Про спасіння

А ше пише "Хто їсть Моє Тіло, і пє Мою Кров ....". І шо? Ви як пєте воду маєте життя (в даному випадку причастя, в інших випадках слово Боже), не п'єте не маєте. А ви раз випили, і так сі впили, шо дотепер не треба.

 

Добра новина, чи Євангеліє- це звістка про те, що Бог по Своїй великій милості, через Ісуса оправдує кожного, хто увірує в Нього!
Не можливо нічого додати до цього. Якщо, хтось каже, що цього не достатньо, що треба і те і інше і десяте, то це уже не є Євангеліє...

 

Левку ви хочете сказати, що євангелістам було достатньо написати речення про те, що

а все інше вони писали намарно?

 

Все інше крутиться навколо цього.
Просто це основна ідея чи зміст усього Нового Завіту.

 

Але ж ви і принижуєте Богонатхненну Книгу! Як вам не соромно?

 

Навіщо ж, по вашому, вони так багато написали у Біблії, якщо вам вистачає одного речення?

 

Часто можна почути, навіть на цьому форумі, що для спасіння недостатньо тільки увірувати в Ісуса, що потрібно, ходити в церкву, молитися, сповідатися, причащатися, робити добрі діла, не грішити сильно і т.п.
Я сам колись думав, що є цілком достойним того, щоб Бог мене прийняв до Себе. Я ходив що неділі в церкву, причащався, сповідався, знав на пам"ять різні молитви, дотримувався різних церковних традицій, допомагав людям, не пив, не курив, не блудив..., але з цим усім букетом своїх "добрих діл" я все одно не міг бути прийнятим Богом у Його царство.
Всередині я все одно знав, що Бог бачить не тільки мої діла, а й мої думки і наміри, а вони ой як далеко були до того, щоб називатися чистими.
Я зрозумів, що моя надія може бути тільки на милість і благодать Божу. Я покаявся перед Ним за все моє грішне життя, прийняв те, що Його Кров змиває усі мої гріхи і робить мене чистим перед Ним. Аж після цього я відчув радість спасіння і мир, котрих ніколи не знав до того...
Тому ніякими добрими ділами не можна заслужити собі спасіння, його можна тільки прийняти як дар, тільки по благодаті Божій через віру в жертву Ісуса!

 

Тобто людина приймає дар і може добрих діл не робити взагалі?

 

Інколи дуже важко розрізнити правду від неправди, особливо коли неправда висловлюється біблійними словами. Ніби усе знайоме, бачене і читане в Писанні, а все одно не сприймається як Божа наука, бо якийсь контекст не той. Якось так я й сприймаю, Левко, ваші пояснення.
Що означає уже мати спасіння? Тобто ти його маєш і уже нічого не треба робити, лише зберегти його і не втратити. Що означає йти до своєї мети по шляху спасіння? Це треба прикладати зусилля, обходити спокуси, боротися зі своїми недоліками, просити помочі, прощення, помилування, каятися та багато іншого....тобто крок за кроком наближатися до мети. Таким чином людина протягом життя примножує "таланти". А ті, що уже тепер спасенні і не роблять поступу, ті відкочуються назад. Та ще й той талант може бути забраний.

 

Контекст той. Це елементарні прості речі, початок життя у Христі...
Чому для вас то є неправдою- для мене це загадка, наразі

Я думаю, що мати спасіння- це увірувавши в Ісуса, усвідомлювати те, що ти уже є прощений і оправданий перед Богом не по своїх заслугах, а по милості і благодаті Божій!
Люди часто сприймають все навпаки, що тре якось заслужити Божу любов. Але це неможливо, її можна тільки прийняти...

 

Левку, то ви тепер добрих діл не робите принципово?

 

Та чого не треба, треба, але ви уже будете розуміти, що ви робите ті діла не для того, щоб якось заслужити у Бога спасіння, чи прощення, а із вдячності Богу за ваше спасіння і прощення ваших гріхів. У вас буде бажання безкорисливо допомагати і служити людям, щоб показати їм, що Бог їх також любить безкорисливо і що вони також можуть мати прощення і прийняття Боже якщо увірують в Нього...

 

Кожен має вічне життя.

 

А можна робити добро просто по доброті душевній?

 

Думаю, що не кожен, а тільки той хто увірував в Ісуса...

 

Ми віримо в одне і теж, просто християни і неопятидесятники різні люди.
Ми віримо що Бог спасіння дає як дар. Питання в тому я ми приймаємо цей дар.
Аналогію можна провести з милостинею.
Одному бездомному ти подаєш милостиню, він це сприймає як належне, бере, обертається і йде.
А даєш іншому, він дякує, плаче і кається шо бухати більше не буде, піде купить собі хліба, ще питає ваше імя бо буде молитися за вас і тд. От ми - це той другий бездомний. Ми не пляшемо в церкві, а плачемо і каємося що отримуємо дар незаслужено, обіцяємо Богу добру совість як найменше що ми можемо запропонувати за дар спасіння, молимося до Бога дякуючи (молитва конче необхідна).
Тобто дар то він один, а реакцію на нього у нас і у неопятидесятників різна.

 

буквально всі.

просто перебування сутності буде у різних місцях.

 

Бамбуче, мінуси Вам за те, що уподоблюютеся форумним фарисеям деяким. Маєте право насміхатится над назвами інших християнських конфесій, чи ставити під сумнів розумові здібності інших християн? Доведу до Вашого відома, що тут, на форумі, це не вітається. Чи як Левко не відповідає Вам на Вашу ж манеру, а підставляє то одним, то другим, то праву, то ліву щоку, то можна його лупити по обидвох раз за разом і дивитися, як він реагуватиме? Я - не Левко. Я, як казав один протестант, можу стати на пару хвилин православною і відповісти і Вам і подібним у вашому дусі. Так що попрошу стримуватися у висловленнях.

 

Цікава аналогія.
Але, я думаю, не до кінця правильна...
Бездомному ви лише подаєте милостиню, він вдячний вам за неї, але прийнявши її, він так і далі залишається бездомним жебраком.
Бог так не поступає, Він не залишає людину жебраком, Він робить її Своєю дитиною і приймає її до Свого вічного дому...!!!

 

А, то це вам дозволяє обертатися сракою і судорожно танцювати у Велику П'ятницю?