Президент Зеленський

Та я ж не проти. Якщо вас-довбойобів влаштовує жидівський гауляйтер, який випилює вас стаханівськими темпами- то й нехай. А я зі сторони на цей цирк подивлюсь.

 

Знову жидва пхає своє рило у питання, де воно ніц розуміє. Нагадаю, що минулі такі закиди закінчилися втратою територій, шаленими втратами людей та курською авантюрою.

 

Facebook

Зелю геть?

 

Не можна. "А то прутін нападе"(с)

 

Гундосий обмудок пропиздякав, що кадрові зміни у Кабміні викликані "підготовкою до дуже важкої зими". Тобто, ти призначаєш на посаду єрмаківську курву, яка нічого не робить на посаді, просираєш березень. квітень, травень, червень, липень, а тепер новій людині залишається тільки три місяці на підготовку, а ти верещиш "буде дуже важка зима". На біса ти призначав Свириденко? Щоби що?

 

Терміни введення в експлуатацію розподілених джерел електроенергії що передбачено постановою КМ України Кабінет Міністрів України №1320 (зі змінами) повністю зірвані станом на перше півріччя 2026 року. Закупівля ТВЕЛів для потреб атомної енергетики (58% електрогенерації) станом на перше півріччя профінансована на 28 %. Взимку гундосий обмудок буде про це розповідати, як про "наслідки ворожих атак на енергосистему України". Власне це і є початок цих "атак".

 

Що, вкраїнчики, померзнете заради жидка? Бо воно про вас не дбало, коли єрмаківську шльондру призначало на посаду.

 

"Какаяразніца", наскільки важкою буде зима у вкраїнчиків. Так?

 

Волонтерка. Чи зможе Зе стати диктатором?

Ми йдемо, ми бачимо на шляху, де наш фініш,
але фініш на шляху, і через той фініш на шляху
ми знаємо, який в нас буде фініш
Президент Зеленський, вишукані думки вголос.

Після кожної гучної відставки, кожного нового скандалу навколо ОПи, або чергового конфлікту з опозицією в українському суспільстві знову виникає одне й те саме питання: чи не перетворюється Зе на нового хуйла смарагдового кольору?

Порівняння здається очевидним. Портрет дедалі більше концентрує владу в своїх руках. Верховна Рада втратила політичну самостійність. Телемарафон став головним державним інформаційним майданчиком. Опозиція зазнає позасудових розправ (санкції), регулярно говорить про політичний тиск. Кадрові рішення ухвалюються в максимально закритому режимі і з порушенням і Законів і Конституції.
На перший погляд усе це справді нагадує московію початку двохтисячних.

Але лише на перший. Бо справжня диктатура будується зовсім не так. І головне питання полягає навіть не в тому, чи хоче Портрет побудувати авторитарний режим. Ми не можемо цього знати напевно, але я особисто думаю що дуже хоче, до нестями хоче. Цей прищ дуже хоче стати гангреною.
А є питання значно цікавіше: а чи має наш Портрет для цього необхідні ресурси? І тут моя впевнена відповідь – ні, не має, і не буде мати.

Диктатура не виникає тому, що президент вирішив стати диктатором. Диктатура виникає тоді, коли в руках першої особи одночасно концентруються чотири види влади:
Гроші.
Силовий апарат.
Абсолютно лояльна політична еліта.
Слабкі або знищені державні інституції.

Саме сукупність цих видів влади дозволяє поступово замінити державу особистою владою, і без будь-якої з цих складових побудувати стійку диктатуру майже неможливо. Розберемо всі складові окремо.

Будь-який авторитарний режим коштує дуже дорого. Потрібно утримувати величезний силовий апарат, фінансувати пропаганду, купувати лояльність чиновників, утримувати політичні еліти, компенсувати бізнесу економічні втрати від неефективного управління та міжнародної ізоляції.

Саме тому майже всі успішні диктатури мали власне джерело величезних доходів. Якщо брати хуйла, як приклад, то хуйло має нафту і газ.
На початку 2000-х ціни на енергоносії стрімко зростали. Московія буквально захлиналася від валютних надходжень. І ці гроші стали фундаментом політичної системи хуйла. Він купував губернаторів, олігархів, чиновників, пропаганду, лояльність населення через постійне зростання рівня життя.

Поки сировинна економіка давала гроші, система працювала майже бездоганно.

Україна перебуває зараз у прямо протилежній ситуації. Вона значною мірою фінансує цивільний бюджет завдяки міжнародній допомозі ЄС, США, МВФ та інших партнерів. Зарплати державних службовців, пенсії, соціальні виплати, функціонування значної частини державного сектору сьогодні залежать від зовнішнього фінансування.

І це принципова різниця. Портрет України не контролює головне джерело фінансового ресурсу, і ніколи не буде його контролювати.

Поки йде війна, донори крізь пальці дивляться на намагання Портрета стати царем, прекрасно розуміючи, що без цих грошей сучасна українська держава просто не здатна функціонувати у нинішніх умовах.
Диктатура не може існувати за кошти тих, хто одночасно вимагає від тебе демократичних правил гри.

Не менш важливим є інший ресурс диктатора – особиста відданість і найближчого і просто оточення.

Саме тут проходить головна межа між Зе і хуйлом.

Хуйло ніколи не здавало своїх. І це була не моральна позиція, а технологія влади. Його найближче і інші кола десятиліттями знало просте правило: якщо ти виконуєш накази — тебе захистять. І неважливо, який міжнародний скандал вибухнув, які санкції запровадили, який злочин тобі закидають. – московія своїх не залишає. І не треба плутати «своїх» і своїх. Все бидло і стадо, яке воює, чи яке працює і стоїть на колінах – це не свої. Це біомаса. А от Шойгу свій. І Красіков, і Бут, і Мишкін з Чепігою – це свої. І хоча всі вони вбивці і злочинці, хуйло особисто за них вписувався.

Так будуються персоналістські режими – особиста відданість царю взамін на постійне місце при троні. Місце може змінитися, але вигнання з тронного залу – ніколи.


Наш портрет демонструє зовсім іншу модель поведінки.

Останні кадрові рішення створюють гнитюче враження. Президент показує своєму найближчому оточенню, що політична доцільність може виявитися важливішою за особисту відданість. Більш ніж лояльна і слухняна стюардеса Єрмака Свириденко була просто використана і викинута як кондом. Сирський був для Портрета своїм, голосно заявляв що особисто президент його надихає, виконував всі забаганки Портрета. І був викинутий на вимогу людей з картонками! І таких випадків вже безліч.

Для будь-якого чиновника це дуже небезпечний сигнал. Ти можеш роками бути в найближчому колі. Виконувати найскладніші завдання. Брати на себе політичні ризики. Але якщо ситуація вимагатиме — тебе можуть викинути на смітник.

Саме після цього починає руйнуватися головний фундамент будь-якої диктатури. Лояльність перестає бути безумовною. Люди починають працювати не на президента, вони починають працювати на власне політичне виживання.

Жоден диктатор ніколи не втримувався лише завдяки своєму оточенню. Його утримують люди зі зброєю. Саме вони вирішують, чи буде розігнаний протест, чи будуть виконані незаконні накази, чи залишиться правитель при владі після першої великої політичної кризи.
Саме тому хуйло роками будував ФСБ, Росгвардію та інші силові структури як інструменти особистої влади. Саме тому Бульбопюрер зміг пережити протести 2020 року. Саме тому Саддам Хусейн десятиліттями створював паралельні спецслужби, які контролювали одна одну і були особисто залежними від нього.

В Україні ситуація принципово інша. Українські силові структури існують у зовсім іншому політичному середовищі. Вони знають, що влада змінюється, що завтра може бути інший президент, що після зміни політичної ситуації доведеться відповідати перед судами, суспільством чи тікати, якщо буде куди тікати.

Така поведінка силовиків України це не питання особистої хоробрості чи боягузтва. Це питання політичного розрахунку. Українські силовики значно менш схильні пов’язувати власне майбутнє з однією політичною фігурою. А диктатура без особисто відданого силового апарату не працює.

Саме тому готовність беззастережно виконувати незаконні політичні накази залишається значно нижчою, ніж у класичних авторитарних державах. Голова СБУ Малюк відмовився підписати рішення РНБО про накладання санкцій на лідера опозиції – як приклад. А главмусор Кліменко підписав. І де зараз цей використаний главмусор? І Федоров підписав санкції проти Берези. І де зараз Федоров?
На мою думку, найбільша проблема Портрета полягає не в тому, що він концентрує владу. Багато президентів і в мирний час намагалися це робити.

Проблема в іншому. Він концентрує владу швидше, ніж створює систему особистої довіри. Історія показує просту закономірність – люди готові ризикувати кар’єрою, свободою і навіть життям лише заради того лідера, який ніколи їх не залишить. Як тільки вони починають сумніватися — вертикаль починає розсипатися зсередини. Зовні вона ще виглядає монолітною. Насправді ж кожен уже думає про власне майбутнє. Саме це, схоже, сьогодні відбувається в українській владі.

Парадоксально, але найбільшою небезпекою для України сьогодні може бути зовсім не диктатура. Набагато небезпечнішою є деградація державних інститутів. Це коли парламент майже втратив свою роль і нічого більше не вирішує в країні. Це коли уряд дедалі більше перетворюється на технічний орган. Це коли стратегічні рішення концентруються в невеликому колі людей, які не мають ні розуму, ні освіти, ні досвіду, ні совісті.

Але при цьому сам Портрет не має ні вміння, ні ресурсів, щоб забезпечити довгострокову стабільність такої моделі. У результаті виникає система, у якій інститути вже ослаблені, але повноцінної авторитарної вертикалі ще не існує. Такі режими зазвичай народжують не порядок. Вони народжують хаос.

Достатнім підтвердженням правильності мого висновку є інформація, що уряд стюардеси Єрмака Свириденко мав рівень виконання своїх рішень лише 20%. Це те, що має назву втрата управління, тобто хаос.

Отже, наш Портрет дійсно схожий на раннього хуйлушу. На це ясно вказують його окремі політичні практики: централізацію влади, прагнення контролювати інформаційний простір, ослаблення парламенту, конфлікти з політичною опозицією.

Але справжня диктатура — це не набір політичних технологій, а система, яка спирається на гроші, особисто віддану еліту, підконтрольний силовий апарат і незалежність від зовнішніх донорів.

Цих ресурсів Портрет та його укрсучвлада або не має, або має лише частково.

Тому сьогодні значно реалістичніше говорити не про становлення нової диктатури, а про іншу небезпеку — концентрацію влади без достатньо сильних інститутів, що приводить не до диктатури, а до політичної нестабільності та критичного погіршення якості державного управління, що ми і спостерігаємо на власні очі прямо зараз.
Тому, колеги, готуйтесь ретельно до холодів. Зима близько, і зима буде тяжкою.

Президент Зеленський – вирок Україні.

 

перед якими?
Рука руку миє, шоб біла була

 

Лаптоша, не знаєш чому Зеленський підірвав склади в Хмельницькому?

 

Гундосе жиденятко наклало (чи то руки, чи то ще щось) на загиблих і воскресило їх. А взагалі, якщо серйозно- скільки дегенератам-вкраїнчикам ще буде заходити постійна брехня жида?

 

Війна була би і при інших. Заз же не кажуть про талант Кравчука, бо стримав алкаша Єльцина.

 

Верховний головнокомандувач звернувся до ракет:

 

Лаптошман, ти точно жид-довбойоб. Бо так завзято облизувати обрізаного у іншого жида-довбойоба нормальна людина не буде. При інших розумних президентах війни би не було. Крапка. Знадобився оцей обмудок, який розміновував-розводив-ліквідовував бригади, щоб привести повноцінну війну на українські землі.

 

Воно знову обдовбалося?