Про спасіння

Тобто, ви вірите в те що спасіння ми приймаємо виключно вірою в Ісуса Христа, як дар і що добрі діла уже є наслідком нашої віри?

 

Iван.3:36
Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той
життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.
Iван.5:24
Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того,
Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але
перейшов він від смерти в життя.

Сьогодні, коли читав Біблію в серце запали ці два вірші. В них говориться, що хто вірує в Сина, і в Отця, Котрий послав Сина, той має вічне життя. Написано, що уже має вічне життя. І ще сподобалося, що така людина на суд не приходить, але перейшла від смерті в життя.

 

Левко, а ще дві-три сторінки назад ви з Педром в унісон, ставлячи один одному плюсики писали:

тре прийняти дар спасіння і цього достатньо! вигуки були, типу 100%!!! Більше ніц не потрібно, а тут бац і маємо ще дві цитати, які говорять про інше і в яких йдеться про інші умови вічного життя. І ви вже не говорите, що прийняти дар спасіння і цього досить, не говорите, що сперечалися зі мною на цю тему, а тут раз і запало в серце... Ну добре, що хоч запало...

 

наскільки я памятаю то в левковому спасінні якраз йдеться про прийняття вірою Ісуса.....

і що тут значить вірує?

бо багатий теж може вірити в Христа. але йому ще для того, щоб спастися потрібно через голку пролізти......

по-моєму тут ще ризик в тому, щоб зрозуміти, що тут йдеться під вірою в Ісуса, бо багатий теж може вірити, але до спасіння йому далеко.....

з одної сторони я розумію левка, але з іншої в загальному підтримую миха в тому, що не так то просто отримати то спасіння.....

я, на рахунок, цього прихильник таких слів у перетрактуванні із східного мотиву......

це постійний процес чогось що веде кудась.....але не можна сказати куда....можна тільки припустити....але точно вважати не можна.....

 

Які "інші умови", Миху?
Умови ті самісінькі- Ісус і є тим даром, котрий ми приймаємо вірою.
От п.овод правильно написав:

Цікаве питання.
Спробую на такому прикладі пояснити.
Не знаю чи ви мали досвід брати кредит, але я у свій час позичив був немалу суму грошей на житло. Правда, це був безвідсотковий кредит, але я мусів з зарплати віддавати щомісяця певну суму. Це сильно тиснуло на мене перш за все психологічно(після того я жодного кредиту не брав). Десь протягом 2 років я віддавав цей борг. І як зараз пам"ятаю, коли я віддав останню частину суми, то ніби якась невидима гора з плечей впала. Я відчув, що я уже вільний від усякого боргу! Мені показали документ, котрий підтверджував, що я вільний від боргу. Я, побачивши цей папір, увірував в те, що я направду є вільним.

Так само і з Богом. Хоча я би сказав, що тут все набагато серйозніше, бо йдеться про вічне життя і вічну смерть.
У нас є такий борг перед Богом. Борг, котрий не реально самій людині заплатити. Написано, що заплата за гріх- смерть. І не знайшлося у вселенній нікого, хто би міг заплатити, за гріх хоча б однієї людської душі. Цей борг міг заплатити тільки Сам Бог.Тому Він вирішив віддати в жертву за гріх найдорожче, що мав- Свого Сина. Ісус прийняв замість нас смерть і цим самим заплатив усю ціну за наш гріх. Цим самим сказав, що ми є вільні. Весь наш борг сплачено Самим Богом. Нам показано папір(Біблія), де написано, що ми є вільні, що ціну за наш гріх уже заплачено. І тут уже починається наша частина справи- повірити, або не повірити в це.

Якщо взяти приклад з грошима, котрий я вище навів, то було би смішно і нерозумно, якби я після того, коли мені показали папірець, де написано, що борг сплачений і далі би щомісяця виплачував гроші. Але в плані духовному люди на жаль так і роблять, вони далі намагаються своїми силами, своїми ділами заслужити в Бога спасіння, намагаються сплатити той борг, котрий неможливо сплатити і більше того за котрий уже давно заплачено...

 

Зрозумів...


масло - це та ж олія.... а олія - це моторне масло.

Якщо нема конкретного вчення, то тоді воно якби все одне і теж: і горох і капуста.

---------- Додано в 23:40 ---------- Попередній допис був написаний в 23:38 ----------

 

Цитата Levko
Тобто, ви вірите в те що спасіння ми приймаємо виключно вірою в Ісуса Христа, як дар
----------------------------------

Я вірю в те, що сама від себе людина заслужити спасіння не може... але я тому й написала в своєму дописі про апостолів,
що думаю, також потрібно вчитись слухати Бога і слухатись... перемінюючись, стараючись наслідувати Ісуса, щоб жити так як Він.

12 Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті,
не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,
13 бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.
(до Филип'ян: 2:12-13)

23 Аж ото сказав хтось до нього: “Господи, чи мало буде тих, що спасуться?” Він відповів їм:
24 “Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть.(від Луки: 13:23-24)
Отже виходить, що навіть серед тих, хто знатиме і бачитиме ворота через які потрібно пройти, не всі перейти зможуть...

 

Зрозумів те що нічого не зрозумів...

З одної сторони ви кажете, що "людина заслужити спасіння не може".
Отже, якщо не може заслужити, то значить може прийняти як дар.
Є два варіанти- або прийняти, або заслужити. Третього немає...

 

впринципі я вас розумію....по-своєму правда....але розумію...


і якщо слідувати матлогіці, то оскільки мих і талавода вас не розуміють => значить в них інше розуміння віри...інакше вони б зрозуміли суть вашого розуміння спасіння...
висновок або ви не можете цього їм пояснити або вони не можуть це пояснення зрозуміти....

я тоже частково тільки зрозумів...

для мене віра сама по собі має ступені розвитку....і може збільшуватися або зменшуватися....про це і Ісус говорив(гірчичне зерно...)
а значить в того, хто може відчувати Ісуса в собі так як себе - одна віра....
хто тільки починає відчувати його в собі - інша віра....
а хто тільки припускає, що він в ньому є - ще інша віра....

і на кожному етапі розвитку зовсім по-іншому сприймають чужі слова.....в один момент можна їх не зрозуміти....на іншому вже все понятно.....

і при спілкуванні таких людей між собою виникає парадокс....

саме тому, як я вже писав, неможливо однаково розуміти Біблію, Бога.....

---------- Додано в 11:48 ---------- Попередній допис був написаний в 11:44 ----------

для декого прийняти - значить заслужити.....

коли людина забігалася по-своїх ділах і вже не може відірватися від свого....то нічого нового вона прийняти не може....це поза її розумінням....а зупинитися...роздивитися...вловити нове...і прийняти дуже складно....для цього потрібне надзусилля і надбажання....для цього потрібно стільки труду над собою провести....що це і виходить заслужити...
п.с. добре вам, що вам вдалося це так просто зробити.....в інших це по-іншому....

 

чиста правда.

А у вас як просто: тра-ля-ля: я вже спасенний.

Левко, ви виїхали на слизьку дорогу, яка може призвести до глибокого розчарування.

 

Якщо прийняти- то уже не заслужити і навпаки.

Погоджуюся, що "прийняти" інколи може бути дуже довгим і поступовим процесом. Але не згідний з тим, що цей процес можна назвати "заслуженням".
В мене, до речі, також не все так просто прийшло. Але я не прикладав якихось надзусиль, чи надбажань, як ви пишете. Навпаки було радше противлення, аніж докладання зусиль. Бог кликав, а я впирався, але потім все таки здався Його Волі. Так що вся слава тільки Йому, тому хто кличе!

---------- Додано в 19:02 ---------- Попередній допис був написаний в 18:54 ----------

Миху, ви хоч читали цю цитату в контексті?
Будуєте на вирваних цитатах якісь свої теорії, котрі суперечать Писанню...
Раджу вам прочитати трохи нижче і тоді побачите до кого звертався Ісус, на чиїх "вулицях Він навчав" і хто "їв і пив перед Ісусом"...

 

Слава Богу, що я не такий, як оті, нє, Левко?

Ми всі грішні, ви ж визнали.

---------- Додано в 20:59 ---------- Попередній допис був написаний в 20:54 ----------

Як.2:17 Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі. 18 Та хтонебудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру.» 19 Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. 20 Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду? 21 Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина? 22 Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами. 23 Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим. 24 Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою. 25 Так само й Рахав, блудниця, чи ж не ділами оправдалася, прийнявши посланців і випустивши їх іншим шляхом? 26 Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва.

 

подарок приймають швидко.....а якщо довго приймати подарок, то для мене більше підходить заслужити....

ну так суть в тому, що то побачити.....і для того потрібна кропітка робота над собою.....

 

Довго приймати подарок можна лише тоді, коли сумніваєшся, чи приймати його взагалі, чи ні.

 

Та чому прийняти=заслужити?
От приніс вам Хтось подарунок. Ви відмовилися. Той Хтось бере той подарунок, ховає, але через деякий час знову приходить до вас і пропонує прийняти Його подарунок. Ви знову відмовилися. І так повторюється багато разів. Той Хтось є дуже наполегливим у своїх діях, бо дуже любить вас і розуміє яким життєво необхідним є для вас його подарунок. Але він ніколи насильно, проти вашої волі не дасть вам його, Він чекає поки ви його приймете...
Тепер скажіть мені, будь-ласка, де тут заслуга з вашого боку? Як ви заслужуєте цей подарунок?

Тому не завжди швидко люди приймають подарунки. Дуже часто з усієї сили впираються.

От ви, наприклад, як довго приймаєте той Божий подарунок... Але вірю, що Бог щось робить у вашому житті...

А багато людей, взагалі, навіть не хочуть задуматися над тим щоб прийняти.

 

Ну а чого дивуватись.якщо церква сама понівечила ристиянську есхатологіюю до невпізнання.
Тому протетстанти вважають що спасіння, це акт а не процес.
А Левкові не завадило б почитатиісторію баптизму. і зверунти увагу на кальвінізм.

 

добре, що не християнську.

 

Та власне що християнську, за зщо особлива подяка Августину.

 

давайте так.....чи є людина яка відмовиться від дуже приємного подарунку?
напевне таких людей дуже мало...одиниці....я до таких себе не відношу.....
то чому я тоді умовно не приймаю того подарку? та напевне тому, що не бачу....і не відмовляюся свідомо.....просто не розумію мимо чого я пройшов і не помітив.....а чому не помітив? бо не готовий....не зрозумів...не маю бажання....нема сил....зайнятий іншим....але аж ніяк свідомо не відкидаю....

а от той хто здіснить спробу прийнято то не знати що.....то той відповідно отримає той подарунок....але аж ніяк не задурно....він здійснив те, за допомогою чого він зміг той подарунок отримати...а це деколи великі зусилля або ж велике бездіяння(шо те ж не просто)...

я просто не розумію вашим розумінням....воно у мене своє...і приблизно догадуюся шо ви маєте на увазі....але не факт шо то саме...

ну значить вони його просто не бачать....

 

Зрозумів...
Хай Бог вам відкриє мимо чого ви проходите і не помічаєте!

З Новим роком вас!