Православні й католики: розбіжності

Відповідь: Православ`я та католицизм

:D :D :D

Не, я атеист (в смысле, не "против" Бога и не "отрицаю" его, а материалист просто). По мне любая религиозность это не "фонарь", а "киноэкран", и по определению освещает не жизнь, а чьё-то, в большей или меньшей степени удачно поданное представление...

Интересна была логика. На интернет-форумах я конечно, помимо воли (сопротивлялся!) составил определённое представление о некоем "украинском", этакий стереотип... И... категорически им НИКОГДА не пользуюсь. Из прынцыпа (если назовёте его "православным" - да ради Бога ). Сейчас убедился, что Ваша логика - как раз из этой, "стереотипной" серии, и представил, что было бы, если бы я (совершенно природно, не вынуждая, а лишь не сдерживая себя специально) называл определённые аргументы оппонентов "украинскими". Мол, "ты сейчас как украинец говоришь"... Представил, КАКИЕ случаи меня вынуждали бы так говорить... Поставил себя в очередной раз на место читающего это украинца - и... Не, на "свидомых" грех не оттянуться иной раз - они ж АКТИВНЫЕ, да к тому же "заточенные" все как один - а именно украинцы? Это как свидомые про русских - "матюгальники", "алкаши", - ведь правда про многих, а? Но на про всех, а про некоторых - до противоположности... Вот потому только я так себя и не веду. Сознательное применение стереотипов не вызывает уважения.
Извините за оффтоп, леди и джентльмены...

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ха-ха-ха! Невстранецю, ви просто молодець! За вашою логікою антонім до слова православний - українець, таким чином, синонім слова українець - греко-католик! :D :D :D
До речі, щодо національностей стереотипів у мене немає. Щодо релігій виробляється в ході частого з ними спілкування. До того ж був у мене негативний досвід з однією "православною", мене називала "непросвещенная", а сама з одруженим чоловіком зустрічалася. Так що то вже індивідуальне. Крім того, я вже казала, що втомилася від толерантності на цій гілці. Схоже, треба в підпис додати, що на релігійному форумі не чекайте від мене толерантності та м'якості і не дивуйтеся аґресивності.

А знаєте, коли читала на православних сайтах тексти типу "не мастурбуйтеся, бо на долоні волосся поросте", то іншого слова, крім "темнота", просто не могло виникнути. Хоча з іншого боку, після Біблії для мене є дуже важливими та вагомими проповіді Митрополита Сурозького Антонія. Саме на них (повторю ще раз, що після Біблії) я розвивалася та будувала фундаменти своєї віри після навернення.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Неправильно. Я лишь привёл понятный Вам и ПРОЧИМ, ибо приведи я в пример стереотип про католиков, он не был бы понятен .... католикам. И они бы начали переспрашивать меня, что за фигню я имел в виду, а я бы им - "да вот, такой уж у меня стереотип"...

Много стереотипов у меня могло бы быть, будь я к ним восприимчив. Национальный, диаспорный, женосвященнический, феминистский, "филологический", "земляческий", возрастной, профессиональный, - их тьма вокруг! Но гоню их от себя, ибо только разговор с ЛИЧНОСТЬЮ имеет ценность. И для меня "темнота" - человек, зашоренный ЛЮБЫМ стереотипом. Как тем, что от мастурбации волосы на ладонях прорастают, так и тем, что якобы все православные так считают. Мрак духовный, каково бы знание, да свободное трактование древних текстов неи демонстрировали

У Вас, смотрю, иное мнение

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Невстранецю, там явно було, що це жарт. Крім того, я розумію, якби я такими словами сипала, як із мішка. Чи вже аж так вам то в оці закололо, що мусіли мені вичитати лекцію?
Але най вам буде, від чоловіків нічому не дивуюся. :cool: :D :D

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

А Ума чего-то молчит Наверное, смеётся

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Стосовно мого вибору.
Мій вибір є результатом мого характеру. Я не можу вірити в речі які я не тільки раціонально, але і інтуїтивно не можузрозуміти і усвідомити. Для мене релігія це перш за все ідеологічна і морально-правова основа моєї діяльності. Не терплю і сильно дратуюся, коли мені доводиться йти проти моєї віри. З цієї причини християнство для мене неприйнятне: ну не погоджуся я ніколи , що між законопослушними людьми і різного роду злочинцями немає ніякої різниці, як це розказує пан Мих, і що не можна бачиш нікого судити (а для чого ж тоді Бог дав людині розуміння добра і зла?). Як і не погоджуся, що злочинців потрібно прощати, чи підставляти щоку коли тобі вже раз зїздили, тільки по іншій.
Згоден, що одним розумом важко пізнати Бога, але чому я маю приймати вибір моїх батьків, коли я не поділяю цього вибору ні розумом, ні душею?
Чи потрібно мені травмувати свою психіку вірою, якої у мене немає? Вважаю, що ні.
Ще одним важливим призначенням релігії для мене є її культурно-історична функція. Кожна людина, досягнувши певного віку, звязує себе з певним народом, расою, з певними традиціями і культурою цих народів і рас. Враховуючи те, що я словянин (або, як мінімум, представник білої раси), не виходить у мене ніякого звязку з фігурантами Біблії. Не відчуваю з ними ніякого ні біологічного, ні культурно-історичного звязку. Спеціально для Пересвета хочу сказати, що своєю появою на світ ми зобовязані не тільки батькам, але і дідам, і прадідам, і нашим далеким предкам які жили 2000-3000 років тому, а були вони завсім не християнами, як ви думаю здогадалися, і я відчуваю звязок з ними також.
Тому коли виникає питання вибору релігії, то я більше схиляюся до тих культів, які існували у нас до прийняття християнства, і це не дивно, адже для мене зрозуміліша віра яка у нас тут зародилася, а не була привезена з Близького Сходу і силовим шляхом навязана.
Зараз цю віру називають по різному- хто рідновірям, хтось язичництвом, хтось ведизмом, ще хтось православям, але суть від того не міняється.

Стосовно впливу батьків на дітей. Це нормально, що батьки здійснюють пропаганду своєї релігії, і починають в цій пропаганді саме з дітей. Адже батьки вважають дітей своїм продовженням. Але абсолютно неправильно, коли батьки насильно втягують своїх дітей в релігійні організації, особливо у віці, коли дитина нездатна сприймати питання віри ні раціонально, ні інтуїтивно. Це стосується і хрещення. Ніхто з нас не знає, який саме вплив на людину має цей обряд, і який його справжній зміст.
Вибір релігії людиною повинен здійснюватися свідомо, що можливо тільки в зрілому віці.
Повністю підтримую в цьому питанні Уму, і в продовження її думки хочу сказати, що залучення до релігійних організацій несвідомих членів приносить шкоду перш за все самим цим організаціям. Яскравий приклад: КПРС, комсомол і т.д. - виродилися і зазнали краху, бо захотіли включити в свої ряди всіх підряд.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Стосовно питання свободи вибору.

У мене тут такий підхід.
1. Якщо людина має сміливість жити, то вона повинна мати сміливість обирати релігію, бо інакше за неї її релігію, а значить і долю, будуть обирати інші.
2. Погоджуюся, що вибір релігії - це серйозна справа. Тим більше, кожна людина повинна робити цей вибір.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Лілю, як Ви колись казали, перефразую - Ви не зовсім традиційна християнка. На вас очевидно свого часу зробило вплив протестанство? Тому, що така позиція "нехай міняє" не характерна ні православним, ні католикам.

Для них (принаймні у нас в Україні) це є тяжкий гріх зрадити віру батьків. А я бачите, не те що її не підтримую - я її (релігію батьків) не розумію! Для чого я псуватиму репутацію православним (чи католикам, бо тепер та церква католицька )?

п.с. як на мене, то і дитинау певному віці може зробити свій СВІДОМИЙ вибір (діти до котрого віку вважаються дітьми?). Але це завдяки навчанню батьків!

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Дякую, KabMiner-у, за особисту відповідь і підтримую у дуже влучно сказаній фразі: "залучення до релігійних організацій несвідомих членів приносить шкоду перш за все самим цим організаціям"

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Не докінця розумію фразу "мати сміливість жити". Хіба за своєю волею Ви прийшли у цей світ? Чи не сюди Вас поставили і не звідси заберуть? Про які сміливіть тут йдеться? Що може людина? Людина не може вибрати собі релігію(чи Бога), бо Бог не є Той кого вибирають. Він є єдиний навіть тоді, коли Ви його не вибирете. Це виглядає так, ніби дитина виросла у батьків до повноліття, а потім каже: Я тепер виберу собі батьків достойних, бо маю свій розум і маю на те право.

Мати б старечу мудрість і молодечий запал, нє?
Не заздрю тим, хто ще шукає, як тим, хто не хоче шукати, легше тим, хто вже йде дорогою.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Яка користь шкодувати організацію? Одна навернена душа вартує більше десяти організацій.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Умочко, на мене протестанство не мало впливу, бо я в тій церкві не була, хоча моя найкраща подруга належить саме до однієї з протестантських церков. Я там була лише раз, і то лише півтора року тому. А навернулася я у 1998.
Я вам вже писала про свій метод щодо виховання дитини (щоб усе пропескати через себе та свою інтуїцію), те саме я застосовувала і стосовно себе. Крім того, у мене був духівником надзвичайно освічений та глибокодуховний священик. Він дав мені добрий фундамент. Таких "нетипових" як я досить багато, але серед молоді. Старшим вже важче щось змінювати. Може, їм того не треба. А от нас молодих було багато і поєднання протестантських практик (йдеться про молодіжні зустрічі, обговорення цитат із Біблії, розповіді про свої спостереження та досвід життя із Богом у кожному дні) із відвідуванням богослужінь і породило отаку "нетиповість". Насправді, це просто бажання бути дійсно християнами. І не гнатися за кількістю, як то церква зазвичай робить, а за якістю. І для тих "нетипових" не має значення, з ким вони говоритимуть (тобто з якої церкви буде людина), бо якщо усі вони люблять Бога і живуть із Ним постійно, то обряди не мають більшого значення, важливішим тоді є саме те, що "двоє чи троє зберуться в його ім'я".

Не переживайте, Умочко, це нічого спільного з християнством не має. То чисто українська риса отаке говорити. А українець - не значить християнин.

Умо, ви впевнені? Це так, як спитати дитину, кого вона більше любить. У присутності мами скаже, що маму, якщо поруч тато, то тата, а якщо обоє - то однаково обох. Так у нас із братом було.
То вже у зрілому віці (років так 16) я могла відповісти, що в Біблії сказано "шануй батька й матір", і що я взагалі на некоректні питання не відповідатиму. :D

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Прийшли ми в цей світ не за своєю волею, але кожен з нас може піти з цього світу за своєю волею, бо світ цей далекий від досконалості, а досить часто просто страшний. Проте, якщо нам вистачає сміливості жити, то ми маємо бути також достатньо сміливими щоб обирати собі долю, ну або якщо не обирати, то як мінімум впливати на неї. Я розумію, що говорю банальні речі, але так же воно і є.

Якщо говорити точно, то ми обираємо не Бога, а релігію. Бога дійсно обрати не можна, бо ми не знаємо, і не взнаємо що є Бог, людина нездатна пізнати природу Бога. Обрати те чого не знаєш неможливо, незалежно від того Бог один чи їх багато. А от релігію ми обирати можемо, тому, що релігія це система вірувань, переконань, морально-правових норм, а також культурно-історична основа нашого буття. Чому ж ми її не можемо вибрати?
Порівняння з батьками вважаю некоректним. Батьків ми дійсно не можемо вибирати, бо батьків ми знаємо: ми виросли з ними, ми бачимо нашу фізичну схожість, спільні риси характеру, при бажанні, ми можемо провести генетичну експертизу і нам скажуть, що дійсно - це є ваші батьки. Нічого цього ми не можемо зробити по відношенню до Бога. Ми його не бачили, не чули, не знаємо його природи, тому і обрати (чи не обрати) не можемо. А от обирати релігію (тобто систему наших вірувань, переконань, моральних норм) ми можемо, чому ж ні?

Та було би добре. Щоправда кажуть, що той хто примножує знання (досвід) примножує сум, а сум і молодечий запал якось не дуже вяжуться

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

http://www.mk.ru/newshop/bask.asp?artid=145068

 

Православ`я та католицизм

Yeti, достерігайте завше засади: перш, ніж щось дораджувати, випробуйте на собі чи родичах - несуттєво, чи мова йде про омолоджувальний ефект триразового щоденного десерту у кшталті двох ложок соли, чи дорадчість виказується турботою про мікрофлору кишківника: если ребенка регулярно поить такой водой, он будет реже простужаться.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Яка то обширна тема! Ми напевно дуже широко взяли, нє?

Для мене немає питання вибору і саме тому напевно мені важко розуміти тих, хто має потребу.
Хочу лише зауважити, що буває, коли діти вибирають собі бога, який ніякого відношення до християнства не має і що тоді? Уявіть, Ваша дитина вибирає собі мусульманство, або язичництво, або ще гірше. А скільки є таких, що стають сатаністами?
Що до Бога, то згідно християнського розуміння, Він є нашим Батьком, а ми є Його діти. Якщо говорити про різні християнські течії, то для мене є лише одна течія, якій я довіряю, всі решту, або не мають повноти вираження - це в кращому випадку, або взагалі свідомо-несвідомо перекручують все і вся.
Єдине, що для них є позитивне, так це те, що вони намагаються прийти до Бога і це вже плюс, але хіба я можу давати якусь оцінку?
Важливим для мене є в Біблії місце, де Ісус тричі питає, чи Петро його любить і вкінці каже :"Паси вівці мої " і ще момент, де Ісус каже, що збудує на Петрі церкву, пекельні ворота її не здолають. Сьогодні існує лише одна церква, котра каже, що має наслідство апостола Петра і це не є секрет і жодна церква не сміє сказати про те саме!. Ми можемо багато говорити про можливі прорахунки церкви, про поганих єпископів, але треба розуміти: де є людина - там є гріх і диявол більше діє проти голів церкви, аніж проти простих смертних. У Біблії є такі слова Бога: "Ви думаєте, що Ви мене вибрали? - Ні, це я Вас вибрав".

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ну, вам простіше, звичайно. А я от на певному етапі життя задумався над питаннями: а що це за релігія яку я сповідував? звідки вона взялася? як зявилася у нас? і т.ін. Після чого у мене виникла потреба повернутися до прадавніх вірувань моїх предків-словян. Не бачу в цьому нічого катастрофічного. Просто не потрібно батькам і дітям напрягати один одного пропагандою своєї релігії. Просто щоб не було зайвих сварок.

Діти не можуть самостійно вибрати собі релігію. Для вибору релігії людина повинна зрозуміти і погодитися з морально-правовими і культурно-історичними основами релігії, що неможливо без відповідної освіти (хоча б шкільного курсу) і певної інтелектуальної і психологічної зрілості, яка буває не раніше 16-17 років, а в основному і того пізніше.
Для дітей існує інша загроза - попадання під вплив релігійних організацій тоталітарного характеру, які тільки за своїм зовнішнім виглядом є релігійними органзаціями, насправді є бандами шахраїв, які володіють прийомами психологічного впливу на людей. Від таких банд дітей звичайно потрібно захищати.

Точно? А чому ж ми тоді постійно чуємо "раб Божий, раб Божий"? Не пригадую щоб Бог в християнстві називав людей своїми дітьми. Де це є? В язичництві таке є: люди вважаються дітьми Бога-Рода, а от в християнстві я такого не пригадую.

треба дивитися контекст. Де це?

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Миху, я не Бога обираю, а шлях до нього. І церква, в якій я була охрещена, а також її прихожани абсолютно не переконали мене, що це вірний шлях. Тому я маю право на сумнів і на вибір.

Лілю, діти різні бувають. Є такі малі, а вже як старі думають . Тому, якщо дитина САМОСТІЙНО виявить бажання стати членом певної організації релігійної (усвідомлюючи усію відповідальність вчинку) - то це її право і вибір, за який вона сама відповідатиме.

В принципі, я лише припускаю, що можуть бути такі особи в юному (дитячому) віці, які можуть свідомо зробити вибір. Бо дійсно неможливо встановити вік для такого вибору. Єдиним критерієм, як на мене, повинна бути усвідомленість особи про наслідки і відповідальність такого вчинку в її житті. Хтось може самостійно вирішити в 10 років, а хтось і в 50 не зможе Це все індивідуально, зате якісно

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ну, Умочко, церква та її парафіяни - не критерій. Це із серії "не туди ю'єш, Іване". Думаєте, що я би була у своїй церкві, якби звертала увагу на людей? Тим більше я знаю церкву також ізсередини, так би мовити. Є щось глибше, набагато глибше. Це та глибина, яку ви відчуваєте десь на широкому просторі, на природі, де не видно ані сліду людської цивілізації і здається, що ось зараз я зникну геть, хоча і далі чітко відчуваю, що я існую.
Церква просто кишить нехристиянами. Це просто люди, які шукають в церкві магії і більше нічого їм від неї не треба. Ці люди вірять в кровоточиві ікони, статуї, у свячену воду та багато інших речей, але не в Бога та його силу. Вони просто бояться, що є якась сила, яка може їх покарати за їх злі вчинки, а тому їм треба задобрити цю силу, дати їй певну кількість відбутих богослужінь, поцілувати певну кількість ікон... Що там говорити? Хіба то християнство? Християнство - це певність, це тверезість і велика внутрішня сила.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Амінь!
А скільки таких дітей ви знаєте??

Бачите, це припущення. Думаю, що на превеликий жаль, знайдеться більше осіб другої категорії ("що і в 50 не зможе"), ніж таких свідомих дітей.
Я вважаю, що дитина знаходиться під впливом батьків досить довго. Добре, якщо вона зможе вчасно від нього відійти і батьки її відпустять. Тільки таких випадків знаю ДУЖЕ мало. Саме тому я переконана, що вибір дитини або буде на сторону вибору батьків, або цілковито проти (бо вони дістали і от їм на зло піду в щось зовсім протилежне), але це не буде СВІДОМИЙ вибір. Свідомий вибір робиться лише раз. Коли Авраам вибрав Бога, він більше нікуди не ходив. І він вибрав Бога настільки СВІДОМО, що міг віддати йому свого первістка саме тому, що знав і вірив, що Бог для нього хоче лише найкращого. Це приклад повної довіри до Бога і цілковито свідомого вибору.