про методи виховання і результати

А если ваш сын кого лупить начнёт?

 

Мне тетя рассказывала,когда она работала няней у одной обеспеченой семьи.Девочка в 4 года считала что она пуп земли и если она захотела, то должно быть именно так и обьяснения не помогают. Тетя на второй день уволилась, сказала, что не может с таким ребенком общаться и терпеть и нервничать не сможет.

 

А он и лупил какое то время. Но это была скорее проверка - а сойдет ли это ему с рук Совсем недавно было 2 показательных случая. Гуляли в парке - Юрик заигрался и случайно-нарочно стукнул собаку небольшую машинкой. Я еше не успела рот открыть - мужик ему грозно сказал "ты что делаешь, это моя собака, не обижай ее". Сын посмотрел на меня ища поддержки - а я ему сказала "Дядя все правильно говорит, собачке больно, она живая."

И второй раз - пришли на детскую площадку - мой пробегал мимо и мальчика толкнул - года 1,5 - причем специально. Подошел его папа и тоже грозно пожурил. Я и в этот раз сказала, что дядя все правильно говорит. Потом взяла его на руки и объяснила, что обижать маленьких не нужно - ведь я его всегда защищаю, у деток тоже есть родители, которые будут их защищать. Лучше дружить и вместе играть.
В общем после того случая (ттт) никого мы не обижаем. Всякие есть периоды в жизни детей - главное общаться.

 

Заметьте:

А что если дядя поступил бы так?

 

моему ребенку 1 год и 3 месяца, то есть за 2 мес я вдруг расскаюсь в своих воспитательных методах? )

какой мультик в 1,5 года?

мова про жорстокі методи виховання
жорстокими методами виховання можна виховати 1) або жорстоку людину або 2) жертву для жорстоких людей
завжди є як мінімум два варіанти

п.с. і про "здування пилу" річ не йде зовсім

 

Я же написала, что мальчик постоянно бил причем всех на площадке. Это не единичный случай. Но такого, чтобы мой подошел из за спины и бахнул со всей силы полуметровой пластмассовой лопатой маленького мальчика по голове- такого не было никогда. Отпихнуть и ударить по голове две большие разницы. А дети дерутся в осовном те, которых бьют родители. У них нет других аргументов, к сожалению

 

Моя свековь так отучала малого кусаться. Я хоть и против таких "обезьяньих методов" (так делают только обезьяны), но должна согласиться, что этот метод подействовал

 

пупере, ви читали-читали і далі не розумієте про що я говорю?
трудно :rolleyes:

чому голе теоретизування?
в мене є дитина і я її не б*ю, але є речі які "не можна"
мої вимоги до дитини розумні, не більше
і відповідають вікові. моя дитина ще замала до діалогів, але ми інакше вміємо порозумітися в багатьох випадках

ви впадаєте в крайнощі. батьки є батьки, а друзі є друзі
можна дати по задниці якщо питання життя чи смерті, наприклад дитина біжить на вулицю з машинами. і то ми говоримо про маленьку дитину
в інших випадках не бачу причини бити дитину по задниці

нащо змушувати? можна зацікавити, стимулювати, заохочувати, попросити, переконати, змінити обстановку, показати власним прикладом, зробити разом тощо
є багато способів, дуже багато
можна і силою змусити щось зробити, але то залежить від випадку

ну наприклад, я не кричу на дитину, відповідно я вчу не кричати на мене, я поважаю його вибір - вчу що він має поважати мій, я його слухаю і прошу слухати мене, бо інакше чому я маю слухати його, якщо він не слухає мене?
я не даю командувати собою, але враховую його думку чи бажання
як інакше?
я встановлюю обмеження тільки там де треба, бо я мама, то моє завдання, але в розумних межах
я наприклад не кажу як деякі "тобі не можна нічого брати зі столу самостійно", я просто показую, вчу, що брати, як, чому
але не забороняю
моя справа навчити його, а не обмежувати можливості навчання заборонами, готовими рішеннями чи наказами
як каже Ошо "деякі діти думають що їх звати "не можна" :rolleyes:

ви кажете "дитині треба прививати думку - ти нічого не значиш поки не доведеш протилежне"
це схоже на привиття комплексу неповноцінності

 

не лише так...
буває між собою не б’ються і мало сваряться, а дитину б’ють і сварять, бо вона ще мала-дурна, тому має у всьому слухатися і не перечити
дорослих бити не можна, а дітей треба. деякі думають так

тут згідна, бо то було всього лиш одиничним наочним прикладом як робити не варто і чому

 

Ребята, не забывайте, что и дети бывают разные. Одни подвижные, другие спокойные, третьи умные четвертые хулиганы. Ребенок уже рождается с характером. Надо попытаться подстроиться под свое дитя и будет вам счастье.
К каждому ребенку нужен свой подход, но обязательно одно - родительское слово - закон. Не разбрасывайтесь своими словами и всегда давши слово - держите.

 

Мабуть, що так. Перш, ніж на дитину починає впливати вулиця, школа і т.п. все ж таки спочатку від самого народження на дитину впливають батьки і інші родичі, які живуть з нею разом (бабусі, дідусі, брати, сестри). Хоча в першу чергу, безумовно, - батьки. І дитина, дивлячись на них, бере з них приклад, - хоче вона того, чи ні. Дитина спочатку сліпо, а потім свідомо копіює батьків. Знаєте, це як у тому анекдоті: "Маленький хлопчик з матюками перекидає все в квартирі догори ногами, викидає все із шафів. шухляд на пдлогу. На питання мами: що ж це ти робиш, відповідає: бавлюся в гру "Тато шукає ключі від машини"
Якщо батьки не є сильними особистостями, вони скоріш за все не зможуть виховати свою дитину сильною позитивною особистістю і не будуть для неї авторитетом. Але тоді вулиця може виховати дитину сильною негативною особистістю, навчити чогось поганого. Батьки повинні давати дитині можливість вибору, але непомітно на початках допомагати зробити цей вибір в тому руслі, як це бачуть батьки. А то є штука досить не проста, потрібно бути тонким психологом.

 

У мене дітей нема, але я подумала: не караючи, без жорстких методів, самими умовляннями можна було виховувати принца, років 200 тому. Зараз такий вплив ззовні: вулиця, телебачення, та самі батьки часто поводяться невиховано, плюючи на думку оточуючих... Якщо батькам вдалося добитися з самого початку, що їх авторитет - істина в останній інстанції, то можна дозволити собі лібералізм. А інакше - тільки муштра. Не обов"язково рукоприкладство, але суворість і непохитність перед умовляннями. Якщо вважається суспільною нормою "здоровий егоїзм" і "індивідуалізм", то методи: Васі боляче, не бий Васю..., підуть врозріз з логікою: "А я хочу бити. А Вася дурний... його треба бити..."

Між іншим, хто сказав, що треба обов"язково давати здачі? Не краще навчити дитину а)пробачати; б)перемагати не фізичними способами?
Я нікому здачі не давала, постійно істерика була... Так я розвинула ораторське мистецтво)))

 

тоже знаю такую семью... ребенок настолько з сильным характером был в годик-два... все должно было быть по его... не слушался.. вообще был как мужчина настроения пока родители не начали как-то с этим справляться... самое главное, что дитя непростое.. на него прикрикнеш он вообще не реагирует.. тут надо много кнута... а другий их малый на грозный вгляд родителей стаёт тише травы... ребенок послушный и покладистый сам по себе.. сидит себе в игрушках, никого не безпокоит...

 

не знаю як виховували принциів, але методи 200 років тому були такі як ви описали нині
дам цитату:
"Чтобы не отставать от перемен, происходящих в обществе, родителям нужно изменить свой подход к воспитанию. За последние две сотни лет общество совершило исторический скачок, предоставив всем гражданам небывалые личные свободы и человечес кие права. Но, несмотря на то что современное западное общество зиждется на принципах свободы и прав человека, родители по прежнему используют воспитательные методы, доставшиеся нам из темного средневековья.
Для того чтобы вырастить здоровых, способных к сотрудничеству детей, родителям нужно модернизировать свои методы воспитания. Руководители компаний знают, что, если они хотят сохранить конкурентоспособность на рынке, им необходимо постоянно меняться и совершенствоваться. Подобным же образом если родители хотят, чтобы дети могли уверенно чувствовать себя в свободном мире, нужно воспитывать их при помощи наиболее эффективных и современных методов.

ВОСПИТАНИЕ, ОСНОВАННОЕ НА ПЮБВИ, А НЕ НА СТРАХЕ

В прошлом детей контролировали при помощи давления, страха и чувства вины. Чтобы мотивировать хорошее поведение, детям внушали, что они порочны и могут заслужить хорошее отношение только послушанием. Сильнейшим сдерживающим фактором для ребенка был страх потерять любовь и благосклонность родителей. Если этого оказывалось недостаточно, взрослые прибегали к более жестким наказаниям, которые должны были пробудить в ребенке еще больший страх и сломить его волю. Непослушного ребенка нередко называли своевольным. По иронии судьбы, с точки зрения позитивного воспитания основой для развития в ребенке духа сотрудничества, уверенности в себе и отзывчивости служит именно воспитание сильной воли.

Чтобы воспитать в ребенке дух сотрудничества, уверенность в себе и отзывчивость, необходимо развивать его волю, а не ломать ее.

В прошлом цель воспитания состояла в том, чтобы привить детям послушание. Позитивное воспитание направлено на то, чтобы вырастить волевого ребенка, но при этом склонного к сотрудничеству. Чтобы добиться сотрудничества, нет нужды ломать его волю. "

1. ви сказали. коли ви поводитеся жорстко, ви вчите дитину жорстко поводитися і не зважати на чужу думку як ви не зважає на її, бо ваше слово істина в останній інстанцї. ви цього самі навчите...
приклад: мама б’є дитину, щоб та не хамила
вона вчить двох речей: 1. не хамити, 2. досягати свого силою

2. це реалії життя. якщо хлопчик не дасть здачі його будуть мати за слабака і бити регулярно. які розмови коли тебе б’ють наприклад в школі?
треба вчити, що бити першим не можна, ніхто не має права посягати на чужу свободу, але давати здачі - свята справа

 

Есть такое мнение у родителей "я бью-бью, толку ни грама!" А в то же время, если к подвижному ребенку применить другие методы воздействия - он станет идеальным.
У моей подруги трое детей - первый у них ТАКОЙ активный - влезет во все дыры. И она его занимает секциями - карате, плавание, ролики. Все делает с ним и с папой. И ребенка как подменили. У него нет свободного времени на баловство. Он от себя сам капитально устает - ему все в школе говорят, что он должен быть как Вася, Петя - он плохой, он бешеный (хотя школа частная). А если и дома его этим мучать - он вырастет закрытым и закомплексованым.
Главное ребенка любить. Любящее сердце никогда не навредит.

 

ну да, согласна... но когда ребенку годик какие могут быть секции?? когда годик, а он ведет себя на целых три, разве что не говорит... малый не лазит во все дыры, но когда у него плохое настроение то держись... он захотел играться с мобильним, если не даш будет истерика.. захотел ехать на машине - тоже самое... както это прекратить можна, но потом у ребенка плохое настроение - на все отвечает нет.. кушать не будет, спать не будет.. ну чесное слово - как взрослый, еще и злопамятный