Прошу вашої поради!!

Мені що більше нічого робити, як вас дурити? Навіщо мені це?

 

Навіщо вам форум?
Невже, якщо вам тут скажуть "їдь в Україну, плюнь на Америку", то ви це зробите?
Чого шукаєте насправді?

 

А навіщо вам форум?
І шукаю я, як я вже написав на початку топіка, порад!!
І якщо мені скажуть їдь в Україну, і це матиме більше плюсів ніж залишатисья в Америці, я це зроблю.

 

їдь в Україну. у нас добре.

 

Значить так.. Якщо за стільки часу Ви не знайшли собі друзів, не підлаштувались під оточення і місцевість, то навряд чи щось зміниться з часом. Зважте аргументи, які маєте. Що тримає в Америці? Світле майбутнє з постійною тугою і невдоволенням? Якось не надто гарна картина вимальовується. Одним словом, я більш схиляюсь до думки, що треба вертатись. Якщо маєте можливість - поїдьте на Україну на деякий час, хоч би на канікули. А потім вирішуйте що робити далі.

Про стереотип - якщо за кордоном, то значить багач, а на Україні всі бідують. Ви ж самі жили раніше на Україні і бачили як то було. Не є так зле. Люди собі якось радять з роботою. З моєї групи всі після закінчення навчання вже працюють, більшість ще під час навчання працювали. Хто хоче знайти роботу - той її знайде. Звісно, в Україні тяжче з перспективами, тяжче доробитись до супершикарних квартир-машин і т.д. Але ж не всі того прагнуть. Якщо Вам вистачить маленької квартири, як вже згадувалось, то що тут ще думати?

Про друзів. А Ви спілкуєтесь з друзями з України? Які у Вас з ними стосунки? Знаєте, студентський вік - це саме вік для друзів, забав, пригод. Потім всі порозбігаються по сім'ях. Чи в Америці чи на Україні варто про це подбати, бо самотність з часом тільки з'їдає людину.

 

для початку зконтактуйтеся з Києво-Могилянською Академією. у них є літні класи , які зараховуються ( як кредит) в Штатах. іноземних студентів там завжди радо вітають. у Вас ще є 6 місяців заробити собі на витрати, Київ - місто дороге. ( а про квиток вже потрібно починати дбати)
робіть маленьки кроки, поки не дуже впевнені чи бракує досвіду, але не варта казати "якщо мені скажуть, я це зроблю" не знаючи дописувачів форуму, їхнього досвіду й намірів.

привіт!

пе.ес. люди повертаються додому. в мене знайомих число збільшується. з документами, без, з грошима, без, лікарі з амер. освітою, й без.
ось на дівчачнику в суботу коліжанка знову каже : " У вас клопіт, як українську втримати вдома, а в мене клопіт, як доньку втримати, бо щойно буде мати 18 років, то покине нас й повернеться в Тернопіль, от на валізках вже живе. (а найкраща студентка в школі й має блискучі перспективи тут))

 

Думаю що мені буде краще залишитися в Америці, отримати тут освіту. А вже потім, з американським дипломом, двері мені будуть відкриті всуди. Ну це звісно якщо вчитисья буду добре. Ось тоді поїду в Україну.

 

а звідки Ви родом ?

 

Я теж як ви думаю! Але моя мама інакщої думки. Навпаки, хоче щоб я залишивсья. Каже: "Кримінал! Люди поваги один до одного не мають, можуть зарізати за якийсь мобільник! Хабарі! Думаєш тобі буде легко там жити? Якщо поїдеш, зруйнуєш все своє життя! ..." В мене з нею була навіть сварка через це!

 

Дніпропетровськ

 

ну, придурків всюди досить. Чикаго теж не найбезпечніше райське містечко якщо Ви оберете напрямок "бізнес й міжнародні стосунки", чи "політичні науки", завершите навчання в Штатах, візьмете кілька кредитів в Гарвардськоу Українському інституті, - з Вашим знанням української, російської, англійської попрацювавши кілька років в Америці можна підшукати роботу й на Україні. Нераз мені попадають на очі неймовірно цікаві пропозиції, остання була в Одесі. Головне, не втратити по дорозі друзів в Україні.

 

Так ось я й думаю, як мені не забути українську та російську мови. Для університету в америці мені треба підучити англійську. Підучити - це ще слабо сказано. Краще було б сказати вчити день і ніч. Чи мені по понеділках вчити англійську, по вівторках українську...? Занадто велике навантаження, і в школі добре вчитисья, і англайську вивчити, та ще й українську з російскою...

Але як подивлюсь на підлітків які живуть в америці більше ніж 5 років, то мене в жар кидає. Багато з них забули рідну культуру, мову.. Між собою вже спілкуються англійською. А по українськи і двух слів скласти не можуть. Від однієї думки, що мене чекає така ж участь, мені погано!

 

Додати до цієї теми голосування?

А він в Україні буде визнаний?

Будете над собою працювати, то не чекатиме. Я знаю людей, які чудово зберегли мову. Мають лише легкий американський акцент, але розмовляють дуже багатою мовою.

 

Американський диплом визнаний всюди. А наші - українські - тільки в Україні. Хоча чув, що з 1010 року українські дипломи булуть визнані в Європі.

Ви писали: "Я знаю людей, які чудово зберегли мову."
Але ж ці люди не підлітки? З дорослими це іньша справа. Вони приїхали в америку вже закінчивши школу, універ.. тощо. Через це з мовою у них все добре. Але як бути тим, хто школи в україні не закінчив, не пройшов всі класи укр. мови, історії України...?

Хоч я вже вирішив залишитись, заради університету... як додати голосування?

 

За винятком дипломів УКУ, і Могилянки, здається, також.

Ці люди сюди приїхали, маючи 5-7 (!!!) років. Про що ви говорите? Чи шукаєте собі оправдання?

Додати зараз можуть лише модератори. А сенс є?
Якщо вважаєте, що так, назвіть питання опитування й варіянти відповідей - я додам.

 

щось у мене зросла впевненість, Дмитро, що Ви несправжній. пробачте. )
знаєте, є в мене один знайомий чоловік, звати його о. Роберт Москаль. він вже старенький, але ніколи не був на Україні. народився він , знається, в Аргентині.
то його українська в тисячу разів краща за мою !
далі. Ви з Чикаго. я там була - там забути українську мову неможливо.
ось наш Клівленд - село менше, але й тут скільки всього відбувається ! (дві Маланки бачу в календарі, на одну вже є квитки.)
особливо зараз - в неділю ось мала справи в одній з церков, куди не приписана (бо це не Київський патріархат ), то тисячу людей виходять, повно знайомих, поліція дорогу перегородила для всіх, щоб українцям зручно й без перешкод можна було виїжджати. стосовно університету, то один одного молодь тягне, з лекціями допомагає, з працевлаштуванням.

у будь - якої проблеми є кілька сторін.

Якщо ти хочеш вибрати правильный шлях, йди в тому напрямку, в якому росте твій страх.
Мілорад Павич. Хазарський словник

 

Оправдання я не шукаю. Просто суджу по ситуації в Чикаго. Там знайти підлітка який добре розмовляє українською, важко. Я зустрів десь 20 людей, і у всіх українська не дуже. Може і в мене вона недуже, але ж я намагаюсь покращити свій рвіень, а вони ні.

"Додати зараз можуть лише модератори. А сенс є?" Не знаю. Я ж все вже вирішив.

Я б туди кожен день їздив. Але на чому? Кирувати машину ще невмію. В школі з другого семестра буду навчатись. Але що б получити права треба 90 годин з кимось з дорослих їздить. Так що я, як мінімум на рік паралізований. А на потязі туди годину їхати. Мама весь день працює, а коли є час возити мене так далеко не хоче. Ось і сиджу весь день дома.

Я не з Чикаго. Я з пригороду, з села біля Чикаго. Але це "біля", чась їзди від Чикаго, так що можливості туди самому поїхити в мене недуже багато. Якщо б я жив не так далеко від Чикаго я б вже все розвідав!

 

То з якого села біля Чікаго, я теж там буваю? В Чікаго є цілий район який називається Українська околиця. Невже за три роки не чули? В мого сина нема друзів українців, тільки американці, але він не забув мову, розмовляє і пише.
А паспорт все таки дають після п'яти років.
Хлопче, не морочте людям голови!

 

Дмитро, а який процент підлітків в Дніпропетровську можуть скласти 2 слова по-українськи? 1%? 2%?
А щодо англійської, то це правда, по крайній мірі відносно Австралії, що діти і підлітки моментально переходять на англійську.
Ми мали дуже добрих друзів - сімю з Греції. Вони мали 4 дітей, які були друзями наших дітей. Розмовляли між собою по-англійськи. Щось нашим друзям не добре йшло в Австралії, вони повернулися в Грецію. Час від часу ми дзвонимо одні одним. Через два роки діти між собою ще розмовляли по-англійськи.
Мої сини англомовні (старший може ще звязати 2 слова по-українськи).
Розуміють, правда, в основному все. Коли вирішать їхати в Україну навіть на голідей, думаю підтянуться в українській. Але набагато важливіше - чи буде там до кого говорити по-українськи???
Адже кажуть, що Україна все більше і більше переходить на "апщєпанятний"...

В нас в Австралії якщо хтось жениться чи виходить заміж, або при всиновленні громадянство дається майже автоматично. Думаю, щось подібне і в Америці.

 

В Америці не так. Отримати паспорт американський відразу може тільки той, в кого хтось з батьків був американцем, на всиновлення це не розповсюджується. Отримавши "зелену карту" і поживши тут п'ять років тільки тоді можна здавати на громадянство. Може він має білий травел паспорт і думає що це такий американський