...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Звісно, що радити легше. А потрапивши в таку ситуацію не хочеться слухати порад, тим більше їм вірити і вважати правильними. Хочеться оплакувати себе нещасну і жалітись на несправедливість життя.. І я, пишучи то все, знаю, що Ви не одумаєтесь і не почнете жити, а може навіть ще більше будете плакати і жаліти себе. І знаю, що Вам на даний момент не хочеться думати про нові почуття, бо хочеться тільки одного і більше Вам ніхто не потрібен, крім нього. Але рано чи пізно Ви це переживете, переплачете. Зрозумієте, що це безнадійно хотіти бути з тим, хто не хоче бути з Вами. І почнете жити далі.
Питання тільки в часі, який Ви витратите на цю тугу. В один момент зрозумієте, що все це марна трата часу і за той час можна було зробити багато конструктивних речей і пережити чудових моментів.
Якось я в тузі за нерозділеним коханням витратила пів року. Я можу пригадати багато щасливих моментів зі свого життя, починаючи з дитинства і до сьогодні. А з того піврічного періоду - жодного.
Це був хороший урок і після того в мене не раз були такі ж ситуації, але я вже не витрачала марно час. Я з'ясосувала відносини, намагалась добитись те, чого хотіла. Якщо не вдавалось, то йшла далі.
Життя занадто коротке, щоб витрачати його на безглузді речі. Рано чи пізно Ви це зрозумієте. Краще рано
Успіху!

 

это полный капец .................... плохо когда думаешь о себе - идиот, еще хуже когда этому находятся доказательства .... сегодня поругался с женой, короткая стычка я в ее сторону бросил что было в руках не тяжелое ...... это оказалось перо моего планшета Ваком Бамбу ........ сломалась графитовая втулка ... перу - смерть ...... в продаже в нашем городе нет даже планшетов не говоря уже о комплектующих .... работа встала на неопределенный срок ... деньги ушли на фотик ...... идиот ..... пишите про меня гадости я заслужил ....

 

А в Москве можно поискать?
Если ДА, то где?
Готов найти и переслать Вам.
Наверное ЭТО серъезная потеря для Вас?

 

Вам не про перо потрібно думати, а про дружину... .

 

потеря капец ......... но пока еще не готов просить хелпа так как не связівался с диллерами и т.д. они или есть и в Украине или по отдельности не продаются ......

согласен, у нас такое случается носит минутный характер, если чесно я просто ...баран .... не подумал что у меня не просто ручка в руках .......

 

А попав,чи не попав?

 

О!А про це ніхто і не запитав....про саме цікавеі головне

 

Розплата за те, що в жінку кидали. За всі наші поступки ми розплачуємось

 

тут нема чого говорити гадості, бо то навіть не покарання... то знак "стоп"... якби не подібні речі, то непонятно, як ви би ставились до дружини і непонятно шо в неї кидали... а так - заставило задуматися...

 

Нє,ну,якби в тещу,то ніц не шкода ради тої справи,навіть такого ексклюзиву... А тут...гм...та й так понєволє задумаєшся:а чи варто?

 

Та тут незадумався що в жінку кинув (неважно чим), тут жаль за пером

 

от той жаль і робить з випадку покарання...
хто усвідомлює що насправді важливіше - тому стоп.. а хто не усвідомлює - тому покарання... а результат однаковий - на другий раз буде думати чи кидати...
а якщо просто ретельніше вибиратиме предмет кидання - то ше більше може попектися... таке життя..

 

А теща - не жінка?

 

Нуу...є різні,звичайно....види...типи...підкласи... Є й такі,в яку і пір'їнкою шкода кинути... Точно знаю! А є такі,для яких жадного екслюзиву не пошкодуєш...аби з користю...

 

Життя таке несправедливе і непередбачуване.... Живе собі людина, старається чогось досягнути, допомогти рідним дітям, внукам... А тут хтось вирішує тобі більше не дати жити, бо ти йому стаєш не потрібним, і ти багато знаєш.... І той хтось не бачить, як плаче сім'я тої людини, внуки, діти, дружина... В мене загинув начальник. Зовсім здорова людина, ще б мала жити і жити. Я не можу ходити на роботу. Сьогодні його поховають, а я відчуваю постійно його присутність, на роботі чую його голос...

 

Боженько.

Зорянко, то жахливо, тримайтеся...

 

Потягнуло на філософію... Намагаюсь обминати цю гілку,бо привикаю жити з думкою,що,як би погано не було...але буває ще гірше...і що буде ще гірше... Тоді,кожна хвилина без напруги,кожна хвилина без болю...в грудях,на душі здається подарунком долі... Хвилина спокою - подаунок... От така філософія... Дехто каже,що я надто чорний...ні...просто пересвідчився,що життя вміє дуже жорстоко бити,в найболючіші місця і в той момент,коли цього не очікуєш...тому я напоготові....завжди...

 

Якщо "на фотік" - вже не повний ідіот.
А "перо/жінка/робота"....

 

... то встигнете подумати, чи взагалі варто кидати.