...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Ну от... починаю себе звинувачувати у всьому що сталось... Я не вірю, що дитина на заваді... Адже 5-ть років ніц не заважало... Перелам в стосунках стався рік тому... Коли ми посварились і я тиждень силила себе, щоб не телефонувати... Вийшло... Потім помирились, але я навчилась бути без нього за той тиждень... І віддалилась... А звинувачувала його в цьому... Ех... якби розуміння до того як діл натвориш... Сподіваюсь, що в нас є ще шанс, бо він не робить проблеми з вчорашньої сварки, хоч мені було боляче..., але мабуть він так зробив, щоб я отямилась... Помогло... та чи повірить він?!

 

терпіти можна хіба з великої любові і при наявності святої віри в те, що він того вартий

сталось так, як мало статись, і винуваті в тому не Ви і не він, просто так мало бути і все. сподіваюсь, дитина справді не причина, хоча трохи жорстоко з його боку використовувати то як аргумент, але може то щось з розділу "Не подумав". а якщо така розмова взагалі виникла, то принаймні було з його боку бажання щось з"ясувати, а не просто тупо змовчати, а це вже неабияке досягнення, правда. не люблять наші чоловіки розмовляти про стосунки, ми, жінки, під час їхнього мовчання вигадуємо купу дурниць, звідси і починаєцця...ехх...

 

От власне.. Ех, часом хочу, що краще б її не було.. Бо через любов можу пробачити чоловікові все, але мушу робити вигляд, що злюсь і ображаюсь, щоб не ввійшов в звичку.

Не люблять. Тому їх треба нудити питаннями і просити пояснень, поки їм не набридне наша нав'язливість і вони всього не пояснять. Мій злиться, бо мусить мені такі речі говорити, які говорить тільки своїм друзям (хлопцям), коли вони обговорюють дівчат. Але останнім часом каже, що йому простіше раз зі мною поговорити, ніж 20 раз з друзями. Бо так швидше вирішуються наші проблеми, адже я пояснюю свою точку зору, свої бажання та причини поведінки. Чоловіки теж люблять щось собі вигадати і накрутитись.

 

Другий день дуже болить зуб, так що аж в вухо і голову віддає. Прийдеться завтра їхати до зубного. Цікаво чи приймуть? Мо в них все занято на завтра?

 

а мені точно погано(
от 6-30.
в 7-30 їду в лікарню на операцію.
мені так страшно((
боюсь(
апендицит виявився дуже підступним.
мене не буде тут тиждень можливо 2.

 

Ого, нічого собі! настінко, одужуй скоріше і повертайся до нас.

 

Прокинулась сьогодні "красива"... Від сльоз очі як у монгола

 

но-но! най любов буде, бо з нею класно і цікаво, а без неї і весна не весна :girl_in_love:

 

...а я мовчу...так погано, що й говорити не хочеться.Може потім..згодом..як уляжеться перемелиться...

 

Так кожному своє кому навесні футбол, кому любов. От коли вже футбол набридне починаєш думати про монастир.

Маруся-мама
"Другий день дуже болить зуб, так що аж в вухо і голову віддає. Прийдеться завтра їхати до зубного. Цікаво чи приймуть? Мо в них все занято на завтра?"

Я в таке вірю
Кроме того, священномученик Антипа помогает от некоторых болезней. В старом исследовании сообщается: "Иногда в случае зубной боли простолюдины прибегают к такого рода способу: берут мелкую монету и, подержав ее некоторое время на больном зубе, пробивают насквозь и вешают у иконы святого Антипы в надежде, что он избавит их от докучливой болезни".(Св. Антипа епископ Пергамский св. 24 квiтня)

 

:empathy::empathy::empathy:

 

Маруся-мама, Toyvo, Alias, nastinka, Iriska, тримайтеся, хороші мої, все буде добре! Я Вам щиро бажаю, щоб усе погане якнайшвидше минулося і забулося і все налагодилося!
А це Вам:kiss3::kiss3::kiss3::kiss3::kiss3:
___________________
В мене теж не слава Богу... Вже п"ятий день невідомо від чого болить нога, скоро знеболюючі почну пити. От сіла за комп - полегшало, а випрати треба всього купу, встану і піду - знов розболиться. В малої з животом проблеми. Завтра с утра пораньше підемо здаватися лікарям.

 

ну тоді це Вам :kiss3::kiss3::kiss3:

і лікарям всім підряд не здавайтеся, бо залікують всмерть, ок?

а мо" як поговорити воно швидше перемелеться, га?

 

"мо"..але я краще спочатку наведу лад сама у своїх думках і переживаннях.а там , дивись, завтра вже не в цю гілку зайду, а там де "..краще".
Якщо в двох словах...то я вдома в Южноукраїнську..а мала бути у Львові...ось так...

 

В общем почитал я форум и понял, что настал какой то сплошной косяк. Люди, тримайтесь, не давайтесь !

 

І мені сьогодні гірше всіх... Вся на нервах цілий день. Завтра мене викликають в Опікунську раду. Аж страшно подумати, що вони там понавирішують. Хтось знову заплатив гроші і знає результат, а хтось мучиться і чекає цього результату.

 

Маруська-а-а-а, ну приїдь до Оттави на фестиваль туліпанів!!! :girl_cray::girl_cray::girl_cray:

 

Зорянка, в жодному разі не нервуйся і не показуй агресії. Твоя справа не говорити хто поганий, а просити їх подумати про твою дитину і обрати рішення в сторону дитини. Те що хоче бабця - це травмування дитини і саме на це варто звернути увагу, але не агресією чи запереченням, а просто "Я не проти, щоб бабця брала участь у вихованні, але не травмувати психіку і створювати постійну ситуацію переїздів, що спричиняє постійні стреси дитини і все таке". Успіхів тобі. Як побачиш ПП, перезвони будь-ласка.

 

якос сьогодні під вечір так сумно, пусто, неспокій на душі, якось не так....

 

Вже скоро буде ранок, новий день.... Весна зелено скрізь - один позитив.... Не треба піддаватися хандрі. Треба шукати в цьому житті позитивні моменти.....