...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Головне щоб все пройшло ( а воно вдже напевно пройшло) все швидко та без ексесів. Прогнозую твоє повернення до кінця тижня. одужуй!

 

В мене є такий феномен, же заки мої пики люди не видют то сі не страхают. А тюльпани певні сі накрили, бо он дзвонив благовірний і сказав же його поставили в п*ятницю працювати а на четвер мені назначили стрєлку з зуболікувачем, буде мене лічити. Так шо... Плакалі наші дєнюжкі.

 

от і прийшов новий ранок, новий день, але нічого позитивного в ньому нема, а от на рахунок моментів ви праві, але не так то просто все дається

 

Манюся, воно так завжди є, що звечора лягаєш і думаєш про прекрасне а на рано будишся в ті самі проблеми, те саме оточення, ті самі неприємні слова, і те саме розуміння що нічого ж то не змінилось. Але треба! треба відвойовувати для себе в тому всьому буденному кусочок свого Я, кусочок свого щастя, кусочок себе. Треба, бо інакше жити стає дуже тяжко.

 

знаєте марусю, чесно кажучи я втомилась шось відвойовувати, за щось боротись... це не відчай і не стан депресії, просто так якось життя дивно складається. чого хочеш не вдається отримати... а жити завжди було важко, чи то з прекрасним настроєм чи то з поганим...

 

і що тепер? не складається бо не складається... он і я воюю нераз страшенно. і сили нема і бажання і люди сприймають мене інакше ніж я хочу то подати і все йде догориногами нераз, але що поробиш... я всетаки в серці залишаю за собою право на надію що все так не буде. і не тому що буде гірше, ні, буде краще...

 

тому ми з вами і відрізняємось, у вас є надія, навідміну від мене. чесно, змучилась я дивитись позитивно на брехню, фальш, розчарування... знаю шо завжди так не буде, але як буде дальше теж не знаю... тим паче з моїм здоровям

 

а це тому що я нічого ні від кого більше не сподіваюсь, тому і нема розчарування... сприймаю все як воно є, бо се ля ві.
Здоров*я треба берегти якщо вдається. Ніхто не знає кому скільки відведено. Треба знайти щось або когось для кого варто жити.

 

так і я вже давно не сподіваюсь...

а воно мені все таке огидне...

тільки не в мому випадку

мені не вдається, адже це завжди втрачаю і потім знов шукати "когось", сил нема

 

а себе знайти і для себе жити? тоді шукайте якусь тваринку, бо в мене є діти то я роблю все ради них, а в вас поки нема то може тваринка допоможе?

 

була у мене тваринка, я виросла з нею, але коли вона померла то дня три взагалі не говорила, потім тато взяв іншу собачку, може бачили на фото, то такого відношення вже нема... собака тепер живе з батьками

 

ОСЬ ВОНО!!! Причина вашого поганого стану, почуттів і всього з цього випливаючого. Ви просто не відпустили цю тваринку яку ви так страшенно любили. Ви напевне коли згадуєте час коли той песик був поряд то вам робиться дуже тяжко на душі, бо його нема поряд. Воно вам може і фізичну біль спричиняти. В психологів то називають емоційна залежність. Поки її не позбудетесь не зможете позбутись і решти проблем.
Нажаль в цьому вам ніхто не допоможе окрім як ви собі самі і знаючий психолог.

Я сьогодні чекала на автобус з дітисками і слухала передачу одної кобіти психолога і вона розповідала про дівчину яка не могла відпустити одну свою любов. У неї був такий стан, що щоразу як вона згадувала того хлопця їй кололо в грудях і вона майже падала. Їй було страшенно зле. А позбутись того вона не могла. І тоді психолог порадила їй уявити собі цей біль, якої він форми, якого кольору. Дівчила побачила що її біль це велика синя кулька яку вона не хоче відпустити бо має великий страх. Вона ще багато розказувала про відчуття тої дівчини і її відношення до тої синьої кульки, але після кількох сеансів усвідомлення що та кулька є найдорожче що залишилось з спогадів про бувші відносини, дівчині стало легше і з тим самим пройшов її фізичний біль.

Я не кажу що ось така техніка вилікує вас від вашої хвороби, хоча... Але помогти точно поможе. Мені дуже допомагає. Сеанси з психологом призводять до розуміння чому я перекладаю відповідальність за своє щастя на інших, чому я все знаю як і що робити а зрушитись з мертвої точки не можу. Це дуже допомагає.

 

ойой. Малесенька, ну не можна ж так, себе тре любити, собою тре пишатися!!! людина направду може все, за умови, що вона в це ВІРИТЬ
а ставлення до оточення типу воно огидне, а іншого нема, не передбачається ітп - це ніщо інше, як програмування самої себе, Ви сама собі навіюєте думку, що іншого оточення нема, навколо самі вампіри і людожери, які не дають Вам жити, і це замкнуте коло і Вам нема де подітися. повірте, позитивне мислення творить дива!!
ось Вам на початок дня

 

та ні, думаю все набагато складніше, просто описати все як воно є, займе багато часу і зрештою, кому воно потрібне???

нема чим пишатись.

я не навією, а сприймаю реальність, аяою вона б не була, але чомусь хороше знайти не можу.

за розочку щиро дякую:girl_claping:

 

Озерніться навколо, напевно що Вас хтось шукає!!!!! І напевно що хтось не поганий

 

ваші слова та .....
але коли озираюсь то навкруги одна пустота

 

Кожна людина сама формуєсвоє оточення. Якщо немає вокруг гарних людей то не треба чекати поки вони Вас знайдуть, а шукати самому
І все буде добре. Не треба грустити, треба вийти на вулицю, пройтись чудовими львівськими зеленими вулицями і ПОВИННО СТАТИ КРАЩЕ! І хто зна може десь за рогом, на Вас чекає Ваше щастя, який новий друг або подруга?

 

чесно, мені приємно що при нашому теперішньому суспільстві є люди які мають надію, мають якийсь позитив... файно

 

Звичайно треба шукати позитив! Його не менше ніж негатива, але його не видно зразу! Не треба щоб негатив був у житті! Треба його відбрасувати
А в Вас все буде добре: Ви розумна, красива, молода дівчина, але з ТИМЧАСОВИМИ труднощами приватного характеру! Труднощі відійдуть і ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!

 

Все буде добре, Малесенька. Треба просто перетерпіти і з посмішкою зустріти наступний світанок