Про золоту рибку знає Дитина усяка. А тепер ще послухайте Казочку про рака, Бо дід піймав після того Рака золотого. Баба зразу ж заявила: - Хочу буть при владі! Хочу бути депутатом У Верховній Раді. Згодом баба скористалась Вигідним моментом, Перемогла на виборах, Стала Президентом. Вийшла баба на трибуну Гарну, двометрову І інаугураційну Двинула промову: - Ми, панове депутати, Вшелепались в яму. Так послухайте, будь ласка, Ще й мою програму. Ми балакаєм багато, Але мало знаєм, Скільки корів, свиней, курей На Вкраїні маєм, Скільки маємо теличок, Скільки поросяток... У статистиці не встигли Навести порядок. Та й звідкіль йому узятись, Отому порядку, Як не знаєш, де купити Молочка дитятку? Його й крапельки не вижмеш З найкращих законів. А чим же нам годувати 35 мільйонів? Треба, мабуть, язиками Менше теліпати, А подумати про землю, Про плуги й лопати Та подбати, щоб з теличок Виросли корови, Та щоб було їм удосталь Сіна і полови, Щоб плодилась живність всяка - Свині, вівці, кури. Доки ж можна за яєчко Дерти по три шкури? Земля наша нас одвіку Щедро годувала. Чому ж вона нині стала Отака відстала? А тому, що занедбали Трудову людину, Не даєм розправить плечі, Розігнути спину, І не думайте, що баба Дурощі патяка. Я кажу вам від імені Золотого рака. Як не візьмемось за розум, То нас так притисне, Що почнемо краще жити Тоді, як рак свисне.
цікаво... от хтось вирощує на Львівщині, на власному городі... ну, скажімо, картоплю... вивозить на місцевий ринок, і продає... ну, скажімо, по 5 гривень за кг і тут я такий - а привезіть-но мені за 800 км... пару сіток якою буде ціна картоплі в такому випадку ?