Про національну гордість українців

То треба було всім українцям дезертирувати в УПА і тоді Німеччина без грама сумління розбила б в щент Радянську армію і зтерла з лиця землі УПА. От якраз VasMTіт наводив слова Миколи Лебедя, що потрібно дочекатись найбільш сприятливого моменту коли німців буде розбито, а Рядянський Союз втратить свою міцність. Тоді, разом з іншими республіками і потрібно було піднімати питання та вести боротьбу за незалежність. Не тут то було. Людям, виснаженим війною було вже не до того...

 

Но все равно ж работали, чтобы жить, растить детей. А то что время было такое и власть такая...
Получается что при союзе хорошо жила та кучка людей, что стелилась перед коммунистами. А если бы Гитлер нас завоевал, то хорошо жила бы другая кучка, та что с распростертыми обьятьями принимала нацистов и помогала им бороться с советской армией? То есть антисоветчики, националисты?
Так кто есть гордостью украинцев, тот малый процент который все время с кем-то борется, националисты, всякие ультра-правые, -левые и т.п. или простой народ, который строит страну в которой живет?

Вот скажите, почему националисты думают, что под нацистами украинцам жилось бы лучше чем при советах?
Хорошо жили бы те, кто не моргнув бы стрелял в своих односельчан по приказу своей новой власти.

 

Якби не вічний розбрат...розкол..зрадництво...
Навіть в самій УПА..розкол...
Боже..нам єдність подай...
вічна молитва українців..бо ніколи не було єдності...і.мабуть не буде..
ніколи...

 

Такого б не було. Це прекрасно зрозуміло потім командування УПА тому й почало боротьбу проти фашистів.

Одне другому не мішає, кожен виконує свою роботу і будує свою країну по-своєму.

Ні при одних, ні при інших - два чоботи пара. Для чого нам нацисти, чи совєти - ми українці нічим не гірші від росіян та інших народів.

Це з опери НКВД. Тільки москаль з партбілетом в руках міг вистрелити по приказу в свого земляка не моргувши оком. Хоч могли і вистрілити воїни УПА, якщо цей чоловік був сексотом, чи іншим мерзотником...

 

А їм і жилося. Я вже не кажу про Львів, де під час війни діти навчались в українських школах, люди працювали. Театрів в Львові було мабуть більше ніж зараз.
Недавно я десь прочитав те ж саме про Харків...
А що почалося з приходом асфабадітілєй - люди і зараз бояться згадувати.

 

Звичайно важче! Фронт, окопи, шквал вогню, наказ-закон, і ще в спину стріляють...
І не тільки загородзагони...
Зовсім інакше в УПА. Там воювати треба по бажанню. Є бажання - пішов повоював, "відбив" в тяжкому бою обоз у поліцаїв, і знову "воюй" із вчительками і лікарями...

 

Може досить вже отих байочок?
Я прекрасно знаю,ЯК жив і як загинув мій дід,ЗА ЩО знищили мою родину...
Ті байки можете повторювати на російських форумах.проковтнуть...
В нас в кожного в УПА були діди,батьки,брати.сестри..

 

Не в кожного!

 

Та ніхто не воював з вчительками та лікарями скільки раз можна про це говорити...
Хто його знає, хто там "косив" під УПА... Чомусь в нашому селищі, де проводились неодноразові бої УПА з загонами НКВД вижила вчителька із східної України, хоч проводити уроки ходила в сусіднє село через ліси де перебували загони УПА. Хто не рив там де не треба було рити, той дожив до глибокої старості з пошаною. Якщо його заслали на західну Україну під виглядом вчителя, чи лікаря, то таких проходимців зразу було помітно.

 

В кожній родині,де усвідомлювали,ХТО вони,якого роду.кого боліла Україна...

 

Звідтам же:
"-- Не раз було таке, -- розповідала Марія Миколаївна Богдан з Кідер -- що опівночі стукають у вікно „Степанові хлопці”: „Тітко, одчиніть!”. Буває, просять, а частіше забирають хліб, крупи, сало, худобу. Мусиш віддавати, коли на печі плачуть маленькі діти, а в голову цілиться дуло карабіна!"

Бла-бла-бла!

Лозунги!

А потім що, прийшов лісник?

Хто його знає кого косило тото УПА...?

 

То для вас лозунги...і пусті слова..
Кого пересмикує від одного слова Україна.
В тому й різниця між нами...

І щось таке в мені велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось таке в мені болить,
що це і є, напевно, Україна.

 

Ну, не можуть в жінки відібрати продукти, щоб не цілитись з карабіна в голову... 100% переодягнені москалі-енкаведисти або "відморозки", або просто москальська байка-пропаганда. Ви краще напишіть, як "просили" хліб під час голодомору і хто просив, тоді й побачимо різницю, а то називаєте спорадичні випадки, не маючи впевненності хто це робив і чи робив взагалі.

 

Тоді в нас різна Україна...!

 

Таки різна...

 

А не Ви мені цю лабуду підсунули як аргумент...?

То шо Ви "віщуєте" без фактів і цифр, всі помітили... А те що Ви пробуєте використовувати як факти - суцільна лабуда...
Ви самі хоч читаєте свої посилання на дебільні статті і дебільних авторів....

 

Kонфликт в Южной Осетии и права человека
Доклад Правозащитного центра «Мемориал».

Будет желание, почитайте. Вывод один: бравые герои-наемники из Украины воевали в Чечне на стороне сепаратистов якобы защищая вольнолюбивых чеченцев от официальной Москвы. В Грузии они воевали на стороне официального Тбилиси против сепаратистов якобы за территориальную целостность Грузии. На самом деле они воевали и будут воевать всегда ПРОТИВ РОССИИ. Все остальное - лицемерная ложь.

 

Це дуже просто-украiнцi завжди воювали проти оккупантiв! Московiя завжди була та залишаеться для нас украiнцiв -iмперiя зла,тюрьма народiв,держава яка постiйно несла загрозу Украiнi,нашiй свободi та незалежностi! Тому нашi брати-украiнцi воювали в Грузii з москальскими оккупантами пiд гаслом:"за нашу i вашу свободу"

 

Іноді перечитуєш українські інформаційні видання і автоматично постає питання - а що чекає на цей долею скривджений народ? Чи знайдеться хоч один політик в кого цей народ буде на першому місці? Чи знову буде потрібно вибирате менше з зол? Якщо так то кого?
Читаючи статтю пана Мариновича, питання виглядає риторичним...

Чому б Яценюку не повчитися у Бурджанадзе?
12.08.2009 11:52 ___ Мирослав Маринович, для УП


Коли Петро Симоненко поспішив виявити вірнопідданість російському президентові, схваливши його звернення до президента Віктора Ющенка, це було гидко, але цілком логічно: отримані дивіденди треба відробляти.

Коли Віктор Янукович заспівав в унісон з паном Мєдвєдєвим, це було також гидко, але зрозуміло: російська карта, як і 5 років тому, буде козирною у його президентській кампанії.

Проте коли Арсеній Яценюк, даючи інтерв’ю радіо "Ехо Москви", скористався нагодою, щоб звести порахунки з президентом України, це стало цілковитим потрясінням.

Невже в Україні так і не виросте нове покоління політиків, яке поважатиме навіть не стільки державу, скільки самих себе?

Усі українські політики найвищого рангу, не вагаючись, використовують трибуни ЄС, НАТО чи Америки, щоб звідтіля посилати отруйні стріли у бік своїх українських суперників. І де вже там у цьому запалі зауважити, як іронічно й зневажливо загинаються кутики вуст на обличчях іноземних партнерів!

Тепер, бачиться, навіть ті українські політики, які вважають себе альтернативою нинішній еліті, дозволяють собі розгортати свою президентську кампанію в ефірі російського радіо, навіть не стерши мєдвєдєвський плювок зі свого національного обличчя.

Чи буде цьому колись кінець?

Чому не повчитися у Ніно Бурджанадзе, яка рік тому не піддалася на явні спроби української тележурналістки спровокувати її на критичні висловлювання на адресу президента Саакашвілі й чітко заявила: "Я не буду використовувати українські медії для того, щоб зводити порахунки зі своїм президентом"?

Як, виявляється, просто виявити і особисту гідність, і національну честь!



http://www.pravda.com.ua/news/2009/8/12/99723.htm

 

Это написано - точно из Николаева? Из города, заложенного Российской империей? Выходит - сначала основали и построили город, заложили верфи - а потом преступно захватитли его - и оккупировали....
"Бач, яка чудасія!" (Н.В.Гоголь- Ночь перед рождеством)