Про спасіння

Згоден.

Але от, щоб піти в якусь іншу церкву, потрібно поступитися вченням іншої церкви. Це також проблема.

 

Поступаються вчення, коли не мають твердих переконань у своїй вірі. Переходити в іншу віру все одно, що їсти ту саму кашу з іншого краю тарілки, звичайно якщо не інша каша.

 

ага... і чи тарілка та сама...

 

Хрещення є Таїнством хоча би тому, що ті, хто "перехрещують", роблять це всупереч Символу віри (там є слова - визнаю ЄДИНЕ хрещення!), тобто тим самим ставлять себе поза справжнім християнсьтвом.

 

зловив в інтернеті

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=W8FgFZ7g5ag#at=318

 

Тут потрібно бути уважним... бо іноді, приглядаючись до порядку слів, можна проминути зміст цілого речення.
І немає сумніву в тому, що хрещення відбувається з вірою...

Має значення... Тільки ми повертаємось до початку, до самої суті хрещення як таїнства.

В нашій церкві є багато таких людей. Можливо, потрібно просити Бога, щоб Він дав вам це побачити, так само як сприйняти i прийняти ближче саме вчення Церкви.

 

Та ні ніби не слабо шукав... Я взагалі на початках наскільки був наповнений і захоплений Богом, що думав, що то всі люди таке переживають, котрі ходять до церкви. Я почав ділитися своїми враженнями і переживаннями. Спочатку з татом поділився. Але по його реакції я зрозумів, що він зовсім не в захопленні від того, що я йому говорив. Я не розумів чому, адже ж він для мене був прикладом християнина, а тут я говорю йому про Ісуса, а він каже- ти що сектант? Пізніше спілкувався навіть зі священниками, монахами, але завжди була така реакція як у мого тата. Я навіть, думав, що то може зі мною, щось не так... Пізніше, я уже почав бути обережнішим, кому говорити про свої переживання, бо на початках така реакція людей мене дуже травмувала... Слава Богу, що Він дав мені дружину, котра через кілька місяців після весілля також увірувала в Ісуса, народилася згори і ми могли ділитися своїми переживаннями і відкриттями один з одним...

Не згоден з вами.
Не було ніякого "перехрещування". Я вірю в ЄДИНЕ хрещення згідно Символу віри, як ви пишете. Я уже писав вище, що хрестився вперше і востаннє...

 

вам тре було не хреститися, а поновити обітниці.

 

А би поновив, але якщо обітниць я особисто ніколи нікому не давав, то що було поновлювати...?

 

То ваша приватна думка, не хочу сперечатися.

Але поновленням обітниць ви б підтвердили своє хрещення ще тоді.

Тобто, іншими словами, ви б цим сказали: я підтверджую те, що було зроблено без моєї згоди, було зроблено правильно і я з тим згоден.

---------- Додано в 18:04 ---------- Попередній допис був написаний в 17:52 ----------

Якщо говорити про глибину біблійних знань про кількість літератури, про інфраструктуру Католицької церкви, про бібліотеки, про кількість богословів, про мучеників християнської віри, про святих і взагалі про всю духовну, матеріальну спадщину церкви, то інші церкви навіть близько не стоять поряд. Що заважає ходити дорослому на катихизацію? А хто заважає піти в школу, яку організували езуїти і побути там пару тижнів...чи в монастир на деякий час податись?

Було би бажання!

 

не буду з цим сперечатися......з позицій левка тут зовсім по іншому якшо ви його вище читали......
по суті я тут бачу шо словами і цитатами можна крутити як завгодно.....в тому і суть свого розуміння Біблії.....а як воно насправді?.....можу тільки висловити свою думку без ствердження моєї істинності..).....комусь підійде..комусь нє.....хтось пойме...хтось нє.....

 

Причини є різні. Тут вам і лінь, фактична і мнима зайнятість, та все що завгодно. Звичайно, я цього не одобрюю, що люди мало вчаться. Але я завжди говорив і говорю, знання і віра не завжди є повязані між собою. І наявність знань не гарантує віри. В минулому столітті, коли панував комунізм, годі було десь Біблію дістати, але люди вірили. А скільки добрих християн вмерло, що й читати не вміли, а віра була.
З іншої сторони, знання підкріплюють віру, але лише тоді, коли та віра вже є.

 

Чи Ви просили їх пояснити таку реакцію... що саме їх насторожувало у Ваших зізнаннях?

 

Так приємно, читати і дописувати, коли немає війни, ніяких нападів один на одного...

Звичайно, що просив... Люди самі не могли пояснити чому вони так поводяться. Секта і все! Можливо тому, що люди виросли і виховувалися в такому середовищі, де все що не католицьке і не православне- це секта...? Хоча, я думаю, що це щось глибше, напевне якісь духовні речі...

 

Левко, зараз у церкві наголошується на тому, що кожна людина повинна велику увагу приділяти індивідупльним стосункам з Богом.
Індивідуальні на то є інливідуальні, ними не діляться. Ви це маєте наувазі?

 

Я розумію вас.
Але це все одно щось набагато глибше. Я, наприклад, до свого увірування досить добре знав Біблію. Був такий час навіть, що я кожен день читав її, по одному розділу. Але це не давало ніякого плоду для мого життя. Це була чергова книжка, про історію, про мораль і т.п. Але коли я покаявся і віддав Ісусу своє життя (до речі, це відбулося не протягом якогось довгого часу, а протягом однієї ночі, навіть півночі) то Писання ніби ожило для мене. Важко це пояснити, але іншого слова не можу підібрати. Я побачив в Писанні Живого Ісуса, Котрий живим є зараз і для мене особисто... Слово Боже почало проростати і приносити плоди в мені, міняти мене зсередини. Цього і близько не було до мого покаяння і увірування.

 

Левко, а що, якщо це неправда?

Я знаю, що подібні піднесення переживало чимало святих, а потім визнавали, що це було не світло, а обман.

 

Таке може бути.

2 Кор.11:
14. І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!
15. Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди.