Про спасіння

Покаяння це перший крок, але не слід забувати, що покаяння дає Бог.

 

Не забувати про "гору". Все решта вона має.

 

Так, дійсно, покаяння є першим кроком до народження згори.
Я багато разів до свого народження згори каявся перед Богом, на сповіді, чи молитві..., але хіба це означало, що я кожен раз при цьому народжувався згори? Звичайно, що ні, бо народжуються один раз, а не багато разів.
Але одного разу я пережив це народження(про те що це відбулося насправді народження згори я уже дізнався пізніше з Біблії).
Так, це відбулося через моє покаяння перед Богом, але це було:
1)повне усвідомлення того,що я раніше жив без Бога, як сам хотів, і -
2)рішення жити для Нього, віддати своє життя в Його руки.
Це і є справжнє народження згори.

Я був присутнім, при народженні двох своїх дітей і бачучи їхні емоції при появі на світ, можу сказати, що це для малюків є досить тяжким і неприємним моментом, слава Богу, що Він стирає з нашої пам"яті ці муки народження. Порівнюючи це фізичне народження, з духовним, можу сказати, що це повна протилежність, бо кращого, радіснішого і світлішого відчуття, я ще не зустрічав після цього ось уже більше 10років!!! Після цього Бог став дійсно реальним і живим у моєму житті.

 

Різниця між законом і благодаттю та їх дія у житті християн.

У данний сучасний час, що має місце: дія благодаті у житті людини чи виконання закону, чи те і інше?
який результат ?



я інтуітивно здогадуюсь.......)))))))

 

Благодать від виконання Закону.

 

........................

 

Мих, бачу на Вас вже зійшла благодать...

 

А для жінки?

 

І які ж емоції ви побачили, що робите такий дивний висновок?

 

Як для якої. Знаю кілька жінок, яким за щастя родити, навіть кайф від цього ловлять, як не дивно...

 

Благодать через віру в Ісуса Хритса. )))))

Ефес. 2:8-9
8. Ибо благодатью вы спасены через веру, и сие не от вас, Божий дар:
9. не от дел, чтобы никто не хвалился.


Филип. 4:23
Благодать Господа нашего Иисуса Христа со всеми вами. Аминь.

 

а ви як гадаєте?

 

Консультанте, як на мене, ви не зрозуміли запитання і тому дали неочікувану відповідь.

 

Не про пологи говоримо тут, я порівнював фізичне народження з духовним...

 

Не знаю, але я не бачу ніякої запрограмованості й відсутності логіки у тому, що сказав пан Левко.

От саме через це у Вас немає впевненості.

Думаю, пан Левко писав про "неможу бо не хочу" тобто з власної волі не можу, а не про відсутність можливості.

Але не в одержанні спасіння. Його одержуємо за благодаттю, а ділами підтверджуємо, що ми його прийняли, що належимо БОГОВІ.

Надія, себто, не впевненість, а надія? Нащо протиставляти надію до впевненості? Так виходить, що надія є сумнівом: "а може щось піде не так, а може ІСУС не настільки добрий, що простить і спасе"? По-моєму, краще вкладати в надію сенс впевненості в БОЗІ, чим сумнів.

Що вирішено? Людина вибирає чи відкидає БОЖИЙ дарунок. Лиш-но в цьому є "як не старайся", а не в ділах; одержання - то вибір, а діла - підтвердження. Якщо не підтверджуєш свого вибору, значить, як мінімум, є сумнів, як максимум - самообман чи лицемірство.
Людині запропонували виїхати з небезпечного міста (нехай евакуація) єдиним експресом і вручають квитки. У людини вибір - або прийняти, або ні. Від цього вибору залежить все. Припустимо, людина взяла квиток. То що буде, коли вона не підтвердить свій вибір ділом і не сяде в поїзд?
Вибір і діло.
Діла - підтвердження віри, підтвердження вибору.
Бо "ніхто не спасеться ділами закону".

Ну то Ви хочете, щоб Він вам дарував машину чи ні?
Бо Ви кажете: "я не признаю, що ІСУС дарує машини, але чи в мене є шанс її одержати?"
Я так зрозумів, що Ви вірите в одержання машини за виконання закону. Невже ви ніразу не порушили його? А якщо порушили, то який кінець? -"я ще подумаю, чи подарую". Я би був дуже радий, якби БОГ дарував "машини" і за цими вашими переконанями. Але поки що не бачу як це можливе (хоч надія все-таки є).

Дивно, як Ви не вірите тому, що сказав про СЕБЕ ІСУС і одночасно вважаєте ЙОГО пророком?

 

А може навпаки.

Взагалі я схильна свою невпевненість списувати на свій характер (комплекси).

 

Мих, мені теж цікава Ваша думка відносно даного питання, якщо Ви його зрозуміли...

 

Коли Вам подарували подарунок, скажімо на уродини, то у Вас є сумнів, чи Ви його маєте, чи не маєте???
Перед Вами тільки буде стояти вибір - або прийняти його, або не прийняти...
Так само і зі спасінням- людина або приймає, або не приймає це спасіння, але ні в якому разі не заслуговує його...

 

...то це тому так багато активно-проповідуючих адептів намагаються "навернути" (у своє релігійне угрупування. чи до християнства загалом) чим побільше людей?..
Якщо так, то чим це відрізняється від "заробляння спасіння добрими вчинками"?..

 

Я думаю що пан Левко помиляється на рахунок вберігання спасіння через проповідування.. Інакше це справді було заробляння спасіння.
Подивимося Новий заповіт.
Чому апостоли проповідували?
1. Це було виконання доручення Христа.
2. Вони з любові хотіли донести Євангеліє до гинуючих грішників.
Ми повинні проповідувати, свідчити своїм життям про Христа, але це не засіб щоб отримати чи втримати спасіння.
Коли ми звертаємося до Бога щоб Він змінив нас-наш характер, щоб пройшло освячення ми маємо вірити, що це буде.І апостол Павло в посланні до Филипійців пише
Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса. (Ф1/6)
Я думаю щоб вберегти спасіння ми маємо постійно перебувати з Богом("ходити з Богом") виконуючі те, що Він повелів.