Про спасіння

Прокльони....не сумніваюсь,що вони існують...
Ніхто не знає,коли вони збуваються...який збіг обставин потрібен,щоб прокльон досяг своєї мети....
І яку силу ненависті потрібно мати,вкладаючи в той прокльон,щоб він справдився...
Не вірю в чари-бари,кров чорних когутів зарізаних при повному місяці і тепе.
Але щось існує...я відчув...і відчуваю то на власній шкурі....

 

Нє! Йдеться про стосунки особистість-особистість, а не про секс!

 

Нема такого гріха, котрого Господь би не міг, чи не хотів би простити, коли людина кається і визнає свій гріх!

 

То,Онопрієнко,Чикатило будут на небі? А Ульянов і Джугашвілі сотоваріщі? А Шикльгруббер і Ко? Як то файно...всі сі спасут і будут в райских кущах на арфі лабати і "Кагор" квасити.. Нє,я в таку компанію не хочу...

 

Ромку, ти не дочитав до кінця мій допис- "...коли людина кається і визнає свій гріх!"

 

Хто знає? А може вони перед самою смертю визнали, розкаялися перед Богом за свої гріхи і Бог подарував їм спасіння?
Я вірю, що зустріну на небі багато людей, котрі були відомими грішниками і злочинцями за свого життя тут на землі...

 

Я тоже не хочу у таку компанію. Та і не думаю я, що тиранів та маньяків пустять у рай. У євреїв, наприклад, нема поняття пекла. І вони вірять у те, що душа смертна. Тобто якщо не пустили до раю, то душа знищується.

 

тобто можна прийти покаятися в під кінець життя? а до того часу можна грішити скільки влізе?

---------- Додано в 16:38 ---------- Попередній допис був написаний в 16:36 ----------

а як будуть регулюватися відносини - за допомогою власних систем цінностей(моралі) чи за допомогою законів?

значить можна?

 

Основні засади розбудови взаємин - добровільність та конституційна одностайність, яка є теж добровільною. А все, що не відповідає цим засадам, є владою насилля, а не формою взаємин і повинно бути визнане нечинним конституційним судом спільноти. Таку я бачу регуляцію.

 

тобто, якщо більшість вирішить щось з чим не буде згідна одна людина, то хто не в єдності - більшість чи та одна людина?

 

Тоді це рішення стосується лише тих, хто його приймає, а відносно тих, хто його не сприймає, воно є нечинним. Тут просто єдність спільноти відсутня.

 

тобто теоретично може получитися єдність бандитів?
краще перейти у відповідну тему, тільки не памятаю її назву...

 

тобто, вам "палюбому" світить "небо"? без варіантів? а де бронюються місця?

---------- Додано в 18:52 ---------- Попередній допис був написаний в 18:47 ----------

ну але ж у притчі про Лазаря багач каявся у пеклі, просив, молив, але ... тойво прірва розділяла... і, відповідно до християнського вчення, той багач дотепер там шквариться, і будуть його муки ВІЧНІ! Ніякого шансу для такої душі. Чи не надто велика кара у вигляді ВІЧНИХ мук за таку незначну провину, як насолода матеріальним протягом якихось 60-70 років?

---------- Додано в 18:58 ---------- Попередній допис був написаний в 18:52 ----------

маленьке зауваження: очевидно, йшлося про іудаїстів? Просто знаю євреїв християн.

в індуїстів існує "коло самсари": нагрішив - спокутуй, і звичайні душі через коло народжень та смертей можуть прийи до Бога, тобто прийдуть тоді, коли остаточно втомляться жити для себе і займуть своє істинне місце у духовному світі (стануть слугами Бога). Окремі ж душі богопротивників (демонів) також повернуться до Бога, але не в якості індивідуальної душі-слуги, а як елемент свіла Бога (демони розпорошуються у сяйві Бога).

 

угу... лиш є шеол, ад.... а пекла нема.

---------- Додано в 21:00 ---------- Попередній допис був написаний в 20:55 ----------

угу... Господи, я піду до Тебе, якщо Ти візьмеш ще мого кума...

Ну й смішні ви...

 

Я б не радив...

В пеклі каятися уже пізно.
Це можна зробити тільки перебуваючи у фізичному тілі і ніяк інакше!
Якби можна було спастися поза тілом, то не потрібно б було Христу приходити і вмирати в саме в людському тілі.

---------- Додано в 22:31 ---------- Попередній допис був написаний в 20:47 ----------

Місця тут "бронюються"- Iван.3:16

 

А чому пізно?
Аквінтас колись добре пояснив. Бо там нема часу: сьогодні ти поганий, а завтра -добрий. Там є ти такий, який є.

 

Десь написано - людині потрібно раз померти. А потім суд. До речі, Судді я довіряю повністю. Не забувайте, що це Суддя люблячий. І кожна склянка води подана в імя Ісуса Христа буде зарахована.

 

каятися ніколи не пізно
з приводу підкресленого: то десь написано у Святім письмі (саме такими словами)?

Чогось собі так гадаю, що ми нашим людським розумом не можемо навіть осягнути того, що Христу потрібно робити, і чого не потрібно Можливо, думка щось у собі має, але формулювання не дуже...

тільки б навчитися подавати ту склянку не заради того, щоб вона була зарахована, а саме "в ім"я Ісуса" (чи Отця, чи Духа)... але так важко жити не за пинципом калькуляції: я - тобі, ти - мені...

 

Правильно, як казав Ісус, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права.
На щастя, таких людей є безліч. Хоч всі і не можуть бути Матерями Терезами.

 

Точно! Каятися ніколи не пізно поки живеш на цій землі!

Недавно роздумував про народження згори.
Ісус чітко і конкретно сказав, що хто не народиться згори- той не може ввійти в царство Боже, іншими словами- той не зможе спастися.

Що означає народитися фізично?
Народитися фізично- значить отримати свою сім"ю, своїх рідних осіб: тата, маму, братів сестер...

Духовне народження- це те саме.
До народження згори Бог для людини є Кимось чужим, далеким і недоступним, Особою з Якою в людини нема безпосередніх стосунків.
Після народження згори людина входить в Божу сім"ю, де Бог для неї стає Татом, з Котрим можна спілкуватися, мати близькі і родинні стосунки. Народжена згори людина починає відчувати братні, родинні відчуття до людей, котрі також пережили це народження.

Я це пержив колись і досі переживаю це сильно на собі. Крім фізичного свого дому і рідних по крові людей у мене з"явилася ще й інша, досконаліша духовна сім"я, де Бог є моїм Татком, а люди, для котрих Він є також Татком стали для мене рідними особами.

Еф.2:19 Отже, ви вже не чужі й не
приходьки, а співгорожани святим, і
домашні для Бога,