Про перспективи поширення буддизму

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

Коли Ви розмірковуєте, напр., про ступінь усемогутності Бога чи про існування раю та пекла - то це елементи описання світобудови.

Не буду сперечатися з тим, що написав Калиниченко. Я визнаю, що буддизм не ідеальний, а тим паче що окремі буддисти, включно з Далай-Ламою, можуть вчиняти дії, з якими я не згоден.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

... тобто потрапляє в залежність від "сугестора"

Або переходять в іншу форму...

Взагалі-то цивілізовані люди з неврозами та фобіями звертаються до фахівців - психотерапевтів / психоаналітиків. Зазвичай - євреїв

А порядний та відповідальний фахівець по-перше, не вестиме сеанс із "натовпом", а по-друге - не "підсадить" на себе, а навчить самостійно долати свої пробеми.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

Є речі, Борисе, які шкідливо читати, не будучи підготовленим. Калиниченко написав правильно, але він це написав, виходячи з свого стану, глибини віри. Якщо не підготовленій людини сказати якісь незвичайні речі, то пересічна людина подумає, що то якийсь маразм, але це тільки від того свого стану.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

Миху, але не слід казати такі речі безапеляційно, як це написав п. Калиниченко.

Я достатньо зустрічав людей, які в зрілому віці "раптом" прийняли віру і нажаль бачу в них згадану мною симптоматику.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

З тим я згоден.

Є і таке... Маю знайомого, який насміхався з віри, а потім його погляди змінилися на 180 градусів. Результат - зійшов з розуму.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

По першому посиланню перша цитата - варіант аутотренінга; друга - історія. Коментувати нема чого.

По Вашому посиланню - повністю з Вами погоджуюсь. Можна дещо уточнити, але то не суттєво.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

Нормально, так і повинно бути. Мають люди своє японське бачення всесвіту. Саме завдяки цьому японці - це японці, а не громадяни світу.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

Духовний провідник у християнстві – зовсім не сугестор(хоча я знаю, що є і такі, що таки „підсаджують”, але це суперечить християнству і свободі волі кожної людини і це винятки, а не правило). Справа в тому, що вийшло так, що в даний час таїнство Сповіді – це і є духовне провідництво, а не тільки відпущення гріхів, і віруючий не має обов”язку приступати до цього Таїнства тільки в одного і того самого священника. В первісній Церкві Таїнство Покаяння було Таїнством возз”єднання з Церквою відлучених від Євхаристії(бо причащались тоді всі християни, члени збору, що були присутніми на Літургії), було тривалим процесом, а духовне керівництво – це було окремо. З часом Таїнство Покаяння з Таїнства примирення відлучених стало регулярним Таїнством всіх членів Церкви, воно з”єдналося з духовним провідництвом.

А в яку форму можуть переходити фобії, я не знаю, поясніть. Я колись читав підручник з психіатрії (але старий,здається 57 року випуску), а наскільки я зрозумів, психічні хвороби одна в одну не переходять, хоча часом невроз може маскувати початок серйознішого психічного захворювання, а тут вже може допомогти хіба психіатр. А фобії можуть бути і в здорових людей, і вони як правило, минають, після того, як їй пояснять природу його страху.

Додано через 18 хвилин

Як свідчать християнські місіонери в Японії, синтоїзм – це не релігія, це більше як традиція, збір правил, як жити чи поступати в певній ситуації, пошана до померлих предків, що не суперечить християнству.Багато християнських елементів є в їхньому синтоїзмі. А взагалі японці – нерелігійний народ, їхній буддизм – раз на рік прийти в храм, який найчастіше є і синтоїстським, і буддистським одночасно, кілька хвилин помолитись, піти на могилу родичів – і все. По-моєму, українці нічим не гірші від японців, і українське бачення всесвіту теж є.

 

Відповідь: Про перспективи поширення буддизму

На мою думку - це реально. Львів один, зате шляхів до Львова багато. Незалежно, якою дорогою йдеш, якщо вона дійсно йде до Львова, то туди ти і потрапиш. Так само і Бог - Один, а шляхи різні. Головне йти одним шляхом, а не двома, трьома і більше одночасно. Нема потреби шукати коротшу "стежку", яка невідомо куди веде. Потрібно йти тою Дорогою, якою ходили батьки, бабусі, діди та прадіди, вона вже давно протоптана і перевірена... .