характер, скажемо так, бійцівський... в українок на форумі, я маю на увазі. Але то не та тема. і ми не тим займаємося
Звичайно, що залишайтеся в Америці! В мене там і родина живе, і друзі, у всіх була депресія, всі хотіли додому, але згодом це пройшло, і вони б зараз навіть не подумали вертатись на Україну, ну хіба в гості приїхати...
Наскільки? Хіба тим, що католицькі школи тут підпорядковані урядові (фінансуються тобто, але то те саме фактично), а в Штатах ні. Угу, від такої англійської серце стискається.
правила форуму ніхто не відміняв же... звідки я знатиму, що там не лайка, якщо в буржуйській не в зуб ногою?...
Та я тільки за те, аби англійською не писали. Є гілка "англмова", якщо комусь дуже треба, а поза нею - зась.
А ви не думаєте, що приїхавши в Україну в вас і тут буде депресія? Навіть три роки тому тут все було по-іншому. Ви можете розчаруватися, побачивши, як тут не легко жити. Там ви привикли до лекшого і кращого життя, а тут, можливо і ваші друзі теж помінялися, і вже не такі, як були раніше. Ви можете приїхати в Україну, побути тут деякий час, поспілкуватися з друзями, а потім вирішите, де вам краще. Ви з мамою не пробували поговорити? Що вона про все це думає? Їй так само напевне не легко... Поговоріть з нею, вона, як ніхто інший вам порадить і допоможе вирішити вашу не легку ситуацію.
Може хлопця вилікує саме приїзд в Україну? От приїде, побаче все на власні очі...та й пройде депресія, поїде назад до Америки з іншим настроєм. Наша родичка, яка виїхала на ПМЖ до Ізраїлю так вилікувалась від ностальгіїї.тепер навіть і не думає про повернення.
Ну не знаю, як кому. А з теперешньою кризою, тим більше: на хорошу роботу важко влаштуватися, ціни ростуть, зарплати падають і не виплачують. Ціни на навчання також коливаються...
Бо кулзак живе в Північній Америці. І дитину має також. Реалії знає дуже добре (особливо те, як адаптуються малі та молоді) й аналізує текст дописувача, що кишить стереотипами про Америку, і то стереотипами тих осіб, які там ніколи не були. Я маю родичів у Нью Йорку. Хлопчисько теж не надто адаптувався, але ностальгії в нього не було ні краплі, він просто став страшним розбишакою і мама його насильного вислала з Америки до Львова, до його батька. Щасливий він із того не був. А от його сестра старша взагалі про Україну воліє не згадувати, хоч також мала там і друзів багато, і родичів. Ну, інакше діти то переживають, ніж дорослі.
в текстах повно стилістики і стереотипів які ніколи людина яка в америці не буде писати.слаба англійська як на когось хто 4 роки в американській школі і хоче в універ.і я там задав питання про автобус і не отримав відповіді бо то таке що треба знати -в гуглі нема на відміну від назви школи і району замешкання
Ліля я просто згадав як шукав де би натиснути коли був тільки приїхав і добрі люди показали.Це щось таке що специфічно до пів .Америки.Можна ще запитати де ручне гальмо в американських авто наприклад але це якщо в чаті питатись бо інакше гугл виручить.