Про спасіння

І ще питають, чому до свідків таке ставлення...
Нашо Ви говорите?

Символ Віри (Кредо):
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденого, несотвореного, Єдиносущного з Отцем, через Якого все сталося.
Що заради нас людей і для нашого спасіння зійшов з небес і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком.
І розп'ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав і був похований.
І воскрес на третій день, як було написано.
І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця.
І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця сходить, що Йому з Отцем і Сином належить рівна слава і поклоніння, що говорив через пророків.
В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
Визнаю одне Хрещення на відпущення гріхів.
Чекаю воскресіння мертвих.
І життя майбутнього віку .
Амінь.

Що хочете чути, те й чуєте; від кого хочете почути, таких і находите; але не говоріть на підставі цього за Церкву!

 

Вам треба особисто читати Біблію з молитвою. Бо ви не добре розумієте Євангеліє. На жаль ви покладаєтеся на вчення інших. Попробуйте самостійно дослідити питання про спасіння. Мене це питання хвилювало-я вивчала його, правда мені знадобилося багато часу.
Раджу і вам досліджувати самостійно, а не захищати теорії. Бо це питання є набагато важливіше ніж питання що таке душа, де буде рай, чи існує пекло і т.д. Бо від правильного розуміння залежить вічне життя. Чи ви повністю покладаєтеся на заслуги Христа чи будете працювати на отримання спасіння.

---------- Додано в 01:01 ---------- Попередній допис був написаний в 00:53 ----------

Життя християнина не буває простим. Христос сказав-гнали Мене, будуть гнати і вас. Тобто християни завжди будуть ненавидимі світом. Чому-Бо вони свідчать що діла світу злі.
І і ці моменти люди будуть вибирати-Чи вони люблять Христа і будуть терпіти ненависть, гоніння, голод, спрагу і залишаться з Христом, чи відійдуть від Христа і не будуть страждати. В часи апостолів і перших віків були великі гоніння на церкву.
Більшість християн вибирали мученицькі смерті, але не відрікалися від Христа, бо не мислили собі зрадити Його, Його любов. Вони не представляли життя без Нього.
Ті що зрікалися Христа, боячись за своє життя-відходили у світ, поступово ставали жити як світ, гасили голос Духа Святого. Вони втратили спасіння. І вічне життя.

---------- Додано в 01:14 ---------- Попередній допис був написаний в 01:01 ----------

Рождение свыше бувает раз. Но христианская жизнь продолжается каждый день. Каждый день мы должны проводить с Христом.
Спасен один раз-спасен навсегда-ето неполная теория спасения.
Мы примиряемся с Богом смертью Иисуса Христа на кресте.
Но ТЕМ БОЛЕЕ спасаемся жизнью Иисуса. То есть жизнью Иисуса в нас.

 

Я говорю именно о том, чтобы бороться за свое спасение. Претерпевший до конца спасется.

Мы говорим не о "принятии" Его воли. А о роблении Его воли!


Левко, я вам задал вопрос, на который вы не ответили: Итак, спасение можно потерять??? Ну так ни о том ли я говорю, что мы не можем еще сказать сегодня: спасемся мы или нет? Не по окончании ли жизни это будет видно?

---------- Додано в 15:19 ---------- Попередній допис був написаний в 15:14 ----------

Пластик, Свидетели Иеговы не говорят, что можно заслужить спасение. Это естественно дар. Но! Вера без дел мертва. Очень удобно сидеть на диванчике в своей теплой квартирке, и пить корячий чай с зифиринкой и говорить себе: "ой, я так верю в Иисуса. Я уже спасён..." - и ничего не делать. Вы когда читаете Н.З. неужели не видите, какими страданиями и усилиями христиане прокладывали себе путь в Царство Бога? Как этого можно не видеть???

---------- Додано в 15:23 ---------- Попередній допис був написаний в 15:19 ----------

Читаю лично с молитвою. Кстати, очень сомневаюсь что так поступаете Вы. Почему? Потому что вы не видите элементарного в Библии.

---------- Додано в 15:25 ---------- Попередній допис був написаний в 15:23 ----------

Вы мне придумали во что я верю: что я якобы хочу заслужить спасение. Я совсем недавно привел статью Свидетелей Иеговы, где четко было написано:

---------- Додано в 15:28 ---------- Попередній допис був написаний в 15:25 ----------

Меня поражает, что вы совсем не говорите о своих отношениях с Богом. Учение о троице убило в вас необходимость обращаться к Богу Отцу и верить в него. Вам мой совет: помолитесь вашему Богу Иегове, расскажите ему о том, что хотите развить с ним близкие отношения; помолитесь об истине, раскайтесь в своих прежних грехах и поступках и служите ему, творя его волю!

 

Пані Пластик, їм не можна молитися (щоб на надокучати Богу), але більше того, вони не вірять ні в Євангеліє, ні в Христа, ні в Духа Святого.
А коли заперечуєте Автора Писання, то як можна розуміти Його Слово?
І тут питання виникає - який саме дух диктує їм їхні єресі?
Ось прочитайте цей уривок з Писання і вам буде ясно, Кого вони заперечують...

Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.
А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
тож про гріх, що не вірують у Мене;
а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
а про суд, що засуджений князь цього світу.
Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.
(Ів 16:7-15)

Звичайно, вони не вірять ні в євангельського Христа ні в Святого Духа.
Тож вони ніколи не зрозуміють правди Писання і волі Божої.

 

Я не говорила что вера должна быть пасивной. Я не говорю что христиане должны ничего не делать. Они обязаны рассказывать о Христе-свидетельствовать своей жизнью. Но это не способ получить спасение. Это действие, которое производит Бог в вас. Вы не можете молчать о том, что Иисус сделал для нас.
Я не осуждаю СЕ что они разносят литературу, просто в первую очередь люди которые занимаются благовествованием должны быть крещены Духом Святым.

---------- Додано в 18:54 ---------- Попередній допис був написаний в 18:29 ----------

Я сказала бы не прокладывали дорогу, а шли за Иисусом-потому что Он проложил дорогу.
Христиане терпели, но не отрекались от Христа. Они не получали спасение-они были уже спасены и в то же время достигали спасения
8. Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,
9. що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.
(2 тИм 1/8,9)
Нас спас-час минулий. Вже спас, и покликав.

“достигая наконец верою вашею спасения душ” Час настоящий.
Спасение как действие в прошлом и процес в настоящем.

Почему тогда мы должны терпеть:
1. Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,
2. дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
3. Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.
4. Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,
5. і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
6. Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!(Евр 12/1

---------- Додано в 18:56 ---------- Попередній допис був написаний в 18:54 ----------

Вы ошиблись. Я всегда читаю ее после молитвы.

---------- Додано в 18:58 ---------- Попередній допис був написаний в 18:56 ----------

Но ваше понимание спасения-Бог сделал спасение возможным на кресте.
А дальше человек должен стараться сам?

---------- Додано в 19:02 ---------- Попередній допис був написаний в 18:58 ----------

Я пишу иногда о своих отношениях с Богом-может вы не обратили внимания. Я адвентистка. Мы молимся Богу Отцу во имя Иисуса. Мы также молимся Иисусу. Стефан тоже молился Иисусу перед смертью.

 

Коли мене раніше питали від чого Христос мене спас, я не задумуючись відповів, що від пекла, чи від вічної смерті.
І так воно є, впринципі -це факт.
Але зараз крім цого я знаю, що Ісус спас мене від гріха, котрий стояв поміж мною і Богом.
Через мою грішну природу я ніколи би не міг мати спілкування з Отцем, тому що Він є Святий і Праведний, відповідно, з Ним можна мати стосунки тільки будучи таким як Він.
Мені подобається один приклад:
Як можна наблизитися до сонця і не згоріти?
Відповідь- потрібно стати таким як сонце.
Так само через праведність Христа, котру Він мені подарував, я можу наближатися і мати спілкування зі Святим Богом. Слава Йому за це!!! Хіба це не любов Його, котра перевищує знання?!

 

???

Это действие, которое робiт сам человек. А вот поддержку и побуждения и благословения - все это он просит у Бога.

Нет способа получить спасение - ни одного. Мы слушаем Бога через Писание, стараемся выполнять его волю, и лишь в самом конце нашей жизни Судья принимает решение о том, были ли мы достойны вечной жизни. На основании чего? На основании очень многих факторов - только Он их знает.

 

Неправда, тов. Бруклінець. Написано - "Віруючий в Сина має (вже) життя вічне і на суд не приходить а перейшов (вже) від смерті в життя".
Але треба вірити в Сина а не в бруклінського сатану.

 

*** gm гл. 7 с. 91-92 абз. 11-14 Противоречит ли Библия сама себе? ***

"Контекст также помогает понять то, что́ некоторые считают разногласием между апостолом Павлом и Иаковом. В*Ефесянам 2:8,*9 Павел говорит, что христиане спасаются верой, а не делами. Он пишет: «Вы спасены чрез веру... не от дел». Иаков же настаивает на том, что важны дела. Он пишет: «Как тело без духа мертво, так и вера без дел мертва» (Иакова 2:26). Как согласовать эти два высказывания?

 Посмотрев контекст слов Павла, мы увидим, что одно утверждение дополняет другое. Апостол Павел ссылается на старания евреев соблюдать Моисеев закон. Евреи полагали, что, исполняя во всех мелочах Моисеев закон, они будут праведными. Павел показал, что это невозможно. Мы унаследовали грех от рождения, и поэтому никогда не сможем стать праведными — а значит и заслужить спасение — благодаря делам. Мы можем спастись только верой в искупительную жертву Иисуса (Римлянам 5:18).

 Иаков же добавляет очень важную мысль о том, что вера бесполезна, если не подкреплять ее делами. Тот, кто утверждает, что верит в Иисуса, должен доказывать это своими делами. Пассивная вера мертва и не приведет к спасению.

 Апостол Павел был полностью с этим согласен и часто упоминал, какие дела должны делать христиане, чтобы показывать свою веру. Например, в послании к Римлянам Павел писал: «Сердцем веруют к праведности, а устами исповедуют ко спасению». ‘Исповедовать устами’ — то есть делиться своей верой с другими — крайне важно для спасения (Римлянам 10:10; смотрите также 1*Коринфянам 15:58; Ефесянам 5:15, 21—33; 6:15; 1*Тимофею 4:16; 2*Тимофею 4:5; Евреям 10:23—25). Однако никакими делами и, конечно же, никакими стараниями исполнять Моисеев закон христианин не может заслужить право на вечную жизнь. Это «дар Божий», который Бог дает тем, кто на деле проявляет веру (Римлянам 6:23; Иоанна 3:16)".

Неужели вы никогда не читали, что там в греческом тексте нет слова "молился"? Это грязный перевод Библии так говорит. Там стоит слово "взывал". Он видел Иисуса на небе в тот самый момент и говорил Ему.

 

Цікаво, як перекладачі різних країн змовилися і "ґрязно" переклали Біблію.
А, по-друге, якщо "взивати", то це не молитися? Тоді як треба молитися?
Я так спостерігаю, як бруклінський сатана мучить людей!

59І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
60Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...

59 Когда они бросали в Стефана камни, Стефан молился: - Господь Иисус, прими дух мой.
60 Потом он упал на колени и громко сказал: - Господи, не наказывай их за этот грех.С этими словами он умер.

59 While they were stoning him, Stephen prayed, Lord Jesus, receive my spirit.
60 Then he fell on his knees and cried out, Lord, do not hold this sin against them. When he had said this, he fell asleep.

 

Отримуємо спасіння через віру як і зцілення.

Багато християн, навіть цілі деномінації, не вірять в зцілення, не вірять в те,що Христос поніс їхні немочі і хвороби, відповідно і не зціляються, але це не відміняє їхнього спасіння.
Я сам, до речі, довший час після свого народження згори не знав, що в Ісусі Христі я маю всі благословіння. Я не знав, що я маю Боже здоров"я, Божий захист, Боже забезпечення... і т.д. Але Господь поступово, відкривав і відкриває досі, хто я є в Ньому і "яка безмірна велич Його сили в тих, хто вірує в Нього" (Еф.1:19)

 

Не знаю,хто як ставиться до Льва Толстого,але заперечувати його вагу в світовій культурі і історії,думаю ніхто заперечувати не буде.
От його шлях до спасіння...

 

згідний, тільки незгідний, що це просто...

 

Лев Николаевич Толстой. Ответ Синоду

Зразу застановлюсь,що я не з усім згідний,але я не Лев Толстой,не Папа Римський,а всього лиш люмпен-недоучка.
Котрой дещо пережив в тім життю.
І намагався осмислити.

 

Жахи!
Це ти називаєш шляхом до спасіння???

 

Толстой вважав що моральна загибель людини настає, коли життя стає беззмістовним.

Л. Толстой
"Исповедь"
«Но, может быть, я просмотрел что либо, не понял чего нибудь? — несколько раз говорил я себе. — Не может быть, чтобы это состояние отчаяния было свойственно людям!» И я искал объяснения на мои вопросы во всех тех знаниях, которые приобрели люди. И я мучительно и долго искал, и не из праздного любопытства, не вяло искал, но искал мучительно, упорно, дни и ночи, искал, как ищет погибающий человек спасения, — и ничего не нашел.
Я искал во всех знаниях и не только не нашел, но убедился, что все те, которые так же, как и я, искали в знании, точно так же ничего не нашли. И не только не нашли, но ясно признали, что то самое, что приводило меня в отчаяние — бессмыслица жизни, — есть единственное несомненное знание, доступное человеку.
Я искал везде, и, благодаря жизни, проведенной в учении, а также тому, что, по связям своим с миром ученым, мне были доступны сами ученые всех разнообразных отраслей знания, не отказывавшиеся открывать мне все свои знания не только в книгах, но и в беседах, — я узнал все то, что на вопрос жизни отвечает знание.
Долго я никак не мог поверить тому, что знание ничего другого не отвечает на вопросы жизни, как то, что оно отвечает. Долго мне казалось, вглядываясь в важность и серьезность тона науки, утверждавшей свои положения, не имеющие ничего общего с вопросами человеческой жизни, что я чего нибудь не понимаю. Долго я робел перед знанием, и мне казалось, что несоответственность ответов моим вопросам происходит не по вине знания, а от моего невежества; но дело было для меня не шуточное, не забава, а дело всей моей жизни, и я волей неволей был приведен к убеждению, что вопросы мои — одни законные вопросы, служащие основой всякого знания, и что виноват не я с моими вопросами, а наука, если она имеет притязательность отвечать на эти вопросы.
Вопрос мой — тот, который в пятьдесят лет привел меня к самоубийству, был самый простой вопрос, лежащий в душе каждого человека, от глупого ребенка до мудрейшего старца, — тот вопрос, без которого жизнь невозможна, как я и испытал это на деле. Вопрос состоит в том: «Что выйдет из того, что я делаю нынче, что буду делать завтра, — что выйдет из всей моей жизни?»

 

Те,що ти цього не розділяєш,не значить,що Толстой був дурнем.

 

хто його знає...це як подивитися

"Победа не лучше позора и поражения"
"Когда в Поднебесной узнали, что красота — это красота, появилось и уродство. Когда узнали, что добро — это добро, появилось и зло. "

якби таке сказав хтось, то сказали б що він дурний, а так як це сказав Лао Цзи, то це щось мудре..

 

Я такого не казав.
Ми, здається, говорили про шлях до спасіння, а не про Толстого.

Дiї.4:12 І нема ні в кім іншім спасіння.
Бо під небом нема іншого Ймення,
даного людям, що ним би спастися ми
мали.

 

Над вопросом о жизни задумывается каждый человек. Для чего я живу. Какой смысл жизни?
Жизнь пролетает как мгновение, Она внезапно оборвется и все мечты, все стремления исчезнут.
На тему жизни человека хорошо писал Еклезиаст.
Он писал-что все дела людей- суета. Все со временем исчезнет, будет разрушено.
Радость для человека-знать Господа. Быть с Ним.
Это мы можем сохранить для будующей жизни-это сокровище, которое не портится.

---------- Додано в 00:29 ---------- Попередній допис був написаний в 00:17 ----------

Толстой искал свою дорогу к Богу, но не захотел принять единственно возможную-
6 Иисус сказал ему: Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как только через Меня.(Иоанна 14/6)

---------- Додано в 00:31 ---------- Попередній допис був написаний в 00:29 ----------

З чим саме?