Прошу порадити психотерапевта

@Ixinio, це Ваше життя. Ви доросла дієздатна людина, яка досить непогано вміє логічно міркувати. Рішення приймати Вам і тільки Ваш результат буде залежати від того, захочете в себе повірити, чи ні. Бо більшість наших хвороб створені нами самими.
Мені немає сенсу Вас вмовляти, переконувати, а Вам переді мною виправдовуватися. Єдина моя ціль - це трохи Вас струснути, щоб Ви перестали себе жаліти, перестали думати, що з Вам відбувається щось невиправне і змінили свій напрямок із депресивного настрою на конструктивні дії. І якщо мені, йому, ще комусь було під силу впоратися, то і Вам теж під силу! Повірте, набагато приємніше почуватися впевненою і здоровою людиною. І затямте, раз і назавжди, просто закарбуйте на лобі: жодна із земних проблем не варта найбільшої цінності - людського життя! ЖОДНА! Бо усі їх можна виправити, тільки життя ніколи не повертається.
Про нав'язливі думки теж могла б ще дещо сказати, та я і так тут вже багато набазікала...

Ви так наполегливо захищаєте своє прагнення щодо лікарів, а я бачу в тому ще одну Вашу нав'язливу думку.
Я поясню, чому я проти лікарів у Вашому випадку. Бо Вам потрібен позитивний сценарій розвитку подій. А лікарі в Вас підтримуватимуть відчуття і впевненість, що з Вами щось не так. У Вас і так досить довго усе було запущене, а Вам ще й "хронічну інвалідність" пришиють. І справа не в Вас, просто система така. Ви уявити не можете, як важко відбиватися від того вбивчого лікування.
Може це звучатиме дивно, та коли дитина маленькою хворіла і я возила по лікарнях, лікарях але це не мало кінця і просвіту, тільки посилювалося. І я дякую Господа Бога, що дав мені вчасно розуму зупинитися. Бо як тільки я відмовилася від тієї системи, відразу ж дитина перестала хворіти. Тепер я дуже пильно захищаю від лікарів дитину, маю навіть сваритися, бо вони надто впевнені в собі і наполегливі. Якби я цього не робила, то одного разу вона б без зубів залишилася. А хіба лікарі від того страждали б? Вона і сама вже навчилася те бачити і тепер тільки з посмішкою дивується: "Уяви, я їм кажу, що чудово почуваюся, а вони мене переконують, що мені зле " І можу сказати, що за 5,5 років у школі, вона за хворобою пропустила не більше 2-х тижнів за весь час.
З гіркотою спостерігаю за дітками родичів, яких за декілька років життя вже від таких хвороб лікували, що вони вже бліді і знеслаблені від тих лікувань. Але своєї голови не вставиш. Люди не чують і розплачуються за те своїм здоров'ям і здоров'ям близьких.
Лікарів, як і ліки, треба використовувати дуже обачливо, тільки в тих випадках, коли це конче необхідно.

Вважаю серйозним прогресом, що Ви бачите свою проблему і можете про неї зізнатися, як собі, так і іншим. Це вже половина справи.
Скажіть, чи Ви пробували звернутися до священника?

 

Це тому, що Ви з ними не спілкуєтесь. Почніть з малого - зі спілкування.Навчіться робити для них щось приємне і Ви здивуєтесь результатом. А кохання - то дар Божий. Ніхто не знає, коли і до кого воно виникне. То ж і не чекайте навмисно. Усе станеться у потрібний час.

 

@Ixinio, усе, час спати! Тільки, якщо Ви не в Америці
На добраніч!

 

@Latana Royal, вдячний за підтримку. Проте на рахунок лікарів з вами не згідний, є кілька моментів, в яких я сам раду не дам.

Не пробував.

Добраніч вам сьогодні.

 

Та вже зрозуміло, що Ви в захваті від тієї рідини. Тільки ж навіщо в кожній темі одне й те саме писати?
До речі, скільки Вам років?

 

Лікар випише вам антидепресанти та інші препарати, які будуть зменшувати ваші нав'язливі думки та сумніви. Якщо грамотно підібрати комбінації препаратів, то можна тільки одними медикаментами усунути нав'язливості ОКР. Але грамотне призначення медикаментів для лікування психічних розладів - це велика майстерність.

Щоб знати як боротись з цими нав'язливими думками та сумнівами, треба знайти психотерапевта когнітивно-поведінкової терапії. Цією КПТ можна займатись самому без допомоги психотерапевта, якщо знати як її правильно проводити. Зокрема, ви можете кожного дня в певний момент часу виділяти годину часу для заняття цією КПТ. Треба розслабитись і в розслабленому стані самому загадувати ці нав'язливі думки та сумніви і уявляти собі, що вони є лише симптомами вашого ОКР і що вони зовсім вам нічим не можуть зашкодити. З часом після багатьох сеансів цієї КПТ ви зможете спокійно сприймати ці нав'язливі думки та сумніви і вони вам перестануть докучати.

Працездатність апаратури можна перевірити відповідним тестуванням цієї апаратури після ремонту. Декілька разів протестуєте відремонтовану апаратуру і спокійно зможете думати, що вона є повністю справною. Міцність пайки - це фактор, який у порівнянні з іншими факторами найменше впливає на працездатність апаратури.

Треба собі весь час нагадувати, що хата не може згоріти, бо в апаратурі є запобіжники, які згорять у випадку критичного збільшення сили струму в апаратурі.

Легко давати поради боротьби з настирливими думками, але дуже важко ці поради реалізовувати на практиці.

Наприклад, деякі люди мають настирливу думку заразитись якимись інфекціями і вони дезинфікують всі речі, декілька разів на день приймають душ, тривалий час миють руки, так як не можуть заспокоїти свою фобію заразитись інфекціями. Але така роз'яснювальна терапія, що навколо кожної людини є море бактерій та вірусів, що в організмі людини є приблизно 2 кг бактерій, разом з експозиційною терапією нерідко приводить до успішних результатів подолання цих настирливих думок. Експозиційна терапія полягає в тому, що людина, яка страждає фобією заразитись інфекціями, повинна на деякий час навмисно забруднити свої руки та скупатися у ванні з брудною водою.

 

Зрозумів.

Он як, це теж зрозуміло. Мені більш за все не подобається уявлення нав'язливо певних речей - я розумію, що воно лише хворобливе, але оскільки уява сильна, то я можу в дрібних подробицях уявити щось жахливе, ніби побачивши його десь. І через це не можу уявити та пофантазувати собі те, що б хотілось. А то ще уявиться щось не те, що хотів.

Колись собі уявив, як йду в приміщенні одному. Здавалось би - та що тут такого. Але ні, пройшов трохи і далі не можу, навпаки почало уявлятись, що ось потягнуло щось назад і натому то закінчив. Але якщо не згадати за нав'язливості, то воно нормально все у'являється.

Цікаво... Виходить з нав'язливим уявленням навпаки собі то уявляти треба все неприємне? На рахунок іншого зрозумів.

Поки що хіба грошей на похід до психолога хватить, на психотерапію не маю. Доведеться почекати з рік, тоді фінансів буде трохи більше.

 

Я мав наувазі, що треба уявляти собі не неприємне, а існування цих речей, які спричиняють вам неприємне, вашу фобію, та одночасно до них "привикати", щоб вони не спричиняли неприємне, фобію. Треба вважати, що ця фобія, неприємне - це лише симптом вашого ОКР.

Хтось почав займатись бойовими мистецтвами: боксом, карате, теквандо тощо. На почакту йому страшно під час спарингу, але з часом цей страх поступово проходить. Подібне відбувається з людиною, яка вперше сіла за руль. Однак з часом ця людина все впевніше водить машину і не відчуває жодного страху. Подібним чином треба боротись з настирливими думками і фобіями. Тобто треба бачити ці речі, які викликають настирливі думки та фобії, але треба привикнути до їх існування і спокійно реагувати на них, щоб вони не виликали жодних неприємностей і фобій.

Я згідний з тим, що практиці боротись з цими фобіями дуже не просто, тільки значно легше пояснювати як з ними боротись.

 

Дуже важливо при різних неврозах, включаючи ОКР, добитись міцного та тривалого сну. Треба лягати спати в один і той же час. Перед сном можна зїсти невелику порцію їжі, яка допоможе заснути.
Якщо є проблеми зі сном, вночі докучає часте пробудження та неможливість заснути, то треба приймати різні народні та лікарські засоби для сну.
Серед медикаментів добре викликає сон снодійний, седативний антидепресант Тразодон (Триттіко): ТРИТТІКО, інструкція, застосування препарату ТРИТТІКО Таблетки з контрольованим вивільненням по 75 мг № 30 та препарат Дифенгідрамін (Diphenhydramine) Дифенгідрамін (Diphenhydramine): інструкція, застосування - Державний формуляр лікарських засобів . Можна змішувати невеликі дози цих препаратів перед сном. Вживати алкоголь - суворо заборонено!

 

В дуже легких випадках ОКР можна лише обійтися психотерапією, зміною способу життя, заняттям спортом та якоюсь улюбленою справою, спілкуванням з друзями, цікавими людьми, і т.д., щоб себе відволікти від настирливостей та фобій ОКР. Але якщо ці симптоми ОКР серйозно докучають, то обов'язково треба приймати медикаменти, а все інше вище перечислене лише застосовувати як доповнення до основного медикаментозного лікування. В середніх та важких випадках ОКР медикаментозне лікування - це основне лікування ОКР.

 

Я хочу порадити Вам проект Mentality, а саме розділ індивідуальна психотерапія.
По-перше, є можливість отримати консультацію у режимі онлайн - ви спілкуєтесь з психотреапевтом в зручний для Вас час та абсолютно конфеденційно.
По-друге, це можливість краще зрозуміти себе за допомогою спеціаліста, який є професіоналом у своїй справі.
В мене є знайомі, які вже проходили такі сеанси. Результат є і він позитивний. Звісно, його (маю на увазі результат) не треба очікувати дуже швидко - це тривалий процес, у якому безпосередню участь берети і Ви, окрім психотерпавта, і тому важливо працювати над собою і робити зусилля, щоб досягти мети.
Бажаю Вам удачі!

 

@Slav, дякую за поради та інформацію. @silvit, вам за за інформацію теж вдячний.

 

@Ixinio, в любому випадку людям, яким докучає невроз, включаючи ОКР, потрібно вияснити, як на них впливають антидепресанти. Можна почати з атидепресанту флюоксетин (прозак) . Дуже бажано приймати цей антидепресант ( як і всі інші антидепресанти ), починаючи з малих доз, наприклад 5 мг - 7 днів, 10 мг - 7 днів, 15 мг - 7 днів, і далі 20 мг. При необхідності через деякий доза може бути збільшена до 40 мг, 60 мг та 80 мг. Але ці дози також треба збільшувати поступово в часі. У випадку неуспішного лікування флюоксетином ( прозаком ), треба перейти на лікування іншими антидепресантами, комбінаціями антидепресантів та інших психотропних лікарств. Але комбінувати їх треба обережно, щоб не викликати сиротоніновий синдром, хоча сиротоніновий синдром дуже рідко трапляється.

 

не дуже добра порада - ходити по аптеках і випрошувати різні психотропні ліки... краще знайти лікаря, який буде лікувати. З психіатрів чув тільки про Фільца - відомий лікар...

 

@Slav, зрозумів. Але я згідний із @micel і спочатку до лікаря піду, а там вже буду приймати те, що він скаже.

 

А Ви й досі не сходили?

 

Фільц вам запропонує психоаналіз, за допомогою якого ви позбудетеся море грошей та власного часу і зовсім не вилікуєтеся.

Можете піти до лікаря, але відразу його попросіть, щоб він вам виписав антидепресанти і розказав, як їх приймати.

До вас прохання: після відвідування лікаря поділитися враженнями на форумі.

 

Ixinio, ви можете відповідати конкретному форумлянину безпосередньо в приват. Надіюся вони це сприймуть з розумінням. Це повністю ваша справа, якими власними враженнями ділитися публічно.

 

Ще ні.

Зрозумів.

Дякую за пораду, там він уже сам скаже, що і як.

Не маю бажання такого робити. Я не планував тут розповідати, як все пройде - створив тему у пошуку лікарів.

@hrim, точно, не подумав. Однак перестаю слідкувати за темою, дякую всім за допомогу та підтримку. Думаю, все буде добре, зараз почуваюсь в цілому стабільно, але до лікаря таки треба буде сходити мені, так як ти проблем, що є я не ще не вирішив звісно.

 

сам не знаю, але чув про нього хороші відгуки, ну і все-таки професор