Про спасіння

З чого Ви зробили саме такий висновок?
Читайте, будь ласка, мій допис повністю...
а я коли зможу пояснити в іншій формі, то напишу.

 

Ну ви написали: "Якщо я в ній(Божій благодаті) не є, то хай Він мене допровадить"
З цих слів я зрозумів, що ви сумніваєтеся в тому чи ви є в Божій благодаті.

Я так зрозумів, що в тому, що Бог вас простив ви не сумніваєтеся, а в тому чи дав вам Свою благодать сумніваєтеся...?

Я не прискіпуюся, просто направду, вас не розумію...

Так, якщо не важко. Дякую

 

Ви направду не знаєте?

Чим христив Іван? Не водою?

Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.

Для кого ця цитата від Івана-Хреститиля?

 

Ми не про це місце говорили...
Ми говорили про "Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже".
Де тут є щось про хрещення?

 

Правильно, Миху, Іванове хрещення було на покаяння, тобто символ очищення. Але чи це було достатньо? Ні, звичайно, як ми пізніше бачимо в історії про Аполосса. Це все одно, якщо ви будете винні мені мільйон доларів. Ось ви покаялись, що зробили помилку, позичивши таку велику суму. Достатньо? Ні, бо хтось мусить мені платити ці гроші. Так само з нашими гріхами. Недостатньо покаятись, треба прийняти вірою факт, що Христос своєю смертю заплатив за наші гріхи, Повірити, прийняти Христа і ходити в ньому. Бо, як написано, хто в Христі, той нове творіння. Ми, по благодаті, даній нам Богом, маємо всю зброю, щоб боротися зі всіма спокусами цього світу. Бог з нами в усьому.
Хотілось би навести слова Папи, які він виголосив в Ассизі з приводу Франціска Ассизького:
На переконання Папи, перш усього, ассизький святий дає нам свідчення того, що бути християнами – це живий стосунок з Особою Ісуса, це зодягнення у Нього, це уподібнення до Спасителя. Святіший Отець пригадав, що шлях святого Франциска розпочався від погляду Ісуса на хресті. Необхідно дозволити Спасителеві на нас дивитися тієї миті, коли Він дарує нам життя і потягає нас до Себе.

 

Ми говоримо про Святе Письмо в якому все поєднане...
Читайте ці два вірші разом і, можливо, що таки побачите зв'язок.

 

Спочатку кілька сторінок форуму Мих приводив тільки одне місце про народження згори і казав, що це хрищення. Інших цитат не приводив.
Тепер уже виявилося, що про хрищення говориться в іншому місці... Цікаво, що в другому місці уже нічого не говориться про народження згори...

 

А вам одного місця замало? Чи народження згори є в пятьох місцях?


Якщо говорити взагальному, Левко, то ваша філософія вірування позбавлена морального виховання людини.
Прийняв дар і хоч на голові ходи. Нема вдосконалення, нема потреби працювати над собою. Я вже не говорю про відповідність до Біблії. Ну а відкинення Старого Завіту - це звичайне сектантство.

 

Якого одного замало? Ви жодного місця не привели, де би говорилося, що народження згори- це хрещення...

Миху, давайте не будемо в загальному говорити... Добре?

Павлові також задавали таке ж саме питання, коли він проповідував про спасіння по благодаті:

Що ж? Чи будемо грішити, бо ми
не під Законом, а під благодаттю? Рим.6:15

На що Павло говорить: "Зовсім ні!" І приводить дві причини, чому не будемо грішити.
По-перше,

Рим.6:16
Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за
рабів на послух, то ви й раби того, кого
слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху
на праведність?

І по-друге,

Рим.6:2
Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо
жити в нім?

Значить все ок з тим, що я говорю... Ніяка це не філософія, Миху...

 

Значить говорити: я вже спасенний - рано.

 

То не самонавіювання- це віра!

 

якщо людина сама собі каже: я вже спасенний, я вже здоровий, то це самонавіювання, а якщо людина говорить: я у всьому покладаюся на Бога, то це віра.

Це якщо ми говоримо про віру в Бога, а не про віру взагальному: у себе, в майюутнє і т.д.

 

Ні це все таки віра в Слово Боже.
Я зараз ніколи не молюся- Боже зціли мене. Я знаю, що ранами Його я є зцілений, так як пише Писання. Я просто до кінця стою на цьому слові незважаючи на симптоми, поки не приходить перемога.
Буквально рік, а може пвтора тому в мене на тілі з"явився був якийсь наріст котрий поступово збільшувався. Почав приходити страх. Я помолився, заборонив наросту збільшуватися, наказав засохнути, але нічого не відбулося ні відразу, ні на другий день ні на десятий. Весь цей час я як тільки згадував про той наріст і кожен раз як тільки починав приходити страх, то я вголос говорив сам до себе слова з Ісаї, що Ісус узяв всі мої немочі на хрест і ранами Його я є зцілений. Я навіть написав собі ці слова на листочку і приклеїв у ванній на дзеркалі, щоб постійно бачити це слово. Проходив час, але нічого не мінялося, десь може за два чи за три місяці я побачив, що він почав зменшуватися і всихатися. Я втішився сильно, вирішив, що все, але не тут то було він далі почав збільшуватися. Я далі не переставав кожен день проголошувати Слово Боже, що ранами Його я є зціленй. Кілька разів цей наріст то зсихався, то виростав знову, поки одного дня не відпав назавжди. Це тривало десь півроку, а може й більше, точно не пам"ятаю...
В цій ситуації мене спасло, аж ніяк не самнавіювання, а Віра в Слово Боже!
Слово Боже є нашою зброєю у боротьбі з хворобою!!! В Ефесян так і написано, що Слово Боже є мечем...

 

самонавіювання... 100%, тут нема віри в Бога. Ви вірите у власні накази.

 

Нехай вам буде й так...
А для мене- це спасаюча сила Божа, котра вірою називається.

Це була справжня боротьба в моєму розумі, я кожен день приймав рішення кому вірити- чи Богу, і Його слову, що я Є зцілений, чи дияволу, з його хворобою і його симптомами... Наріст засох все таки і відпав! Слово перемогло!

 

Написано ж
6. Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб Він підняв вас угору своєчасно.
7. Усяку журбу вашу покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.
(1 Петра 5:6-7)

 

А чому ви звертаєтесь до наросту, як до живої істоти, яка має свідомість?

 

Я так і зробив
Поклав на Нього свою журбу і почав радіти тим, що ранами Його я є зцілений.
Якщо я на Нього поклав свою журбу, то чого та журба має бути далі моєю?

---------- Додано в 23:27 ---------- Попередній допис був написаний в 23:02 ----------

Це не просто наріст- це було диявольське насіння в моєму тілі.
Я звертався до цього насіння.
Ісус також звертався до речей так ніби вони мали свідомість. Згадайте, що Він сказав фіговому дереву:

Матв.21:19
І до нього(до фігового дерева) Він каже: Нехай плоду із
тебе не буде ніколи повіки! І фі?ове дерево
зараз усохло.

Чи як сліпим очам він сказав- еффата, відкрийтеся:

Мар.7:34
І, на небо споглянувши, Він
зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто:
Відкрийся!

Або вітрові сказав- замовкни, зупинись:

Мар.4:39
Тоді Він устав, і вітрові
заборонив, і до моря сказав: Мовчи,
перестань! І стих вітер, і тиша велика
настала...

 

Левко, на ніч таке сі не гоорит!!!