Хімія чи ГМО??? Чому Ви віддали б перевагу: генно модифікованим овочам / фруктам / м'ясу, але гарантовано без застосування пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів, міндобрив, ітп чи вирощеним із застосуванням тої всьої фігні (бо інакше нічо не виросте), але гарантовано не ГМО? обгрунтовуйте...
Чесно? - особисто мене ГМО не лякає жодних доказів шкідливості модифікованих продуктів не існує (крім припущень, що у десятого покоління наших нащадків можуть роги та копита вирости) ти більше, що на сьогодщні рух за продукти без ГМО доходить до абсурду (ну скажіть мені будь ласка ЯКИМ ЧИНОМ у мінеральну воду можна ГМО запхати?????!!!! чи чому туалетний папір мусить мати мітку "без ГМО"?) я, як еколог по освіті, не бачу жодних підстав вводити населення у паніку... тим більше нітрати, нітрити та пестициди - точно ніякої користі вам не принесуть (ну скажіть що це за ябко таке, якщо його навіть чев'як жерти не хоче!?!)
Як генетик зауважу - більшість сортів пшениці є поліплоїдними між видовими гібридами і оскільки містять геноми кількох організмів потрапляють у категорію ГМО.
хочете приклад? ви коли небудь їли груше-яблука? це на грушку прививають яблуко і те, що виростає має досить непоганий смак ці технології ще Мічурін придумав... і нічого)))
ажливу роль у створенні нових сортів рослин відіграє поліплоїдія. Поліплоїдні форми трапляються у багатьох рослин. Не виключено, що еволюція деяких груп квіткових рослин ішла шляхом поліплоїдизації. Більшість культурних рослин — поліплоїдні, вони економічно доцільніші за диплоїдні. У поліплоїдних рослин клітини зазвичай мають більші розміри і вся рослина більша за диплоїдну. Поліплоїди часто стійкіші до несприятливих факторів середовища. На півночі і в горах багато видів рослин — поліплоїдні. В експериментах і в селекційній практиці, щоб отримати поліплоїдні рослини, на них діють різними факторами зовнішнього середовища: радіоактивним випромінюванням, хімічними речовинами, критичною температурою. Наприклад, для отримання поліплоїдів досить зручним виявився колхіцин, оскільки він під час мітозу руйнує веретено поділу, але не перешкоджає подвоєнню хромосом. Селекціонери для отримання поліплоїдних форм часто використовують мутагени. У нашій країні останнім часом великого поширення набули високоурожайні поліплоїдні сорти гречки, цукрових буряків, проса, кукурудзи, льону, редиски та деяких інших рослин. Віддалена гібридизація відіграє істотну роль у селекції. Зазвичай схрещують сорти, які належать до одного виду, але іноді проводять схрещування міжвидове і міжродове Виведено перспективні гібриди пшениці і пирію, жита і пшениці, пшениці і ячменю (тритикале) та ін. Основна складність створення стабільних гібридних форм спричинена безплідністю більшості отриманих гібридів. Причина безплідності полягає в тому, що батьківські негомологічні хромосоми під час мейозу не здатні кон'югувати, а отже, у гібридів не можуть утворюватися гамети. Вихід із цього становища знайшов генетик Г. Д. Карпеченко. Він отримав гібрид редиски і капусти. Кожний із вихідних батьківських видів мав по 18 хромосом у диплоїдному наборі. Спершу хромосомний набір гібрида складався також із 18 хромосом, куди входив гаплоїдний набір хромосом капусти (9 хромосом) і гаплоїдний набір хромосом редиски (9 хромосом). Оскільки хромосоми вихідних батьківських видів були не гомологічні, то кон'югація між ними не відбувалася, мейоз не здійснювався, статеві клітини не утворювалися. Гібрид був безплідним. Г. Д. Карпеченко домігся подвоєння числа хромосом (тобто отримав тетраплоїд). Тепер у клітинах гібрида був диплоїдний набір хромосом капусти і диплоїдний набір хромосом редиски. Мейоз став можливим. Гібрид виявився здатним до розмноження. Метод отримання поліплоїдних міжвидових гібридів значно поширився у світовій селекційній практиці.
Сергій аспірант, Ваш допис дуже розгорнутий, але відповіді на своє запитання я не побачив. Я просив розповісти не про партенокарпічні гібриди, а про те, яке відношення має генна модифікація до гібридів.
Іншими словами і простіше: редиска з генами капусти, за означенням потрапляє до категорії ГМО. Хоча це і не овоч з генами щура або миші - чого найбільше бояться противники ГМО
Небезпека ГМО не в тому, що у нас виростуть "роги і копита". А в тому, щоб колись помідори випадково не викопалися і не пішли полювати на людей. Або щоб з лабораторії якогось ідіота і злочинця не вирвався на волю генно-модифікований "мікробчик", який живиться будь-якою органікою в широкому спектрі температур навколишнього середовища. Бо і помідори зжере, і людство.
А де тойво ..рух робиться? Мені досить спілкування з технологами харчових технологій. Вони своїй сім"ї не тєгнуть ні продукт з консервантами, ні продукт з ГМО, ні продукт з барвником. Доки є вибір певно є зміст робити його на користь чистого (принаймні відносно) продукту. А гмошного наїстися завжди встигнеться при бажанні. І знаєте, я відчуваю хімічний продукт (так його називаю, бо певна, що в нас гмо і хімія в купі ходить). Не можу споживати кисломолочних продуктів, ковбас, морозива, деякого м"яса, деяких напоїв і т.д. Відкушую і виникає бажання викинути. І не тому, що уявляю склад, а просто воно для мене - не джерело енергії, а ототе наповнення об"єму. Бррр. А щодо маркетингових технологій... Хм... Я щось і без маркетингових штучок уявляю що за продукт в Макдональдсі і що то за Кола) ГМО для того вигадувати не треба. На то є очевидний дивний смак. Яскравий і не схожий ні на що. От, як корм для котів схоже діє
Дійсно, зараз повинна виробитися у кожної людини культура споживання їжі. Що таке варена ковбаса і сосики - вбийте не памятаю, хоча б вони були по 60 грн./кільо. Фруктової води, безшкідливої просто не існує - далой. Ну як дуже хочеться, тоді купляю мінералку і сироп. На сироп теж тре дивитися, з чого він. Далі.... всі закрутки - викинути з раціону(крім компотів), особливо на оцті. т.з. копченості, які ніколи не коптилися, лиш були вимочені у спецрідині. ---------- Додано в 00:37 ---------- Попередній допис був написаний в 00:29 ---------- крім "молокія".