Президент Зеленський

Дуже важко визначитися, хто тут тупіший - Мих чи Хомчин. Спочатку я подумав сьогодні, що Хомчин, адже він схвалив пост інкарнованого гамнюка Гудмана. А тепер бачу, що Мих прагне відсунути Хомчина з першого місця, ставлячи оцінки "тупо" на цілком резонні зауваження.

Виборів не буде. Тому що закон не дозволяє проводити виборів під час дії військового стану. Ухвалено закон попереднім скликанням (Слуги тут ні при чому) і підписано попереднім Президентом Порошенком.
І всякі там аллюзії-полюції, що, мовляв, в Кацапстані були "вибори", недоречні. Хоча би тому, що в Кацапстані не введено військовий стан.
Там взагалі "потєрі санітарниє" і "всє дрони сбіваются".
Цеї ночі потопили кацапський тральщик під Севастополем. І дещо трохи розбомбили в Краснодарському краї.
Навіщо проводити вибори, якщо й так усе йде непогано?

 

Медведо, якщо по тупості, то ти не на першому місці і твердо займаєш друге місце. Так що можеш бути спокійний.
Але й друге місце - це показово.
Адже ти вчепився виборів, бо сциш, що Зеленський програє, я тебе розумію.

Але мова не йде про вибори. А про Ст. 103, Конституції України - повноваження президента діють 5 років., до 20 травня.
Бачу зебобіки одинакові. Тим їм про повноваження, а вони торочать про вибори.

 

Це не має відношення до порушення Конституції. Навіть якщо буде сонячне затемнення і якщо буде хороша погода весь місяць.
Ото гальмує....

 

Не треба лізти поперед батька в пекло, залежно коли будуть вибори і залежно хто буде суперником, як були вибори Кучма/Симоненко?
Ймовірно, Зеленський програє, але чого починають тріпатися тЮлькоботи і порохоботи? Це вже політичний секонд-хенд.

А у Часовому Ярі чи Гуляйполі, хто не виїхав і сидить у підвалі зараз до виборів?
Що каже Конституція про вибори у військовий час?

 

Лаптоша, перестань тріпатися про вибори.

 

Мих, а ви ото перестаньте тріпатися про порушення Конституції, бо дуже тхне кацапською тухлятиною та маніпуляціями.
Є стаття Конституції, що наголошує про те, що президент має повноваження і легитимний поки не обрано нового. Тому хоть усріться та чекайте поки скінчиться військовий стан, щоб можна було оголосити вибори згідно виборчого закону про вибори нового президента. А поки цей) Утріться і чекайте, придурки.
Вже навіть Гончаренко заявляв, що ті, хто грає цю тему - або підкацапник або корисний для них ідіот.
Я б додала ще падлюк, яким і вас вважаю.

 

Не пишіть дурниць і не брешіть, там нема такого "поки не буде обраного".

Гончаренко - ваш авторитет, а не мій. До нього й апелюйте.

 

У мене нема такого досвіду.

 

Нема - буде . Нічого неможливого для підкацапників нема. У вас, я бачу, не Зеленський президент.
А для таких, колаборантів, потроху приходить писець. Витягують їх з усіх шпарин, наскільки я чула. Доберуться і до вас. І тоді подивитесь, як легко ви усеретесь.
Я серйозно.

 

Юрій Бутусов

Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський зробив заяву:
"Уперше за роки війни жодна із бригад не скаржиться, що немає артилерійського снаряда. І це відбувається упродовж останніх двох місяців".
Ці слова приголомшили більшість військових на фронті, оскільки Верховного головнокомандувача хтось з найближчого оточення свідомо ввів в оману, і він повторює чиісь слова, не орієнтуючись у реальній обстановці.
Тому інформую Володимира Зеленського, що відбувається насправді.
По-перше, бригади не скаржаться, тому що крім проблем з керівництвом ці скарги нічого не дають командирам бригад.
По-друге, артилерія на даний момент забезпечена снарядами 155 мм тільки на окремих напрямках, зокрема на північній Харківщині. Тут калібр 155 мм працює. Але на інших ділянках фронту 155 мм калібр також лімітується, і можливості виконувати усі необхідні вогневі завдання цими гарматами нема. Особлива проблема, що дуже обмежено виділяються снаряди на контрбатарейну боротьбу, і на ці завдання гостро не вистачає 155 мм калібру.
По-третє, забезпечення більшою частиною калібрів артилерії та мінометів значно менше потреб. Гаубиці калібру 152 мм, 122 мм, гармати 125 мм, міномети 120 мм, 82 мм, 81 мм, 60 мм, які є основним озброєнням більшості піхотних бригад - забезпечення мізерне та незадовільне. Дефіцит кричущий по цим калібрам на усіх напрямках, і на північній Харківщині також. Значна кількість частин отримують на день 10-20 одиниць боєприпасів для артилерії та мінометів.
По-четверте. Усіх видів боєприпасів в армії гостро не вистачає. Є проблема і по розподілу цих боєприпасів. Деякі окремі бригади, які намагаються забезпечити якісну бойову підготовку, змушені купувати за власні кошти та кошти волонтерів навіть патрони 5,45 мм та 7,62 мм, а також багато інших видів боєприпасів. Значна кількість військових частин змушені організувати своє власне виробництво боєприпасів за власні кошти та кошти волонтерів.

 

Буля, а ти впевнена, що тим, до кого доберуться буде не твій син, який ховається від мобілізації?

 

Андрій Магера

Чи є дата 20 травня 2024 року якоюсь визначальною в новітній історії?
Давайте спробуємо розібратися.

1. 20 травня 2024 року закінчується пʼятирічний строк з часу інавгурації чинного Президента Зеленського. Однак в умовах дії воєнного стану і неможливості проведення виборів, а також в силу дії принципу безперервності влади - повноваження Шостого Президента будуть легітимними і надалі.
До якого часу?
За загальним правилом - до інавгурації новообраного Президента.
Чи є інавгурація Сьомого Президента єдиною підставою для припинення повноважень Зеленського? Ні, не є. Бо існують винятки.
Нагадаю, що підстав для дострокового припинення повноважень Президента України є чотири:
1) відставка;
2) стан здоровʼя;
3) імпічмент;
4) смерть.

2. Важливо памʼятати, що хоча повноваження Зеленського залишаться легітимними і після 20 травня 2024 року, однак саме з цієї дати строк дії пʼятирічного представницького мандату безпосередньо від Українського народу вичерпується і фактично починається шостий рік повноважень, що зумовлений повномасштабною війною і воєнним станом.
Що з цього випливає?
Після 20 травня 2024 року Зеленський опиняється у делікатній ситуації, коли йому доведеться думати не про власний рейтинг (адже наступні вибори він неминуче програє), а про консолідацію зусиль усіх здорових державницьких сил суспільства на основі посилення парламентаризму і відмови від авторитарних тенденцій. На Банковій давно час зрозуміти, що мала Росія (яку наполегливо намагаються мавпувати) ніколи не переможе велику Росію. Вже не кажучи про те, що країни вільного світу не фінансуватимуть авторитарні фантазії в Україні.
Вже зараз час припинити поборювати опозиційну точку зору та час повернути в Україні формат телебачення, який існував до 24 лютого 2022 року.
Формально однопартійний на сьогодні уряд (такі вимоги Конституції) під час війни має бути оновленим і фактично складатися на професійній основі з висуванців з різних політичних сил.
Час також припиняти одержавлювати місцеве самоврядування і намагатися загнати мерів у виконавчу вертикаль. Ефективності від цього нуль. Вже не кажучи про неконституційність подібних законів і рішень.

З важливими рішеннями не варто затягувати, бо подальша неминуча втрата підтримки Президента суспільством, помножена на сплив пʼятирічного представницького мандату чинного глави держави, може призвести до очевидно загрозливих викликів для існування нашої держави як такої.
Поки що час для цього є. Але час не вічний.

 

Дивлюся я на весь цей трешак з обмеженням на видачу документів українцям за кордоном, з оновленням даних ТЦК, з системлю "Резерв+" і взагалі з мобілізацією. І чую...

А ви чуєте? Прислухайтеся! Вслухайтеся в тишу. Ви обов'язково почуєте здавлений хриплячий крик істоти яку давить непідйомною вагою. Знаєте що це?

Це у судомах конає рейтинг Зеленського.

І це з усіх шпарин лізе. Я зараз в госпіталі лежу, то маю змогу виходити в місто. І я на вулицях і в маршрутках про Зеленського та-а-аке почув!

Ні я розумію, що зараз набіжать панікери які розкажуть що у них три кума досі топлять за ЗЕ, тому у ЗЕ все ще 73%. І будуть мені розповідати що вони не носять рожеві окуляри - тому демонструють окуляри зелені. На панікерів я часу не витрачаю - не маю зайвого. Бо розумним людям очевидно.

Те що відбувається зараз - зачепить кожного. Навіть якщо не мобілізують, то нерви помотають. А це Україна, тут помотаних нервів не забудуть так само. Попереду ще зростання тарифів на електрику. Мобілізаці, автотранспорту. І ціни, знаєте...

Чому так? Та власне, тому про що я говорив сотні разів. Бо зелені впринципі не здатні мислити стратегічно. Бо мобілізаційні заходи робити треба було набагато раніше. За інших умов та інших настроїв. Залужний казав про це кілька разів.

Але зелені тягнули, бо боялися, що мобілізація уб'є їх рейтинг. Правильно боялися - уб'є. Зараз. Процес як раз триває. З чим їх і вітаємо.

До речі, давно говорено, аби не взяти весь негатив на себе, владі варто було створити уряд національної довіри за участі опозиції. Зелена влада цього не зробила. Вигрібати буде сама.

А це, повторюю, ще не межа. Що б там не розповідали нам панікери і провокатори.
https://www.facebook.com/share/p/ijQ9Y1qMSoYGUM8r/

 

Годы, бóльшие чем жизнь
Михаил Дубинянский
На днях исполняется пять лет со дня вступления в должность президента Владимира Зеленского.
Для российской пропаганды это повод заявить о "нелегитимности" украинского лидера после 20 мая 2024 года. Для оппонентов Зеленского внутри Украины это повод определиться с собственными приоритетами. Решить, что же для них важнее: свести давние политические счеты или не подыгрывать россиянам.
А для остальной страны это повод оглянуться назад и подвести предварительные итоги самого необычного президентства в новейшей украинской истории.

Пожалуй, наиболее провокационный вопрос, который может родиться в эти дни, звучит так: согласился ли бы Зеленский идти в президенты, если бы хоть отдаленно представлял, какими станут его пять лет на Банковой? Или, заглянув в будущее, основатель "95 квартала" предпочел бы отойти в сторону – и позволил бы Юлии Тимошенко разгромить Петра Порошенко и выиграть президентскую гонку?
Вполне возможно, что Владимир Зеленский образца 2019 принял бы именно такое решение. Но у сегодняшнего Зеленского осталось не так много общего с наивным шоуменом из прошлой жизни.
Да, нынешний Владимир Александрович совершенно не похож на самого себя пятилетней давности – даже внешне. А его президентство оказалось абсолютно не похоже на тот смелый политический эксперимент, о котором наши соотечественники спорили пять лет назад.

Ожидалось, что Владимир Александрович наберется опыта, решая привычные отечественные проблемы, с которыми уже имели дело его предшественники: коррупция, бедность, необходимость экономических реформ, трудности с евроинтеграцией, гибридная война низкой интенсивности etc.

Но вместо этого отечественный корабль под управлением Зеленского практически сразу же вынесло в мировой океан. Официальный Киев столкнулся с глобальными вызовами, не имевшими аналогов в истории независимой Украины.
Конец 2019-го: в Вашингтоне разгорается Ukrainegate. Из-за телефонного разговора с Зеленским Палата представителей объявляет импичмент американскому лидеру – в третий раз за всю историю США.

Январь 2020-го: внимание всего мира приковано к авиалайнеру "МАУ", сбитому иранскими военными. Это не только крупнейшая катастрофа в истории украинской авиации, но и привет от будущей Оси зла – задолго до появления первых "Шахедов" в украинском небе.

Весна 2020-го: планету накрывает пандемия COVID-19. Паника и растерянность, локдауны и обязательные маски, закрытые границы и безлюдные аэропорты, переполненные больницы и дефицит кислородных концентраторов – так выглядит новая мировая реальность, в которой оказываются миллионы украинцев.

Для президента Зеленского эти непредвиденные глобальные вызовы имели двоякий эффект. С одной стороны, планка требований к новоиспеченному главе государства резко выросла. Выходцу из "95 квартала" пришлось доказывать свою состоятельность уже не на фоне старых отечественных политиков, а на фоне ведущих мировых лидеров. Однако, с другой стороны, Владимир Александрович получил универсальное оправдание: трудно обвинять политика-новичка в дилетантстве, если он столкнулся с беспрецедентной проблемой, и все вокруг тоже стали дилетантами.
Характерно, что сейчас тогдашние заботы, провалы и удачные ходы Зеленского практически забыты: их заслонила полномасштабная война с Россией.
В конце 2020 года казалось несомненным, что Владимир Александрович останется в истории как президент эпохи коронакризиса, но теперь потеряло значение почти все, что происходило до 24.02.2022.
Между тем потрясения того времени стали для гаранта очень ценной жизненной школой. Столкнувшись с непредвиденными ударами в самом начале своего президентства, Зеленский учился существовать в экстремальных условиях; импровизировать и маневрировать; не рассчитывать на мировую стабильность.
И в феврале 2022-го Путин имел дело уже не с прежним благодушным шоуменом – что могло бы привести к фатальным последствиям для Украины – а с относительно закаленным человеком.
При этом большая война обернулась для украинского президента таким же двойственным эффектом, как ранее – Ukrainegate или пандемия COVID-19.

С одной стороны, планка требований к Зеленскому взлетела до небес. Крупнейшая война планеты за последние сорок лет требует от главы государства колоссальных усилий, неимоверной стойкости, железной воли, инициативы и стратегического мышления. Сегодня действия украинского президента оценивают, сравнивая его даже с не Байденом, Шольцем или Макроном, а с легендарными историческими фигурами вроде Уинстона Черчилля и Франклина Рузвельта. И, конечно, живому Владимиру Александровичу трудно конкурировать со знаменитыми покойниками.

Однако, с другой стороны, российское вторжение подарило гаранту своеобразную историческую индульгенцию: по крайней мере, на время. Как можно упрекать Зеленского в неопытности, если опытом ведения полномасштабной войны не обладает ни один государственный деятель в современной Европе?
Большая война, развязанная Москвой, списывает не все, но очень многое. Но если масштабное военное противостояние почти полностью заслонило деятельность Владимира Александровича в 2019-2021 годах, то его нынешние поступки будут заслонены финалом этого противостояния.

Нет сомнений, что украинское общество приравняет итоги президентства Зеленского к итогам большой войны. Причем мерилом окажутся не столько объективные результаты схватки с РФ, сколько их субъективное восприятие. Если исход войны будет интерпретирован большинством украинцев как победа, то Владимир Александрович войдет в историю героем, а его промахи, слабости, ошибки и неудачи постепенно забудутся.

Если же финал войны будет воспринят большинством наших сограждан как поражение, то виновником этого станут считать именно шестого президента. Тогда Зеленский уже не сможет рассчитывать на снисхождение: никто не станет учитывать неблагоприятные исторические обстоятельства или вспоминать личное мужество, проявленное гарантом после 24.02.2022.

Победителей не судят, а проигравших не щадят: вот формула, с которой Владимир Зеленский вступает в незапланированный шестой год своей президентской каденции. И сколько бы еще ни задержался на Банковой нынешний глава государства, ему придется отталкиваться именно от этой формулы.

 

И глядя назад и вспоминая все, что было, первое, что хочется отметить - при всех исключительных объективных трудностях, которые выпали на долю страны и президента до начала большой войны, рейтинг доверия Зеленский получил небывалый - это первое.
И второе - народ не склонен учитывать "объективные трудности", он считается только с результатами. И раз у него показатели были небывалые, значит и результаты были очень неплохие, вопреки объективным трудностям.
И да верно - ценить будут по тому, как Зеленский войну закончит. И опять у него очень плохие обстоятельства - как это обычно в истории Украины.
И враг необычайно мощный и жестокий - но этот враг в нашей истории действовал многажды. И Запад выражает серьезную озабоченность а действует, стараясь чтобы враг не проиграл, помогают но и мало, и медленно и со всякими условиями, смысл которых - ну вы там смотрите по русским не попадайте.

Все эти варианты нам знакомы. Пожалуй небывалой оказалась стойкость и народа, и президента. Больше двух лет Россия воюет во всю доступную ей мощь - и все знатоки прогнозировали Киеву жизнь не то 3 дня не то две недели - больше кажется никто не давал. А Украина стоит и хотя за счет первого удара России удалось отхватить много территории - но с тех пор она фактически много потеряла и ничего не приобрела.
Да, народ будет судить по финалу. Но честная оценка уже указывает на то, что с Зеленским Украине повезло - а кто из президентов проявил бы больше стойкости и лучше сумел бы помощь организовать - вспомните первый год войны.
Без ошибок не обошлось - а кто воевал без ошибок в истории? Даже и многоопытный Наполеон наошибался - так он был подлинный военный гений.

 

Хомчин анекдоти розказує? Яке дурбецало.

 

а чого він ховається? Він служить.

В делікатній ситуації це дівчина, коли не була заміжньою і раптом народила)
Тягають різне кацапське гівно підкацапники, і думають, що ніхто нічого не бачить.

 

Анка - москалиха з рідним рускім язиком. Ждунка, як багато зебобіків.

 

Миху на додаток, українською: "Гуляйте, воші, завтра лазня"))
В окопах "з рідним рускім язиком" стільки народу воює, а полегло скільки...
А деякі колаборанти, що розповсюджують кацапські картинки та інфу з раша-студій, пишуть тільки українською. От до таких придивлятись треба пильно.
Від них сама велика ганьба і небезпека. Мова - не квиток до раю і не прощення гріхів, бо святоші часто, такі як Мих, - найперші брехуни та падлюки.
І совість в них "у вживанні" по-повній.

 

Хто може підтримувати віслюка - тільки кацапомовні