Про спасіння

Він також казав, що спасся? Щось не пригадую такого...

 

Гординя це вид гріха, а його прояви різні. У вас такий: ви впевнені що вчіпили Бога за ноги, і, що б не сталося, ви спасетеся.

 

Та ні, я не впевнений на сто відсотків у тому, що не втрачу своє спасіння, впавши свідомо в якийсь гріх, в котрому не захочу каятися...
Але я аж ніяк не хочу впадати в гріх і втрачати подароване мені Богом вічне життя, тому бережу себе від гріха, наповняючись Словом Божим і сповняючись Духом Святим...

 

Нарешті

 

А я вам нагадаю.

Правда, це було з ап. Петром. Він сказав Ісусу, що готовий за Нього життя віддати. А Ісус відповів: не встигне півень тричі заспівати, як ти тричі зречешся Мене. А в Петра віра була напевно не менша, ніж у вас.
Тобто, ви сьогодні вірите, а що буде завтра - не відомо. Ви б мали молитися, щоб ваша віра не покинула вас, а ви - я вже спасся.

Ясам каже, що це гордість. Можливо. А я думаю, що це називається хворіти прелистями. Серед декотрих, особливо духовних людей, таке буває.

 

це, як на мене, остання фаза, коли людина плутає Боже облявлення з бісівськими явленнями.

 

Ну так, але поки я вірю, то я маю спасіння. Правда?
Був період у житті до увірування в Ісуса, коли я такого не міг сказати, що спасся, але коли увірував, то і став спасенним, як і написано, що "спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий" Еф.2:8

 

Все ви добре пишете, але є одне але. Подібними дописами ви кажете, що католики не вірують бо ви не вірували. А може то лише у вас така проблема була, і ще у декількох маловірних?

 

Так.
Але є і різновидності.

От вам приклад.

В парафії дають на службу за здоровя. Дехто виздоровляє. Люди хвалять священника. З часом по селі йде молва, що хороший священник - людям допомагає. Нормальний священник, почувши таке переконує, що то не він "винуватий", але люди навпаки - хвалять і переконують священника, що то він оздоровлює. Не кожен священник витримає, коли його хвалять, а коли ще люди говорять йому то в очі, він починає вірити - "я цілитель". Це приємна річ - купатися у славі і повазі людей. Це також прелисть. Левка так само переконали, що він може лікувати, підкріплюючи все це тезами зі святого Письма. Віруюча людина гарно падає під таким тиском і їй здається, що вона цілитель.

---------- Додано в 00:50 ---------- Попередній допис був написаний в 00:47 ----------

Ви йдете до Бога, поки вірите, але ви ще не прийшли. От завершите свій шлях, прийшовшидо Бога, тоді скажете: спасся, а поки ви в дорозі, ви ще не прийшли свій шлях.

 

Як на мене це гординя і чеславіє, це не важливо.

 

Може...

Цікаво, що Павло не написав такого віруючим ефесянам, як ви написали що, мовляв "от завершите свій шлях, прийшовши до Бога, тоді скажете: спасся"...
Він написав чітко і зрозуміло, що вони уже є спасенними: "Спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий" Еф.2:8.
Хіба можна ще простіше сказати, ніж Павло сказав? І тим більше не так зрозуміти...?

 

І я можу сказати, що ми спасенні завдяки Господу Ісусу Христу. Це все одно, що сказати: Є літо і буде тепло.
Але якщо взяти кожен день зокрема, то побачимо, що не всі дні були теплі. Павло сказав, що ми є спасенні. Скажіть, ми є всі до одного спасенні? Тому що мова йде до тенденції, а не до всіх без виключення.

 

Скажу, що не всі. Тільки ті, "хто ПРИЙМАЄ рясноту благодаті й дар праведности" Рим.5:17

 

Левко, новозавітня наука Святого Духа так само як старозавітні пророцтва про прихід Спасителя написані як доконаний факт, який уже відбувся. Цей стиль висловлювань ми маємо розуміти правильно, тобто пам’ятати про прийдешній суд і про те, що Павло не суддя, котрий визначає спасенність кожної людини зокрема. Навіть святі не сміли говорити про себе що спасенні, бо розуміли, що не вони піднімуться назустріч Ісусові Христові, а Ісус Христос притягне, якщо буде вважати їх гідними.

 

Олено, а хто з людей може бути гідним вічного життя?
Ніхто! Бо немає такої людини на землі, котра би ні разу не згрішила, окрім Ісуса. Правда?
Тому я вірю, що не за власну гідність люди удостоюються на вічне життя, а через гідність Ісуса...

 

Ну от вам і відповідь на слова Павла.

 

За біблійними мірками гідними є ті люди, котрі вважають себе не гідними, применшують себе, стаючи для усіх слугами, виконують усе сказане Христом, наслідуючи Його.

Так воно й є.

 

Теж хотів це написати, але Левко знов би мене хамом назвав.

 

Та ні, точно не назвав би...

Так це ж і є і так поводяться спасенні люди, нові творіння в Христі...!
А чому так поводяться і вважають себе не гідними Царства Божого, бо розуміють, що не своєю власною праведністю туди входять, а Христовою...

Щось мене не покидає думка, що ми з вами говоримо про одне і те ж, просто на різних мовах...

 

Та мова у нас одна - українська, різниця у віровченнях наших церков.
Наразі ми не говоримо що спаслися, бо це б означало досягнення нашої мети. Але мети ми ще не досягли, а знаходимось лише на шляху спасіння, яке маємо виконувати "зо страхом і тремтінням" (Фил.2:12).
Не досягнувши мети, ми наперед нічого не судимо.
1Кор 4:4. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
5. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
Нажаль спасіння можна втратити.
1 Кор 10:12. Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Але ті хто, незважаючи на усі життєві труднощі, залишаться вірними аж до смерті, отримають вінець життя.(Одкр 2:10)