Православні й католики: розбіжності

Відповідь: Православ`я та католицизм

Яка глибока думка.... Який низенький політ....

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

1. А що, до Бога веде тільки християнство? От представники інших релігій не погоджуються, кажуть: нема Бога крім Аллаха, а Магомед - посланець його. І не тільки вони інакше думають.
2. Ну, от. Так відомо ж, що по ділах їх пізнаєте їх. вірити ви можете в що завгодно але практичним вислідом вашої віри є ваша поведінка.
Стосовно питання гріха, то це чисто християнська інтерпретація. За гріхи, взагалі-то, прийнято карати, а не навертати до Бога. А от християни чомусь вважають, що грішників потрібно прощати, а вже Бог їх колись-там покарає. Результатом християнського підходу є безкарність злочинців, що ви можете спостерігати на прикладі України.
Друге, далеко не всі погодяться з вами, що Бог є один, але навіть якщо й так, то тут виникає питання: що є Бог? На яке покищо ніхто відповіді не дав, а тому кожен вірить в тих богів в яких вважає за потрібне вірити. До речі, про спасіння. Я не в курсі чи є ще релігії крім християнства де Бог має спасати людей?

Вергілій не даремно казав: "Обираючи Богів - обираємо долю". Якщо ви погоджуєтеся з тим вибором який здійснили за вас батьки, при хрещенні, то це звичайно ваше право. А я от, наприклад, не схвалюю вибору моїх батьків, і обираю собі свою, іншу долю.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Чи можна дізнатися яку? Бо я особисто вважаю подібно, що мені в дитинстві нав"язали певну релігію і не розумію чому я повинна її дотримуватися, якщо це не мій вибір

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

1. Дійсно, вибір у нас є широкий. Уявляю людину, яка вибирає собі релігію. Щоб пізнати Бога, відчути Його, чи просто побачити (тут не критикуйте мене сильно) треба повірити, а як повірити, коли не бачив, не відчув? От і є замкнуте коло. Якщо би Ви повірили і відчули, можливо б не приводили мені тут Аллаха з Магометом, якщо б Ви слухали батьків, нє? Я хочу сказати, що одним розумом тяжко пізнати Бога, при тому не віддати свою душу Богові.


Багато хто шукає релігію, щоб заспокоїти своє "я", тобто знайти якийсь комфорт своїм потребам.
Наприклад, не хочу сповідатися, значить православя і католицька церкви мені не підходять. Хочу ще раз одружитися. Значить католицька віра відпадає ну і т.д. Зручно, нє? Дійшло до того, що хочу бути гоміком, вибираю відповідну церкву. Навіть таке є!!! А що робити, коли в людини в серці порожньо?
Тоді людина блукає. І навіть я і хто небудь інший ніколи її не переконає у чомусь, бо істинна віра у Бога є від Бога. Якщо Бог стукає, а людина не відкриває свого серця, а блукає, маючи "широкий вибір", то хто їй винуватий? Хочу сказати одне лише: немає у нас ніякого широкого вибору, якщо ми хочемо спастися, просто нема.

2. Неправда. Ми не можемо вірити у що завгодно.
Про гріх та грішників.

Християнство вчить прощати. І це є правда. Бо як я можу карати іншого, коли цей інший є такий самий, як я. Я і він є рівним перед Богом. А Бог є суддя. Бог є милосердним до нас, але коли Ісус прийде вдруге на землю, він буде суддею. Сьогодні гріхи можуть бути прощені, а під час Суду - вже ні. Сьогодні ми можемо користати Боже милосердя, бо коли прийде суд, настане час вже не милосердя, а Закону. Віра - то не є легка й проста справа, бо тут треба боротися з собою. а хто може бути більшим ворогом, як не я сам для себе? Ви не праві, що Бог не карає. Але ця кара сьогодні, не після великого Суду може спасти людину. Кара на землі - це шанс спасти людину, дати можливість задуматися над життям. Хіба мало у нас калік, хворих? Людина до останнього дня може прожити у грісі і ніби бути щасливою на землі, але хіба ми знаємо що може її чекати після смерті? А гріх без Божого прощення нікуди не дівається, за нього треба понести відповідальність, чи тут, чи там. Вам може здаватися, що от людина щаслива, багата і грішна, але хіба Ви можете заглянути її в душу?
Сказано: Кому багато дасться, в того багато й спитається.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Звичайно, вибираючи богів - вибираєш собі долю. Я не можу сказати, що я точно вибрав вибір моїх батьків. Так що не завжди вибір батьків є добрим. Не хотів би я собі сам вибирати долю., бо мій вибір - це моя відповідальність. За долю краще просити Бога, бо тільки він знає як для мене буде краще. Бо сьогодні мені здається, що краще так, а з роками думка поміняється і так воно часто буває. Це як знаєте на дискотеку у 20 років хочеться йти, а у 40 навіть такої думки нема.:D
А вибір релігії - це серйозна справа, це серйозніше ніж смерть.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ви вирішили поміняти релігію, бо не зрозуміли, що Вам навязали?

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ума, а почему вас не смущает как назвали вас ваши родители? Это ведь тоже не ваш выбор!
Почему то вопросы религии стоят острее нежели вопросы имени и фамилии.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Нещодавно були на хрещенні. Дуже мене вразили слова священика. Ніколи таким чином не думала.
Батьки вибирають для нас ім"я, нав"язують нам певний стиль одягу, вибирають за нас садок, школу, різного роду гуртки, часом і університет. Так само вони вибирають для нас релігію. Батьки судять зі своєї точки зору, ми будемо робити так само. А якщо релігія для нас важлива, то тим більше ми дитину туди поведемо, як поведемо, наприклад, до школи.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Liliyah! Большое вам спасибо!
Вот именно мы даже не задумываемся, что очень многое за нас решают те же родители, они основывают свой выбор на традиции.

И очень печально слышать, когда какой нибудь молодой парень возмущается, мол почему Я должен быть Хрестианином, Я сам должен выбирать себе религию.
На что Я ему отвечаю, а тебя не волнует почему тебя зовут Сергей, а не, например, Эваджелайн, Вишванатан или Фокс, почему тебя не волнует, что ты учился в детском садике 1215, а не в каком нибудь 1652, почему тебя не волнует, что ты ходил в детстве в комбинизоне, а не в джинсах.
Ты родился в России, родился в православной семье, тебя назвали Сергеем, родители дали образование, не оставили и не бросили тебя, дали тебе воспитание и веру. Поблагодари их за все.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Мені здається, що важливою має бути не релігія, а віра, бо між одним і другим є велика різниця... Віра - основа світогляду, переконань і принципів. А релігія - це вже оболонка, можливо, подекуди - політика... Віру не можна змінити, навіть міняючи релігію, хіба лише втратити...

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Видно, веру не дали Вашему гипотетическому "Сергею", раз... да чего там "раз" - по факту - не дали. Зато, возможно, ему дали немножко лишнего воспитания творческого подхода к жизни, возможности отхода от "программы" и т.д. И это замечательно!

Раз Вы с ним вообще разговариваете - значит, он не вор? Не убийца? Прелюбодей не больше, чем иные? В общем, человека-то из него воспитали? Вот за это родителям и спасибо пусть говорит. А за свободу совести - вдвойне

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Очень Вы правильно говорите. Но следует учитывать наличие определённых устоявшихся выражений (православная вера, католическая вера и т.д.), в которых "вера" выступает синонимом даже не религии, а принадлежности к конфессии. Большинство же дискуссий по глубине дальше особенностей конфессий и не заходят...

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Щодо мене.

є різниця між навчити певної релігії, наприклад, батьківської - бо так батьки вважають запотрібне (я в цьому погоджуюсь) і між тим, щоб примусово зробити членом цієї організації. Я думаю, що тут швидше питання пов"язане із хрещенням немовлят (яке ми вже не раз обговорювали на минулому форумі). Батьки із кращих спонук можуть навчити мене своїй релігії (я би теж так зробила), але вибір залишити за мною - дитина, підростаючи, сама зробить свідомий вибір - бо в питаннях релігії кожен дасть відповідь за себе. І цей свідомий вибір кожної особи і буде результатом того як батьки навчили. Тоді не буде соромно за так зване християнство, яке своїми вчинками абсолютно далеке від того щоб називати себе послідовниками Христа. Чому? Та саме через поповнення своїх лав такими несвідомими як я, чи більшість умовно охрещених - які поняття зеленого не мають, що це є серйозний вибір у їхньому житті! Бо який зміст того, що мене у віці пару місяців охрестили в православній церкві? чи може через те, що я її не відвідую взагалі - мене позбавили з її прихожан?

Наведені Вами приклади про ім"я і освіту аж ніяк не стосуються релігії. З біблії знаємо, що ім"я могли міняти особі в зрілому віці - відповідно до його призначення чи значення (Аврам на Авраам, Савл на Павло і т.п.). А освіта так само це є наш вибір - кому з нас нав"язали батьки без нашого відома професію (відповідно освіту)?

підсумовуючи, скажу те, що вже говорила на минулому форумі: я не проти того, щоб батьки навчали тому у чому вони переконані, але проти непідтвердженої традиції примусово з немовлят робити членів релігійної організації. Якби сучасні християнські церки хоч трішки подумали не про кількість, а про якість, то їхній рейтинг був би дуже високим, а так маємо те, що маємо. Але ж якщо зробили з певних причин - типу вірять батьки що неохрещена дитина може померти і втрафити не туди - тоді лояльно відноситись до того, що коли дитина виросте і сама усвідомить свій вибір, то може чи залишити чи змінити прищеплену їй з дитинства релігію. І не вважати це зрадою батьківської релігії - бо це було нав"язано без її дозволу.

п.с. Я не маю наміру на цій гілці обговорювати те, що вже обговорювалося. Просто цікаво у чому саме знайшов альтернативу KabMiner

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Бачите, я вважаєю, що це радше вибір шляху. А реалізація вже залежить від кожного особисто. От мої батьки водили мене до церкви, але віри мені не дали. Зате я вдячна їм, що водили.
От коли я сама почала ходити до церкви частіше, ніж вони, то почали мене питати, що зі мною сталося, бо раніше силою тягнули. І хоч я на них злостилася, що водили насилу, то зараз дуже вдячна, бо саме там я Бога зустріла. І завдяки тому, що насилу тягнули, я мала власний критичний погляд на церкву. І то в мене збереглося. Я можу любити свою церкву, але тим страшнішою буде моя критика.
Свого малого теж постійно з собою беру до церкви. Він у свої три вже вміє хреститися. Смішно так, дуже правильно і серйозно.
Дитина не розуміє того, що діється в церкві, вона сприймає все радше як забаву. Свічку поставити, кілька інших задмухнути:D, одну скинути і налякати цим всю церкву:p, поплентатися попід ногами священиків. Для дитини в церкві багато цікавого, тільки її туди треба не боятися пускати.

Я рада, що змогла побувати у Північній Америці, бо саме тут є та свобода, якої бракує в українських сім'ях (не плутати зі свавіллям!). Знаю одну сім'ю, де батьки є затятими католиками, а один їхній син (який не має жодних українських коренів) належить до Української католицької Церкви, інший - до протестантської, здається, англіканської. І всі живуть мирно, ніхто нікого не картає, не "тягне" назад. І таких прикладів тут безліч! І дітей хрестять в традиційних церквах, бо там така традиція. І батьки вважають, що так краще для дітей і тому хрестять. Бо обряди - це частина їхньої релігії. І діти ніколи (!) не кажуть батькам "і нащо ви мене там хрестили?". Тут така взаємна повага панує!!
А скільки в нас (в даному випадку у Львові) є сімей, де батьки не розмовляють зі своїми дітьми тому, що ті пішли до євангелістів. А як підуть до греко-католицького священика, то він їм тільки підтверджує, що так, то секта, то не християни. Я в таких випадках просто співчуваю їм усім. Думаю, якби я опинилася в євангельській церкві, мої батьки би також не пошанували мого вибору. Краще би я стала атеїсткою, мабуть. Адже тоді би вони могли мене з собою до церкви хоча б на Пасху та Різдво затягнути. Тільки нащо то треба?
ІМХО, тут проблема не того, що батьки вибирають для дітей церкву, а того, що батьки вважають, що діти є їхньою, а не Божою, власністю. Якщо розуміти, що дитина нам дана, а не ми її купили, що ми не маємо сертифікату про володіння дитиною і тому вона є цілком вільною робити власний вибір, коли дійде до свідомого віку. Далі за батьками лишається лише функція порадництва, підтримки та розуміння, але не керування, в жодному разі не керування.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Умочко, не гнівайтеся, але часом ви таки цілком говорите, як православна. :p
Що означає зміна імени в Біблії?? І хто міняє ім'я? Людина чи Бог??
Сподіваюся, що про значення імен у жидівській культурі ви добре знаєте.
Отже, змінював ім'я Бог, що означало починання нового життя, життя з Богом. Тобто відмова від попереднього себе і ставання новим собою. Зрілий чи незрілий вік тут ні до чого.
Те саме сиволізує зміна імени в монастирській традиції. Відмова від життя у світі, аби жити з Богом.

Щодо вибору. За мене вибрали університет, хоча факультет вибирала я сама. І то на мене тиснули, аби йшла просто на українську філологію, бо то легше. Те, що в мене характер такий, що дуже не натиснеш, то вже таке. Але зазвичай саме батьки кажуть, що ось є такі і такі можливості, і ось така перспектива буде для тебе краща.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Поясните, пожалуйста, что такого "православного", да ещё "цiлком" в Уминых словах

P.S. Не гневайтесь ежели что...

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Лілю, я тішуся що у своєму житті більшість вибору зробила самостійно Освіти також (всупереч батькам)

про ім"я - Ви дійсно маєте рацію, то я поспішала і думку не договорила з чим то пов"язано було, але сам факт, що це робилося у зрілому віці - міняли те, що дали батьки. Просто думаю, що приклад про ім"я - чи я задоволена тим, що дали батьки чи ні - є абсолютно недієвим у цій дискусії. Зрештою по законодавству дитина у нас теж може поміняти ім"я (всупереч батькам).

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ага! У Умы вопросов с "православием" не возникло. Тогда Вы, пожалуйста, скажите мне, Ума, что такого в Ваших словах было цiлком православного, что Вы с этим согласились... Ну, пожа-алуйста. Что Вам, трудно, что ли...

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

І хай міняє, у зрілому віці, як і релігію, чи освіту чи що інше. Тільки мінятиме вже не дитина, правда? До дасягнення зрілого віку вибір роблять батьки.
Батьки вибирають форму, а за наповнення вже треба самостійно дбати. Або міняти форму, якщо не пасує.

 

Відповідь: Православ`я та католицизм

Ну, я то точно гніватися не буду, але ви можете, якщо православний. :D
То був радше жарт, але вам поясню. Після спілкування із правосланими (та почитуванні їхніх вебсайтів) у мене з'явився певний стереотип, вони для мене асоціюються лише з одним словом - "темнота". Хоча, є серед православних багато випадків, але вони в основному у діяспорній церкві.