніби камінь за собою ношу,І воно ниє,ниє.....Напевне не можу розібратися сама в собі.А ще боюсь полюбини одну людину.Знаєте,скоріше,коли закохувалась,була щаслива,незважаючи на те,що це було не взаємно.А зараз-капец.Ніби дзвоне,чекає зустрічі,доречі на вихідних маю зустрітися,але.......тяжко.Представляєте,він мені кожної ночі сниться.Кожного дня,кожної хвилини,секунди думаю тіки про нього і в той самий момент мені робиться тяжче.Короче,мені погано.

 

та Ви що.... кохання ...це ж такий кайф, це так прекрасно!!! тіштесь тим що є зараз, навіщо очікуєте чогось поганого і одночасно накручуєте себе... все буде добре!!!

 

А то вже буде вирішувати Ваше серце....боятися любити непотрібно, адже кохання-це прекрасно...

 

згідна з Галочкою та Мавпусиком. кохання - це классссно, навіть зі всіма його слізьми і трагедіями, і нема чого його боятися і від нього тікати :girl_in_love:

 

цього могли не писати, ваш аватар говорить сам за себе

і я так кажу

а від нього і не втікнеш