Про національну гордість українців

Відповідь: Про національну гордість українців

Ідеаліст Ви. Якщо Вас 150 разів кликати Пилипом, на 151-й відгукнетеся.

І взагалі, справа йшлася не про самовизначення українства як такого, а про стороннє втручання, спрямоване на прищеплення певного самовизначення. Різницю відчуваєте?

 

Відповідь: Про національну гордість українців

Чому б тоді не пригадати в цьому контексті Польщу, Австро-Угорщину, Туреччину? Якось у Вас все на північ дивиться...

 

Відповідь: Про національну гордість українців

Письменники, композитори, драматурги, інтелігенція- провідна верства нації, або є, або її винищили, а кого не винищили, змосковщили.

Так вже склалося, що вся історія Московської імперії - суцільна ганьба, загарбництво, поневолення та геноцид народів.

 

Відповідь: Про національну гордість українців

Да ладно, если сравненить с Англией, Испанией, Францией, Германией, США на уровне смотрится

 

Відповідь: Про національну гордість українців

"Важко сказати, за які гріхи, але Україна ніколи не мала мудрих провідників. Це раз за разом оберталося для неї страшними катастрофами, великими руїнами матеріального, культурного, духовного життя. То через князівське, то через гетьманське безголів'я. Тепер вона стоїть на порозі третьої руїни через президентсько-парламентське безголів'я. На очах втрачає повагу між передовими націями, стає посміховиськом, постійно обкрадувана з матеріальних та культурних ресурсів, що опиняються в руках ворожих їй зарубіжних кланів. А працьовитий, терплячий, щирий душею народ убожіє, перетворюється на жебрака.
Старі керівні персони, переживши короткочасний страх від зміни влади, як і в попередніх радянських обставинах, звично поробилися зверхниками ще більшими, ніж були, знову стали користуватися усіма заслуженими і незаслуженими пільгами, ігноруючи думку і потреби народу. Не варто й дивуватися, що ці «провідники» мало дбають про побудову держави, про підпорядкування себе інтересам нації, а мають народ за темну масу, котру можна обманювати, визискувати в особистих інтересах, буквально без оплати праці, елементарного соціального, медичного, культурного забезпечення. Роль, яку відіграють вони в правовій, адміністративній, господарській сферах, доводиться класифікувати як наскрізь корумповану і злочинну.
У число тих владоможців потрапили також і деякі колишні патріоти, правозахисники, в'язні більшовицького Гулагу. Зуміли вони хіба що натворити не стільки на користь, скільки на шкоду Україні кількадесят політичних партій і на їх довірливих плечах увійти в сучасне високопоставлене чиновництво. Користуючись привілеями, що перевершують привілеї їхніх радянських попередників, вгамувавши особисті й родинні амбіції та забаганки, вони й думати перестали (а, може, ніколи й не думали?) про свій обов'язок вірно служити знедоленому народові. Насправді, вони тільки про людське око продовжують спілкуватися з «виборцями», в дійсності —- зневажають їх.
До влади в Україні приходить нове покоління. Трагічна суть руїни в тому, що сімдесят радянських років народ дурили його діди і батьки, а тепер заходяться дурити їхні діти. Тяжко зрозуміти, чому після здобуття незалежності навіть нащадки відомих культурних діячів віддають перевагу чужій моралі, мові, способові життя. Нині це звичайнісінька антиукраїнська, позбавлена духу нації генерація, тільки вже незалежна від Москви.

Розумній людині сучасного світу дуже важко все це збагнути, їй важко повірити, що така багата країна не може дати собі ради, елементарно скористатися зі своїх природних щедрот, а такий великий народ байдуже споглядає власні злидні...
Маємо ситуацію, коли все або майже все залежить від господаря. А господаря нема. Бо якби він в дійсності був, то політика України - і зовнішня, і внутрішня - мала би бути цілком і повністю незалежною. Якби він був, Україна не шукала б маленьких доріг і маленьких посередників до потуг світу, не тримала своїх кріпаків у колгоспах, а вільною, творчою працею, розважливою послідовністю в діях здобувала авторитет і шану в провідних держав, які чекають її співробітництва для розв'язання сучасних проблем людства. Вона не дозволила б, аби її діти, обвішані торбами, стояли сиротами на світових роздоріжжях, просилися жити до чужих хлівів.
Кожний народ має своє історичне покликання. Допустити до того, що історичне покликання українського народу — бути посміховиськом — це вже щось гірше від безголів'я. Це деградація. Це злочин проти людства."
Маріян П. Коць.

 

Відповідь: Про національну гордість українців

А відколи це наведення цитат вважається власною думкою?

 

Відповідь: Про національну гордість українців

Я не маю претензій на думки П. Штепи, але мої думки збігаються в цілому з його. Просто так красномовно мені не вдасться висловитися. І я знаю, де шукати по темі дискусії. Не вбачаю ніц поганого в тому. А коли кажуть що це маячня, принаймні поясніть Ваші резони?
Додам своє.
Най такі нації як наприклад, росіяни виховують свій народ у псевдопатріотичному ключі. Українцям немає що загарбувати, не існує цілей таких. Отже нам не потрібна подібна "пабеданосная" пропаганда "асвабадітєльной міссії русскава народа".
Але певною мірою потрібно пам'ятати своїх власних героїв-оборонців, вшановувати їх.
P.S А де Ваша думка? Я щось пропустив?

Додано через 49 хвилин

А коли він писав це. Здається нарешті з'явився господар(ка).

 

Уважаемые форумчане!Может кто-то из Вас сможет мне ответить-ЧЕМ МОЖЕТ ГОРДИТЬСЯ НЕЗАВИСИМАЯ УКРАИНА?на одном форуме мы думали-гадали над этим вопросом,но так ничего в пример не пришло.
Мне кажется, подумать над этим вопросом будет гораздо продуктивнее чем хороводы водить вокруг скончавшегося коммунизма.Кому он нафиг нужен сегодня,этот коммунизм?

 

Ничем
Но вот я порылся в интернете, и настроение моё улучшилось - как ответили на аналогичный вопрос наши младшие братья россияне:
http://nr2.com.ua/voting/?id=116
:borat:

 

Не скажіть!
Ні в Ізраїлі, ні в Штатах немає стілько росіян!
Раз вони не стоять в черзі вокзальної каси - в Україні добре!
І оцим "добре" вже можна гордитися.

 

Ну, якщо не згадувати наших роботяг в Москві на заробітках, то цілком приймається

 

Нам гордитися є чим. Що українці ні з ким не ведуть військові дії чи "миротворчі" операції, дівчата у нас найкрасивіші (навіть, як не боляче, коли пригадаєш наших повій у Європі). Ми пережили Голодомори, депортації, репресії, війни, повстання і є народом та створили свою державу.

Тіки українець так палко танцює чи співає, навіть це доводить наше телебачення.

І з гумором у нас все нормально. Без нього, як подивишся на нашу політику, відразу від цього цирку плакати хочеться, а українець сміється.

 

РОСІЯ -ЗВУЧИТь ГОРДО!
Правда,виглядає жалюгідно.
Україна виглядає ще більш жалюгідніше,
ЗАТО ЗВУЧИТь - ПЕРСПЕКТИВНО!

 

Одна голова хорошо, а два паспорта лучше

Отдел продажи косметики «Черный жемчуг» и по совместительству Посольство РФ в Украине отрицает выдачу паспортов нашим соотечественникам.
- Посмотрите на этот паспорт – говорит консул, показывая на документ сомнительного происхождения, - разве это паспорт? Вот при СССР были паспорта, а это так, детский лепет. А то, что на нем герб России и гимн играет, когда его открываешь, так это чистое совпадение, ничего не докажите!
Кроме консула, нашему корреспонденту удалось взять интервью у пиар-менеджера посольства РФ. Он рассказал нам о ближайших акциях в Крыму:
- во-первых, акция «обменяй старый украинский паспорт на новый русский»;
- во-вторых «найди паспорт под крышечкой русской водки»;

- ну, и, в-третьих, - «нарисуй российский паспорт, и мы его обязательно признаем! Покидая здание посольства, корреспонденту подарили флаг, барабан и сотню российских паспортов с неуказанными фамилиями.

​

 

http://www.balagan.fm/news/847/
Балаганить изволите?

 

Я не роблю секретів з джерел... Там по адресі JPG видно.
Просто сподобався гумор...

 

Конечно...конечно.. понимаем-с!!!
Как ткнул...сразу и отмазочка на JPG
Кстати....для юмора есть специальная веточка!
(Как житуха?Где пропадали-с?)

 

Вважаєте себе лише громадянином України? Чи ще й українцем?

 

Я не можу вважати себе українцем. Генетично не маю для цього підстав. Як і росіянином. Батько - українець, мати - росіянка. Я - ... не знаю. Це щодо природніх факторів. Щодо самоідентифікації - вважаю цю справу нижчою за мою гідність.

 

Направду якась дивна і малозрозуміла(мені)позиція,чому це національна самоідентифікація людини у цьому світі є недостойним явищем?Мені здається,що це закладено в природі людини,а от робити із цього якісь висновки стосовно -краще-гірше це вже людські штучки.