роумію Вас.Спробую ще по іншому пояснити свою думку-Одні люди за своє життя встигають досягти дуже багато,і не лише у матеріальному сенсі.Інші - ніби топчутся на місіці.Щоб осягнути і зрозуміти Святе Письмо потрібна Ласка Божа і не всім однаково і не завжди Воно відкривається.А взагалі,людина хоче зрозуміти помисли Божі вже і негайно.Хіба то не є гординею?Молюся за Дух покори.
Ну добре, зло - не подолати, а добро? Або ще такий нейтральний приклад: за кілька хвилин ви підете пити, бо надворі спека і вас мучить спрага. Чи відповідає Божому задуму те, що ви захочете пити? І чи можете ви не захотіти пити, знаючи, що це відповідає Божому задуму?
так власне!.. і я кажу: не дано нам всього зрозуміти, а тому - дивуюся тим, хто впевнений, що вже все зрозумів і точно знає тлумачення всього, що написано у Біблії, знає що там малося на увазі і де є символ, образ, метафора, а де - прямий і конкретний приклад до наслідування. Можна себе переконати, що щось в нашому житті є "божа воля".. але де наша власна, а де - Божа, точно це в кожну мить знати не можна напевне. Бо якщо то "нечистого" воля - принаймні буде ясно по плодам.. та й те, якщо вони швидкі. А якщо то цілий план?.. от наприклад, я вийду на вулицю, почну пити, станеться дтп, але через те що я там стояла - щось піде так, або сяк.. і станеться ще одне дтп..тому що все це було хитро підстроєно саме "злою силою" для того, щоб пішла з життя якась дуже хороша людина ... (це я фантазую по-чорному) Тобто, виходить, теоретично я можу ненароком стати причиною зла сама того не відаючи і думаючи, що то були вчинки з моєї волі - саме тому, що то була не моя ,а зла воля піти випити води на виході.. або навпаки - добра, саме тому що мені "раптом захотілося" чогось такого природнього.. але саме в ту чи іншу годину, миттєвість. А потім - починаються "збіги обставин".. Збіги? Згадалося щодо того чи це наша чи не наша воля: "Почему когда я говорю с Богом - это называется молитва, а когда Бог со мной - шизофрения?" (с) Але це вже відхилення від теми про Давида і його псалом.
Я не розумію, для чого ви мучитеся такими питаннями? Що воно вам дасть, якщо ви дізнаєтеся відповідь на них? Ви пишете, що молитва є безсилою, бо "на небі" вже все вирішено. Але якщо вже "все вирішено", то чого Бог нагадує нам про рай і про пекло? Якщо нагадує - значить НЕ ВСЕ вирішено, значить ВІД ЛЮДИНИ залежить її кінцеве призначення, а не від Бога. Чи ви думаєте, що є люди, народжені для пекла, а є люди, народжені для раю? А який сенс тоді в існуванні Страшного суду? Як і за що можна судити людину, від якої ніщо не залежить?
Я думаю, що не кожен зможе попирати лева і дракона, хто вірує, і не тому що віра його слабка, а з інших причин - нам не відомих (тому що комусь судилася така смерть, а комусь - інша, у свій час). Я зовсім не цими питаннями мучуся! Просто намагаюся відповідати на Ваші.
і знову,а якщо власне цій людині відкрилася істина(т.т.,якийсь її*шматочок**)?І вона ще не знає,що то лише частина,і не знає,що не варто нікому пробувати пояснити про це,бо кожному свій час і своє відкриття. Ох,запитань більше ніж відповідей. А той,хто знає щось більше,переважно мовчить... Фрезіє,хоч у нас досить різні бачення,але добре Вас розумію і поважаю Вашу точку зору.
Не можна тиснути на когось, намагаючись пояснити і довести той *шматочок істини*, котрий тобі Бог відкрив. Але говорити і пояснювати ще й як варто і дуже потрібно!!! Не можна мовчати! Я, наприклад, дуже вдячний тим людям, котрі свого часу розказали мені про Христа і про спасіння через Нього. Не знаю де б я був зараз, якби не прийшов тоді до Нього...?! Зі свого досвіду скажу, що коли я комусь щось говорю і бачу, що до людини не зовсім "доходить" та істина, яку я намагаюся їй пояснити, то я починаю молитися за ту людину, щоб Господь їй все пояснив і відкрив. І Він їй пояснює! І то набагато краще і правильніше, ніж я! Маю купу прикладів зі свого життя відносно цього...
Звідки ви взяли, що то є кожний раз нове розпяття, а не повторення тих подій у символічному виді? ---------- Додано в 02:14 ---------- Попередній допис був написаний в 02:05 ---------- Навіть пояснювати смішно. Хочете я вас доповню? Мало того, що 1558 році була написана Євангелія, я вас скажу більше: вона писалася зразу українською мовою. Не вірите? Читайте: Перші тексти Святого Письма українською мовою беруть початок ще в ХVI ст. Це були так звані «Учительні Євангелія». Мета їхньої появи — наблизити Святе Письмо до народу. В 1561 р. з’явилось рукописне Пересопське Євангеліє, в 1563 — 1572 роках — Крехівський Апостол. Ну як? вражає? Книги Святого Письма стали настільними книгами освічених людей тогочасної України. Український філософ Г. Сковорода писав: «Ця книга вічна, Книга Божа, Книга небесна».
І як дві каплі схожий на обряд чорної магії Вуду. Просто фантастика... Щоб зрозуміти, хто і для чого ввів цей обряд (причастя) потрібно мати знання. А віруючим цього знати не потрібно - їм треба тільки вірити, причому бажано сліпо вірити... І обряд проскомідії - це принесення Ісуса Христа в жертву, а фарисеї говорять - це він сам, "добровільно".Тому, Миху, не фарисействуйте... Християни чекають другого пришестя Ісуса Христа, а в той же час роблять все для того, щоб цього не відбулося!!! ---------- Додано в 12:10 ---------- Попередній допис був написаний в 11:55 ---------- Пересопське Євангеліє - історична пам'ятка, і про це повинно знати чим більше людей. І не тільки сам факт. Але і фактичний матеріал, який міститься в ньому. Буду радий, якщо хтось дасть зноску, щоб скачати. Це є реальна книга, яку напевно не зачепили виправлення...
Це переклад. Не оригінал. І про які виправлення йдеться і взагалі, до чого у цій темі про ікони вірогідність перекладу Писання?
Це дуже цінна пам'ятка. Але її не спішать обнародувати. Чому? В эпоху Реформации кардинал Гозий написал, ПО ПОРУЧЕНИЮ РИМСКОЙ КУРИИ, рассуждение об употреблении Библии (Hosius, "De expresso verbo Dei"), в котором выразился так: "Дозволить народу читать Библию значит давать святыню псам и метать бисер перед свиньями". ТРИДЕНТСКИЙ собор (в XVI веке - Авт.) ВОСПРЕТИЛ мирянам чтение "еретических" переводов Нового Завета безусловно, А ЧТЕНИЕ ВЕТХОЗАВЕТНЫХ КНИГ разрешил лишь под надзором епископа>> [936], т.1, с.234. Таким образом, в обиходе прихожан католической церкви Библия появилась как бы исподволь, "незаконно" и, строго говоря, НЕПОНЯТНО КОГДА. Неясно - когда церковное постановление папы о запрете чтения Библии перестало исполняться на практике. А потому в католической среде в XVI-XVII веках с Библией МНОГОЕ можно было сделать незаметно для глаз. А затем сделать вид, будто "так всегда и было". Как мы увидим, эти якобы запрещения читать Библию в средние века означают на самом деле, что Библия в то время ЕЩЕ НЕ БЫЛА ОКОНЧАТЕЛЬНО НАПИСАНА. И скорее всего, ВСЕ ЗАПРЕЩЕНИЯ БЫЛИ ПРИДУМАНЫ И НАПИСАНЫ уже в XVII-XVIII веках и приписаны средневековым правителям и папам, чтобы объяснить тот поразительный с точки зрения скалигеровской истории факт, что по крайней мере до конца XV века, - а на самом деле до конца XVI века, см. ниже, - БИБЛИЯ в современном смысле ВООБЩЕ ОТСУТСТВОВАЛА. Не только на Востоке, но и на Западе. Известный историк церкви А.В.Карташев писал: "ПЕРВОЙ ДЛЯ ВСЕГО ВОСТОКА рукописной (еще до появления печатного станка) явилась Библия 1490 года, созданная архиепископом Новгородским Геннадием... Такая РАННЯЯ ЗАИНТЕРЕСОВАННОСТЬ в овладении полным библейским текстом явилась на Руси в XV веке" [372], с.600. Таким образом, если в самом конце XV века пробуждение интереса к полной Библии расценивается специалистами как ОЧЕНЬ УЖ РАННЕЕ, то что говорить о XIV или XIII веках? В то время, как мы видим, никто Библией на Востоке даже и не интересовался. А на Западе не читали, потому что "запрещено". Спрашивается - кто же ее читал в те века? ДА И СУЩЕСТВОВАЛА ЛИ ОНА ТОГДА ВООБЩЕ? Взяв тут
Ще деяка інформація: "...Тем не менее, и Талмуд, и Новый завет христиан базируется на одной и той же книге - Ветхом завете иудеев. И в Талмуде, и в Новом завете в качестве законоучителей также выступают исключительно иудеи, только под разными названиями: в первом - рабби, то есть раввины, во втором - апостолы, что по-гречески значит «посланцы». Имеются в виду, понятно, посланцы всё того же иудейского бога Яхве, имя которого в Библии, которую сами иудеи впервые переводили на греческий язык, дабы не раздражать не иудеев, везде заменено словом «господь». Но от перемен мест слагаемых сумма, как известно, не меняется. Причём и Талмуд, и Новый завет создавались практически одновременно. Первый, так сказать, для внутреннего потребления, второй - для внешнего…" Александр Иванченко «Путями великого россиянина»
Доволі гостре висловлювання, але я і сьогодні багатьом би заборонила читати Біблію самостійно і робити висновки із написаного на власний розсуд, бо то веде до непорозумінь і помилок.
В стародавньому Ізраїлі не тільки кожений мав доступ до Танаху але й мусив читати його. І це не призвело до розділення євреїв на різноманітні течії. Церква діяла зовсім іншим чином - зберегла монополію на читання і тлумаченя Біблії і мало не перетворила її на мертву книгу на мертвій мові. Фактично усі перкладачі Бібілії мовою простих людей зазанали переслідувань і знущань з боку церкви. Переклади привселюдно спалювались, іноді разом з читачами. Тлумачення БІблії складна справа і робити її краще з огляду на соціо-культурний, історичний контекст, спираючись на данні лінгвістики, біблеїстики тощо, ане лише сліпо слідувати традиціям церкви.
Звичайно. Читати! Не тлумачити на власний розсуд, а саме ч и т а т и. А пояснювали ті, хто мав на те право. Первосвященники. Ось саме так до тлумачення Біблії підходить Католицька Церква. Зі всією відповідальністю. І сліпе слідування традиціям, то є не проблема Церкви, а обмеженість конкретних людей, які незнати з яких причин вирішили, що саме до цієї Церкви належать, хоча нічого крім "паску святити" вони про неї не знають.
Цікаво чому тоді католицька церква продовжує вилучати імя Бога з Біблії і літургійної практики? ---------- Додано в 18:43 ---------- Попередній допис був написаний в 18:40 ---------- Це нажаль проблема і відповідальність церкви, яка кілька століть нехтувала освітою віруючих. Не дивно що сьогодні католики знають біблію у межах того що читається з кафедри ( добре що хоч з 20 ст на зрозумілій мові). Не покладайте провину на людей яким церква не привила любові до Біблії.
Сергію, де написано, що церква повинна підлаштовуватися під захцянки нЄкого Сергія? Таких ачо-почємучєк мільйони. І якщо кожен почне повчати як повинна поводити себе церква, то це вже буде клюб за інтересами. Задайте свої "мудрі" запитання своїм наглядачам і почитайте в їх очах фразу: "чого пристав?". Церква є така, як є 2000 років. Не подобається - то чисто ваші проблеми.
"...С этого времени, с 50-х годов, после смерти Христа, и началась усиленная проповедь этого ложного христианства, и в эти 5—6 лет были написаны первые (признанные потом священными) псевдо-христианские письмена, именно послания. Послания первые определили для масс совершенно превратное значение христианства. Когда же было установлено среди большинства верующих именно это ложное понимание христианства, стали появляться и евангелия, которые, в особенности Матфея, были не цельные произведения одного лица, а соединение многих описаний о жизни и учении Христа. Сначала появилось /евангелие/ Марка, потом Матфея, Луки, потом Иоанна. Все евангелия эти не представляют из себя цельных произведений, а все они суть соединения из различных писаний. Так, например, евангелие Матфея в основе своей имеет краткое евангелие евреев, заключающее в себе одну нагорную проповедь. Всё же евангелие составлено из прибавляемых к нему дополнений. То же и с другими евангелиями. Все евангелия эти (кроме главной части евангелия Иоанна), появившись позднее Павла, более или менее подгонялись под существовавшее уже павловское учение. Так что истинное учение великого учителя, то, которое сделало то, что сам Христос и его последователи умирали за него, сделало и то, что Павел избрал это учение для своих славолюбивых целей: истинное учение, с первых шагов своих извращенное павловским извращением, все более и более прикрывалось толстым слоем суеверий, искажений, лжепониманием, и кончилось тем, что истинное учение Христа стало неизвестно большинству и заменилось вполне тем странным церковным учением — с папами, митрополитами, таинствами, иконами, оправданиями верою и т.п., которое с истинным христианским учением почти ничего не имеет общего, кроме имени..." Л.Н.Толстой "Почему христианские народы вообще и в особенности русский находятся теперь в бедственном положении" Добавлю, що письменник не знав справжньої дати написання Євангелій і справжньої дати народження Ісуса Христа. Детальніше
http://www.youtube.com/watch?v=NHjVkScPbjg&feature=related хтось може пояснити в чому тут проблема? бо я перевірив пару перших помилок і виглядає на то, що то справді помилки
«…Разве сторонников буквального прочтения не должен волновать тот факт, что, описывая родословную Иосифа от царя Давида, Матфей упоминает двадцать восемь промежуточных поколений, а Лука — сорок одно? Более того, в обоих перечнях практически не встречается одинаковых имен! И вообще, если Иисус действительно родился в результате непорочного зачатия, то родословная Иосифа тут ни при чем и ее нельзя использовать как подтверждение того, что в лице Иисуса исполнилось ветхозаветное пророчество о грядущем происхождении мессии из колена Давидова…» Докинз Р. "Бог как иллюзия"