...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Звернення до колишнього чоловіка:
Як ж ти мене дістав. Як ж мені не до тебе. Як ж я хочу тебе послати. Як ж блін боротися з власним рівнем культури? Якої холери ти зі мною розписувався? Хто тебе під конвоєм вів у РАГС? Чекай тепер коли я зможу приділити тобі час. В мене дитина в лікарні і какала я з високої гірки шо тобі горить розлучення. Я не винувата що твоя голова - недолуге продовження шиї і ти нею не думав коли женився. Теперка золотко, чекай коли в мене буде час. А ні, то вали до суду яким ти так вправно мені погрожуєш і якого я до речі не боюся. Як думаєш я віддам перевагу тому аби піти до своєї дитини чи якомусь бздурному суду?
І ще викинь з голови свої дитячі болячки на тему того, що у графу "Батько" я зазначила чи вписала тебе. Я позбавила тебе цього мінінгіту. Тому не займайся дитячими балачками і страхами. Я не надала тобі можливості бути батьком моєї дитини.

 

Я розриваюся між темами. З одного боку мене дістав майбутній колишній чоловік і я зла. А з іншого я найщасливіша бо донечці стає краще. А про того "аля чоловіка" в мене навіть часу думати нема. Якби ше тільки він розумів шо мені не те, що не до нього, а навіть не до думок про нього.

 

А він не розуміє, що тобі просто не до нього?

 

В мене склалося враження шо він взагалі отупів і втратив будь яку здатність оцінювати ситуацію. Він абсолютно не розуміє що чхала я на нього та його бажання розлучитися, так само як колись він на мене і мої. Він навчив мене бути злою і байдужою по відношенню до нього. хай тепер пожинає плоди власного навчання.
І відверто говорячи, мені таки дійсно не до розлучення з ним. Навіть якби дуже хотіла, часу нема все рівно.

 

Це тому що справжні почуття - це заміна займенників. Замість "Я", "МЕНІ", "для МЕНЕ" виникають "ТИ", "ТОБІ", "ДЛЯ ТЕБЕ" і коли двоє в парі так живуть один для одного, все у них буде гуд і не буде такої ситуації яка зараз у мене. Не слід дивитися в дзеркало чи просто на партнера, слід дивитися в одну сторону з тим партнером.

(соррі певно не тему)

 

Не розумію я чоловіків Вчора звинуватив, що я забагато говорю. Я мовчу... знов не так... Телефоную, щоб поговорити, вимкнув телефона

 

Скоріше всього - чоловіка. Не усі чоловіки однакові, як і не усі йогурти корисні.
P.S. Дякую усім за співчуття. Триматимусь. Життя триває...

 

Тримайся. Наталочко...

 

Сонечко, ви були біля нього! Ви позакали йому наскільки багато він для вас значить і наскільки сильно його любите, бо були в цей час самовіддані!
Головне тримайся! Плач, плач скільки треба буде, але тримайся! Ми всі з тобою і тебе міцно обіймаємо!
А як приїду за місяць, то обійму тебе міцно-міцно за всі рази, що зараз не можу!!!

 

Тримайся, Слимаченятко! Біль краятиме серце певний час, а потім перейде у мудрість і розуміння... у розуміння того, що втрати на справді нема, що всі ми там будем у свій час... у розуміння того, що наші близькі і дорогі завжди з нами...

 

Співчуваю.. Не вмію підбирати слова в такі моменти.. Хочеться просто тебе обняти і поплакати разом.. Тримайся, сонечко!

 

Давненько не заглядала на цю гілку. Бачу, що стільки всього відбулось невеселого, так прикро...
Леополісе, Іспаночко - тримайтеся. Ми всі з Вами. Це так боляче і так прикро втрачати, але Господь пригортає тих, що йдуть від нас, а нас втішає у скорботі.

 

Наскільки б йому не горіло, і якщо не зраджує мені пам"ять, то Вас не розлучать, поки Йоанці року не буде, але я можу помилятися, тут певно є юристи, які мене поправлять.

 

Іспанко, Леополісе, тримайтеся...