Прошу вашої поради!!

Не витримала душа поета. Тут онтой пан таку пургу несе що просто стидно.
По-перше, що до транспорту. Я також живу в передмісті, від Нью-Йорку 45 хвилин їзди і можу з гордістю заявити що транспорт до найбільшого торгового центру є забезпечений. Треба лишень подивитись на розклад автобусів з вашого району в торговий центр, ітд, ітп.
По-друге, не треба про совкових і ті хто приїжджає не вміє користуватись. Не вміють бо не хочуть. Коли я приїхала в штати без великого знання мови я була змушена з першого ж дня вміти усім користуватись і знаходити офіси в місті. Я розумію що Манхаттан не Бруклін і там заблудитись не так важко, бо він поділений на рівні вулички, схід, захід, гора міста, долина. Це все так, але ми заходили в сабвей і спочатку дивились як люди роблять а тоді самі тим самим шляхом йшли. З тих часів у мене виробилась дуже добра внутрішня навігаційна система - не блуджу. Навіть коли тепер їду автом і заїду в незнайому околицю зразу орієнтуюсь на місці, плюс - язик до Києва заведе. Отже було б бажання а собі раду можна дати. Я якраз вважала що люди з українською закалкою дадуть собі раду всюди.
Далі, про паспорт. Мій муж вженився вдало на мені і після воззєднання сімей отримав лишень тимчасову зелену картку на 2 роки. Після двох років, він подав на продовження зеленої картки і йому її продовжили ще на 10 років. Закон гласить, що на громадянство маєш право подаватись якщо ти прожив з громадянином США не менше як 3 рокиі маєш зелену картку хочаб 5 років. Отже, після приїзду в штати, мій муж може подаватись на громадянство і отримати американський паспорт, лишень через 5 років.
Їдем далі. Щодо того, що пан боїться втратити російську чи знання української мови. Це вже повний МАРАЗМ!!! Бо аби було бажання, а в Америці а тим більше в Шикаґо є повно наших людей, переконана що є русскє радіо, в кінці кінців замовте собі українське і російське телебачення. При наявності компютера в хаті були б бажання а спосіб можна знайти.
І далі, про друзів. Тут є така купа нічних клубів, а якщо не нічних клубів то при церквах різних конфесій робляться забави і для молоді також. Так що... не треба казати що ніц нема.
Коли ви застрашені і сидите в себе в комірчині тоді нічого нема, або сидите в комірчині-хаті бо так вам вигідно. І задарма ви не спілкуєтесь з молодими американцями. Принаймі для себе чогось б повчились.