...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

та не...вже все ок. то просто... найшло...і не відпускало... але гори,відкидання снігу-відновили духовні сили для нових звершень.
дякую!

 

Так! Судячи по останніх дописах депресняк минув...Гілка загинула в потоці позитиву.
Нє дождьотєсь!
Мені тяжко...мені дуже тяжко...без МИХа. МИХу повернись в сім'ю ЛФ. Ти ж нам як батько. Не роби нас сиротами!!!:frown:

 

Не загинула гілка, не загинула.
Нині я так посперечалась з дівчатами, що майже посварилась. Ще й до того не мала я рації.
І телефонів їх не маю, щоб вибачитись.
А на душі так противно...

 

Нічого, ось побачиш ти їх зустрінеш дуже скоро, або якась інша можливість буде налагодити з ними стосунки Головне бажання І розуміння що трошки була не права

 

Не трошки....
Дякую, мені вже трохи легше.

 

Похорон... Саме на ньому усвідомлюєш, що всі ми тимчасові мешканці... і що рано чи пізно це таки станеться... Аналізуєш пройдений етап і виявляєш ерори і пошкоджені кластери в житті... Саме сьогодні, на похороні батька моєї хресної мами, перед очима пролетіло все моє життя, і на очах остаточно завершилось інше... Поки він ще в хаті, то ніби спить, а достатньо вийти і сісти в автобус, як розумієш, що коли повернешся, то людини вже не буде ніколи поруч. А потім..., потім знову пригадуєш своє життя. Як виправити помилки минулого? Особливо, якщо не знаєш що ж насправді сталось? І чому найрідніші люди, стали чужими? Як через 20 років налагодити стосунки з двома двоюрідними братами, коли в пам*яті лишились тільки троха старші братики, з якими бавилась? Як зробити перший крок і чи приймуть його? Чому все так? І чому усвідомлюєш це тільки на таких сумних подіях?
Паршиво... на душі так, ніби по ній проїхались коні, а потім назад вернулись...

 

Ти що здуріла!!!!!!!!
А по-іншому не можна відмазатися (ну лікарняний взяти напрклад...)

 

Алчевськ, Луганськ, схід України... У вас дуже поважна місія.
Так що заспокойтесь, візьміть себе у руки і готуйтесь налагоджувати дружні стосунки... Потім поділитеся враженнями.

 

Ну... попереджуйте наперед про таке... мо шось зробити... спешл фор ю...

 

Слухай, що Мавпуська говоре, вона толк знає! Бери лікарняний , в тебе тут свох справ вистачає.А головне -форумвка і купа цікавих неповторних форумлян які тебе люблять і ждуть.

 

Іспанко, відмазуйся!! Намалюйся зеленкою і скажи, що вітрянка. Або купи пачку гіпсу і забетонуй руку..
Я сама борюсь з хворобами, щоб вичухатись до суботи, ти теж борись, не здавайся!! :tanksmile:

 

ммм...прикольна тема.І як це я її раніше не помічала?в мене майже завжди те Сьогодні,коли найгірше всіх...блін,як тільки щось налагоджується,я починаю до чогось доколупаватись((як з цим боротись??

 

те Сьогодні переважно пов"язане з однією особою, хлопцем-другом(в якого я довгий період була закохана) і тепер завжди як шось налагоджується, на лябовному фронті, я згадую про нього і про свої почуття до нього....здавалось все пройшло,але...я й сама вже не знаю!! блін, як то складно ЖИТИ!! вже й деколи не хочеться...
На приклад візьмемо сьогодення,я вирішила побороти свої почуття до Нього шляхом нових стосунків....ну і шо?НІЧО!!вже місяць пройшов, а ніякої прив"язаності до цього нового я не відчуваю(а я дуже влюбчива)....зі мною точно шось не так....блін, поможіть!!!

 

Значить ЦЕ НЕ ТВОЯ ЛЮБОВ!!!! Шукай далі - не мучай ні себе, ні нового свого хлопця, подарувавши йому надію. Шукай того хто піднесе тебе в гору да дасть крила

 

Знайдіть собі іншого, до якого буде прив"язанність, а потім переходьте на гілку"...мені сьогодні краще всіх"

 

Невже Ред Бул?):eek: