Про спасіння

Тим більше, що жінка не може проповідувати, нє?

 

14. Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15. І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
16. А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20. І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22. Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23. казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24. Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє…
26. І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27. Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
(Від Матвія 25:14-29)

Думаю, ця притча дає відповідь на питання, в яких блукає Левко.

 

Служіння Богу звичайно, що не можливе без добрих діл, але ними виправдатись, чи спастись не можливо...
Тобто, ніяка людина не може сказати, що от я зробив скільки добрих діл, тому я заслуговую на вічність з Богом.
Туди можна ввійти тільки вірою в Ісуса:
Рим.3:28
Бо ми вважаємо, що людина стає
праведною перед Богом вірою своєю -
незалежно від виконання того, що вимагає
Закон. (розширений переклад)

 

Якщо людина каже: "я заслуговую на вічність з Богом", чи через добрі діла, чи через те що вона колись там прийняла Христа свідомо явно не заслуговує Царства Небесного.

 

Напишіть, щось по цій притчі, що саме ви хотіли мені показати в ній.
Як вона на вашу думку стосується спасіння?

 

Страшний суд, Бог вас питає: ти казав я тобі дав спасіння, як ти його використав? Ви: та я боже зберіг його, закопав в землю щоб не втратити. Далі по притчі:
28. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

 

Краще це питання розглянути в контексті написаного в Лук.13:22-30. Я скажу свою думку, а ви висловіть свою і можливо ми досягнемо консенсусу.

Отже Ісус знаходився в дорозі до Єрусалиму коли до нього підійшов чоловік із запитанням: "Господи, хіба буде мало спасених?" Ісус відповів до нього так, ніби той уособлював тих "перших" тобто своїх, до котрих прийшов Свій і хто був першим вибраним і мав Мойсея, але всеж не прийняв Свого. І ці перші побачать "Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...". " І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!". На сході і заході, півночі й півдні Ізраїльського царства жили погани, яких євреї вважали нечистими. Але ті "останні" приймайли Боже Слово і навіть апостоли згодом дивувалися, що й на поган сходить Святий Дух. " І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!".
В притчі про робітників і виноградаря також йдеться про перших покликаних для роботи у винограднику і пізніших і усі вони отримали одинакову винагороду не за кількість відпрацьованого часу, а за те, що погодились працювати.

Це як у притчі:
Лук.14:8. Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,
9. і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...
10. Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.
11. Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

По ділах можна пізнати людину, але не церкву. Якщо взяти свідків Вартової башти, то хіба вони погано себе поводять? Але це не означає, що у них правда.
І хіба ви не знаєте, що в одній хаті один спасеться, інший -ні. То чи варто судити загалом усю хату? Краще молитися за тих, хто грішить.
1 Ів 5-16. Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.

Думаю що хрест як виконання свого покликання є вірним поясненням, але частковим. Хрест - це ще смиренне терпіння без зневіри і розпачу, а зі смиренним серцем і вірою. Найголовнішою чеснотою я б назвала саме смиренність, яка дозволяє людині пізнати Божу волю і дає сили її виконати.

Євр.8:11. І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!

Хіба це не про нас із вами?

---------- Додано в 11:17 ---------- Попередній допис був написаний в 11:02 ----------

Ваша помилка в тому, що ви розділяєте віру в Христа і добрі діла. А їх слід суміщати. Яка користь від віри багача, котрий кілька разів на день проходив позв Лазаря і не надав йому допомогу, не нагодував, не влаштував на нічліг?

 

Ваша помилка, що ви думаєте, що я розділяю віру в Христа і добрі діла?
Я лише намагаюся сказати, що добрі діла без увірування в Христа є нічим.

От живе собі людина, робить дуже багато добрих справ, але про Христа свідомо навіть чути не хоче. Що їй ці справи справи поможуть, вона ними не зможе оправдатися перед Богом і спастися.
І живе собі друга людина, котра увірувала в Христа, в те, що Він її простив, оправдав, перемістив з царства темряви у Своє світло і від тієї вдячності Богу робить добрі діла людям, щоб якомога більше людей змогли пізнати ту Божу любов і змогли також мати вічність з Ним.

 

Ой, Левко... аж дим пішов...

 

Від чого у вас дим пішов, Миху?

 

Цікавий у вас підхід, Олено, заперечувати Писанням Писання...:
Я навів місце, де Павло говорить, що

"...людина стає
праведною перед Богом вірою своєю -
незалежно від виконання того, що вимагає
Закон." Рим.3:28

Ви іронічно, як заперечення притягуєте за вуха місце з Луки 14:8, про піднесення і впокорення.

Чи то може то така "тверда їжа", котру тільки дорослі їдять...?

 

В Рим 3:28 дійсно йдеться про виправдання вірою, а не Законом. Старий Заповіт між Богом і юдеями ще називають Законом діл і в ньому розписані діла вгодні Богові. Але Новий Заповіт є Законом віри і він є також й для поган. Ви знаєте, що Закон віри теж складається не з одного пункту, а з багатьох і всі їх треба виконувати. Але не просто механічно виконувати те, що на поверхні, а заглиблено розуміти і тоді виконання Закону віри стане більш досконалим.

Чому я навела притчу з Лук 14:8 доречі не під вашим дописом ? Вона пояснює чому не потрібно самого себе садити на перші місця, вважаючи себе гідними цих місць. Все ж треба себе впокорювати а не підносити, бо сам Христос себе впокорив і говорив Лук 22:26...хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
27. ...А Я серед вас, як службовець.

 

Ми говорили як людина може спастися, і я цитував Павла, де він говорить, що людина може спастися тільки вірою в Ісуса Христа, а не ділами.
Коли людина, говорить, що вона спасенна і що Ісус її оправдав, то це не є ніяке надимання чи піднесення, тому, що така людина усвідомлює, що її тут заслуги немає ніякої, бо оправдана вона є не своїми якимись ділами, а тільки через благодать і милість Божу. І говорить вона це не для того, щоб похвалитися, а для того що так само кожен міг бути спасенним, якщо тільки увірує в Ісуса.
Тому я вважаю, що притча в даній розмові трохи недоречна.

---------- Додано в 15:33 ---------- Попередній допис був написаний в 15:30 ----------

Не знаю... А може й знаю, але не знаю, що воно так називається...
Якщо можна, в двох словах про пункти Закону віри.

 

Я колись натрапила на хорошу пораду - щоб, читаючи Святе Письмо, звертати особливу увагу на ті місця, які не зовсім вкладаються у своє вже існуюче бачення
і, на перший погляд, немов протирічать... тоді можна прийти до глибшого сприйняття написаного.
Можливо, що Вам якраз потрібно добре розібратись з тими радками, які хочеться обминути.
Важливо також не покладатись тільки на своє власне розуміння.

Я з Вами повністю згідна. Без смиренного і покірного серця людина ніяк не зможе зректися себе, підкоривши свою волю Божій, як і не зможе прийняти те, що Бог їй приготував.

Чому Ви так багато думаєте про те, що і за що можна отримати? Чи не краще більше перейматись тим, чим Ви можете служити Богові?
Iсус сказав:
Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.
(Євангеліє від Матея 20:28)

Можливо, в цих словах і потрібно шукати в чому має проявитись віра...

 

і живе третя людина, яка про Христа нічого не знає....але тим не менше може мати спасіння.....
і живе четверта людина, яка думає що прийняла Христа і буде мати спасіння, а в результаті толку ноль....
я би ще так добавив.....

 

Ви праві! Згідний.

---------- Додано в 17:58 ---------- Попередній допис був написаний в 17:38 ----------

Цікво! То називається- "давайте про щось інше поговоримо".
Я думаю, що одне другому не суперечить. Це різні речі. Просто ми говорили про спасіння, то я і говорив про спасіння, якби говорили про служіння, я би говорив про служіння...

А я так багато говорю про спасіння тому, бо вважаю, що це є основне і найважливіше в житті кожної людини, бо від цього залежить де вона проведе вічність, чи з Богом, чи в аду. Якщо людина не увірує в Ісуса, то як вона зможе Богу, чи людям служити і який сенс тому служінню, якщо вона сама піде в пекло?
Людині потрібно спочатку увірувати в Ісуса, прийняти той дар спасіння, а потім уже як нове творіння служити Богу, служачи людям...

---------- Додано в 18:16 ---------- Попередній допис був написаний в 17:58 ----------

Ви вважаєте, що коли людина говорить, що вона спасення, то вона себе підносить?
Я так не думаю.
Якщо мені би хтось просто так подарував гарний будинок, наприклад, а я би ходив і всім говорив - "дивіться, який мені гарний будинок подарував один Чоловік! І знаєте, Він і для вас має такий самий подарунок, тільки прийміть це". Хіба це би було надиманням? Адже, моєї заслуги тут нуль, я взагалі не знаю за що Він мене так полюбив, і за що зробив такий дорогий подарунок, я просто прийняв від Нього цей дар...
Те саме зі спасінням Божим!
Вічне життя- це подарунок, його не потрібно та й не можливо заслужити, його можна тільки прийняти!

 

Для мене це не різні речі... а дуже поєднані.
Бо відомо що
віра, коли діл не має, мертва сама в собі...
20. ..віра без діл не приносить плоду.
21. Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина?
22. Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами.
23. Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим.
24. Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою.
(Послання апостола Якова 2:17, 20-24)

А у Вас виходить, що віра сама по собі а діла окремо і не такі вже й важливі...

 

Та ні, в мене зовсім так не виходить, ви самі собі придумали, те що в мене "віра сама по собі, а діла окремо" і наполегливо переконуєте мене в тому...
Навіть в цьому уривку з Якова, що ви навели говориться, що в Авраама перше була віра, а потім уже діла і що саме віра була зарахована йому в праведність. Діла тільки удосконалили його віру.
І Павло це також підтверджує:
Рим.3:28
Отож, ми визнаємо, що людина
виправдується вірою, без діл Закону.

 

Я Вас ні в чому не переконую.

 

круто...

я думав, що читав Біблію, яка вона є, а "виявляється" існує розширений варіант.

---------- Додано в 21:45 ---------- Попередній допис був написаний в 21:42 ----------

від вашого розширеного перекладу.