не обязательно. Заработанные деньги - не зло... Но, если бы мне давали лимон - я бы взяла, говорю честно..
[OFFTOP]иногда еще говорят, если тебе достались легко деньги их нужно точно так же потратить-легко...в дело или на приобретения чего-либо тратить не желательно.Но у вас то другой случай.Вы их не находите не воруете, а принимаете как помощь на лекарства, вы эти деньги могли бы себе не брать а отдать в поликлинике на приобретение бинтов, шприцов и т.д. правильно?[/OFFTOP]
Это теперь такие бухгалтерские суеверия? А, к примеру, перекинул со счёта на счёт ("леваком") - тогда обязательно или, всё же нет?
Як забути зло? Як простити людей, які вчинили тобі велике зло? Хочу забути, простити, а не можу. Може, хтось підкаже.
Прости і Ісус простить , іншого мотиву немає. Ось Франц Йосип сербам не пробачив , всі за його цiсарскій гріх постраждалі
простить - не значит забыть! так пел великий ПАПА РОАЧ))) в психологии есть такая методика - небходимо рассказывать об этом по-чаще и зло, обида, с каждым разом будут уходить! попробуйте. у меня недавно была очень похожая ситуация, правда, человек мне насоливший - мой отец( просто прошло 8 месяцев и мы не общаемся. и знаете, ненависти я не испытываю - просто равнодушие, как к чужому. и у вас через некоторое время пройдет. ведь если есть ненависть, обида, значит есть чувства, а их быть не должно!
Прости нам провини наші як ми прощаєм винуватцям нащим... Щоб нам було прощено ми маємо прощати. Ви хочете бути прощеною?
найбільш дієвий метод прощення своїх кривдників - це помста... Зуб за зуб, око за око... Хоча Ісусове вчення закликає нас любити своїх ВОРОГІВ, не відповідати злом на зло... Як це зробити? Наслідувати Христа в його любові до нас, котрий будучи досконалим і безгрішним віддав своє життя за людей грішних і недосконалих. В молитві "Отче Наш" і в притчі про прощення (Матвія 18:21-35) і протягом всего свого земного служіння Ісус навчав людей прощати. І тому вважаю за потрібне Вам перечитита Євангеліє, а якщо буде час то й Новий Заповіт.
У самого такі ж проблеми. Ніби і забув, і буває не згадую по кілька місяців, але як згадаю... До речі, та людина Ваш земляк, з одещини. Спочатку шукав шляхів помсти, але потім вирішив все віддати на Божу волю. Хоча... якби наші шляхи колись чисто випадково пересіклися - сумніваюся, що зміг би стриматися випустити його живим чи неушкодженим.
А мої якраз пересікаються мало не щодня.........І знаю,що ця людина нікуди з нашої сім"ї не дінеться...він є її членом,точніше рідним братом чоловіка........А робити вигляд,шо він мені симпатишний у всіх своїх"геніальнх" проявах не можу, і ігнорувати не можу,бо приходиться лице в лице.....робити гримасу чемної невістки не вмію,я пряма людина...Не знаю...Стараюсь втриматись,але як припече,то вже вискажу,все ,що думаю.....але воно так все обертається проти мене,мовляв я не вмію прощати, а я б простила,якби він не свинячив щоразу і старався рахуватись з сім"єю брата,себто зі мною і малим.....
На все потрібен час...якщо людина зробила Вам дуже боляче, то не варто розраховувати на те, що Ваша душа одразу наповниться прощенням до тої людини... але треба вміти пробачати, пробачати навіть тоді - коли здається що таке не пробачають...зло і ненависть породжує такі ж почуття...і тоді душа - стає пуста...бо її з'їдає злість, образа, ненависть...